Михайло Ідворський Пупін (1858-1935) — провідний американський дослідник, який зробив багато наукових відкриттів, як, наприклад, розробка флюороскопа і створення системи електропередачі для міжміського телефонного зв'язку.¹ Працював професором фізики в Колумбійському університеті протягом 40 років. Численні відкриття Пупіна стали основою для створення пристроїв, якими усі користуються сьогодні.

Дослідження генераторних схем Пупіна дозволило одночасно передавати кілька повідомлень по одному кабелю, і саме його дослідження котушки індуктивності дозволило розробити систему телефонних дзвінків на великих відстанях.² Обидва винаходи зробили вченого досить багатим — він отримав більше мільйона доларів лише за котушку індуктивності, що в даний час складає близько 30 мільйонів доларів. 

Його робота також заклала основу для сучасного радіомовлення. Д-р Пупін навіть вніс значний вклад в розвиток області рентгенівських променів, а також був «одним з провідних популяризаторів науки» в Америці.³

Біографія

Фото Михайла Пупіна — американського фізика сербського походження.Народившись в місцевості, яка зараз є територією Сербії, Пупін багато дізнався про життя від своєї матері, дуже мудрої жінки. Вона привила йому розуміння важливісті освіти та християнства, а сам Пупін описував мати як благочестиву жінку, яка «мала рідкісне знання Старого і Нового Заповітів».² 

Незважаючи на малограмотність, вона вчила свого сина, що «знання — це золоті сходи, якими ми піднімаємося в небеса, знання — це світло, яке освітлює наш шлях в цьому житті і веде до майбутнього у вічній славі».⁴ Михайло отримав від мами не лише вражаюче знання Біблії, а й розуміння космологічного аргументу на підтримку існування Бога.

«Бог посилає сонячне світло, щоб розтопити лід і сніг напровесні і воскресити від смерті все, що лежало мляво в холодній могилі ... Те ж сонячне світло пробуджує поля, луки і пасовища, що живлять хлібом людину і тварин, воно також допомагає дозріти плодам у фруктових садах і виноградниках».⁴

Ці речі спонукали мати Пупіна зрозуміти, що та ж «небесна сила, яка викликає блискавку, також проводить «по дротах тихий людський голос людей на відстані і є доказом нескінченної Божої мудрості, що використовує всього лише один засіб для здійснення інших великих і малих справ ... Ось хто може зрозуміти силу Бога!»⁴ 

Пупін відзначив, що її погляд на наукове знання робить його ближче до Бога: і це нове знання науки, безумовно, наближає до Бога.⁴ Коли мати померла, він написав:

«Тільки любов Бога і дружба людини можуть дати ту духовну силу, яка потрібна в хвилини великого горя. Одного разу ... прийшов лист від моєї сестри, в якому було сказано, що моєї святої матері більше немає в живих. В той день я поклявся, що її благословенна пам'ять повинна бути увічнена настільки, наскільки це може зробити такий смертний як я».

У автобіографії Пупіна «Від іммігранта до винахідника», що отримала Пулітцерівську премію, він докладно розповів про своє прибуття в Сполучені Штати будучи ще молодим хлопцем, який пропрацював у коледжі в Колумбійському університеті і в підсумку став одним з найвидатніших винахідників минулого століття.

У 1889 році Пупін отримав ступінь доктора філософії з фізики в Берлінському університеті. Він був схильним не до навчання, а швидше до досліджень в області, в якій він досяг успіху. Його досягнення були пізніше відзначені його обранням на пост президента найпрестижнішої наукової організації Америки — Американської асоціації сприяння розвитку науки (AAAS). 

У 1920 році він отримав медаль Едісона за свою роботу в галузі математичної фізики та її застосування в електричній передачі даних.

Михайло Пупін (праворуч) на першій зустрічі Національного консультативного комітету з повітроплавання (NACA), федерального агенства, яке у 1958 році було реорганізоване у відоме космічне агенство NASA. Джерело: nasa.gov

Релігійні погляди

Пупін вважав, що «присутність краси і порядку у Всесвіті» були «проявами досконалого Слова Бога, Який створив все».³ Дивлячись на творіння він розумів, що і Бог, і Його творіння спілкується з нами. Пупін навіть бачив закони фізики як «прояв Творця», додаючи, що люди смертні, але:

«...закони, яким зірки і планети коряться, незмінні ... Не існує жодного природного процесу, за допомогою якого еволюціонували б вічні поняття. Їх існування є найкращим філософським доказом того, що за всім сущим стоїть незмінне вічне божество».³

Пупін твердо вірив, що наука може зробити нас кращими християнами, тому що наука «вчить нас, що Всесвітом керує розумне Божество», мудрий Творець, якого ми називаємо Богом.⁶ Крім того, наука може навчити нас «як розумно співпрацювати з Богом».

«Наука вчить людей Його законам і тому, як їм підкорятися. Наука доводить, що людська душа — найбільша річ у Всесвіті, вищий задум Творця. Наука веде нас все ближче і ближче до Бога .... Наука не суперечить вірі в безсмертя людської душі. Наука розкриває Бога в більшій і більшій славі».⁶

Більше того, Пупін вважав, що творіння Бога може навчити нас багато чому, якщо тільки ми будемо прислухатися до створеного світу і намагатися розгадати його таємний сенс. Всякий раз, коли ми досягаємо успіху в цьому світі, ми розуміємо:

«...що все це є божественним посланням нової істини, шматочком Нескінченної Істини, якою є Бог. Коли Ньютону вдалося розшифрувати повідомлення, передане йому ... рухом планет навколо Сонця, він знайшов нову істину, істину, давно приховану в слові «гравітація».⁷

Кольоризоване фото Михайла Пупіна у лабораторії. Джерело: RedditЛюди можуть «думати, що наука ніколи не проникне в таємниці за її межами, але наша віра переконує нас в тому, що за непроникною завісою цієї вічної основи є трон божественної сили, душі фізичного світу, діяльності, яку ми бачимо в наших дослідженнях фізичних явищ».⁴

Пупін додає, що наукові дослідження наближають нас до нашого Творця «більше, ніж будь-яка теологія, створена людиною. Розвиток цієї віри, безумовно, є однією з ідеалів американської науки... В умовах ідеалу, безумовно, не може бути ніякого конфлікту між наукою і релігією».⁴

Мова, створена Богом

Бог вклав «чудову систему передачі сигналів», яка називається мова, в «створене з пороху тіло Адама».⁷ Мова — це інструмент, «за допомогою якого дух Бога спілкується з душею людини.... Наявність цього інструмента є найбільш конкретним речовим доказом того, що Бог любить душу людини і що Він також любить тіло».⁷ 

Ба більше, Пупін писав, що найяскравішим фактом людського тіла є його чудовий дизайн

«для прийому, передачі і поширення повідомлень. Безліч пучків нервів, які з'єднують очі, вухо і кожну іншу частину нашого тіла з центральним мозком, нагадують телефонні кабелі в багатьох деталях».

Він прийшов до висновку, що головна мета його установи — Колумбійського університету — наступна:

«Це розвиток суспільного блага і слави Всемогутнього Бога. Ми вчимо людей, щоб вони всією душею шукали Господа Бога, прислухалися до Його небесного послання і знали, що допомагаючи розшифровувати ці послання, вони готують ті маленькі частинки Божої вічної істини, які допомагають розвивати людське життя».⁷

Едвард Девіс писав, що Пупін був «креаціоністом, який стверджував, що Всесвіт не можна розуміти як сутність, що самоорганізується, а що творчий розум Бога був невід'ємною частиною пояснення сліпучих проявів порядку навколо вченого».³

Висновок

Майкл Пупін був видатним вченим, який вірив в створення світу в Буття і в той самий час став провідним дослідником. Він опублікував майже 50 наукових праць, створив 34 патенти та отримав 18 почесних ступенів, в тому числі ступені з університетів Прінстона, Брауна і Колумбії. Незважаючи на сучасні твердження про те, що всі «справжні» вчені є еволюціоністами,⁸ справжня наука повністю узгоджується із Божим Словом. Наука веде до Бога.