Часто можна почути міф про те, що Миколу Коперника переслідували за його наукові погляди, а його праці були заборонені одразу після публікації. Дехто навіть вважає, що Коперника стратили або спалили. 

Проте історичні факти свідчать про інше: Коперник жив і працював у спокійних умовах, а його геліоцентрична теорія не викликала одразу серйозного спротиву. Насправді, опозиція до його ідей виникла набагато пізніше, у контексті Реформації та Контрреформації.

Чи переслідували Коперника?

Микола Коперник (1473–1543) був не лише астрономом, а й каноніком католицької церкви, що означало, що він мав певний духовний сан і працював під її захистом. Відомо, що Коперник займався медициною, економікою та адміністративною роботою, а його астрономічні дослідження були радше додатковим заняттям.

Його головна праця «Про обертання небесних сфер» (De revolutionibus orbium coelestium), де він виклав геліоцентричну модель Всесвіту, була опублікована у 1543 році – того ж року, коли Коперник помер. Важливо відзначити, що:

• Церква не переслідувала Коперника, а його книга була присвячена Папі Павлу III.

• Ідеї Коперника не сприймалися як загроза, оскільки він подавав геліоцентризм лише як гіпотетичну модель, корисну для обчислень.

• Католицька церква не одразу заборонила геліоцентризм – опублікована робота Коперника залишалася доступною майже протягом 70 років після публікації.

Хто критикував Коперника?

Як би це дивно не звучало, але протягом життя Миколи Коперника найсильніша критика в його бік надходила не від католицької церкви, а саме від протестантів.

• Мартін Лютер різко висловився про ідеї Коперника, назвавши його "дурнем, який хоче перевернути всю астрономію".

• Жан Кальвін також виступав проти геліоцентризму, вважаючи його несумісним з біблійним вченням.

Проте серед католицьких вчених також були ті, хто не сприймав модель Коперника серйозно через відсутність фізичних доказів.

Чому геліоцентризм заборонили пізніше?

Лише у 1616 році, майже через 75 років після смерті Коперника, його праця була внесена до "Індексу заборонених книг". Це сталося в контексті Контрреформації, коли католицька церква стала жорсткіше контролювати наукові й філософські ідеї. Заборона була пов’язана не стільки з самою астрономічною моделлю, скільки з тим, що деякі прихильники геліоцентризму, зокрема Галілей, стали наполягати на її абсолютній істинності.

Висновок

Коперника не переслідували за його наукові погляди і, безумовно, Коперник не був страчений чи спалений. Його ідеї викликали певний скептицизм серед сучасників, але ці ідеї не розглядалися, як загроза вірі. Лише через десятиліття після смерті Миколи Коперника, в епоху Контрреформації, геліоцентризм зіткнувся з серйозним опором. 

Цей випадок ще раз доводить, що наука, релігія та політика завжди були взаємопов’язані, і що реальна історія значно складніша, ніж популярні міфи.