Видоутворення

Статті / Біологія / Видоутворення / «Адаптивне відстеження» в сезонних популяціях плодових мушок /

«Адаптивне відстеження» в сезонних популяціях плодових мушок

Всупереч дарвінівській теорії, живі істоти не утворюються під впливом довкілля, а активно розпізнають його й відповідним чином адаптуються. Організми постійно відстежують навколишнє середовище за допомогою складних мереж датчиків, а потім швидко застосовують запрограмовані адаптивні рішення для підтримки сталості свого внутрішнього стану.

В той час як багато вчених документують це явище на рівні окремих організмів, мало відомо, як це працює у великих популяціях. Нещодавно опубліковане дослідження показує, як популяції плодових мушок швидко та динамічно адаптуються як фенотипічно (тілесні ознаки), так і генетично на рівні геному лише за один сезон літо-осінь, що спростовує дарвінівське еволюційне пояснення повільного поступового процесу мутацій та добору.1

Плодові мушки (D. melanogaster) вже давно є моделлю для біологічних та генетичних досліджень. Вони мають дуже короткий час життя покоління з тривалістю близько 30-40 днів й невеликий розмір геному, який легко вивчити на предмет генетичних змін.

Хоча багато досліджень плодових мушок проводили в лабораторних умовах, в рамках цього нового проєкту вивчали їхню сезонну адаптацію в великих вольєрах на відкритому повітрі, в кожному з яких містилося карликове персикове дерево й додаткова їжа.

Дослідники брали проби популяцій мух в п'яти різних часових проміжках з літа до пізньої осені. Вчені не тільки проаналізували зразки за цілою низкою важливих біологічних ознак, а й секвенували їхні геноми в кожен момент часу.

Протягом усього сезону дослідження вчені помітили послідовні та скоординовані зміни серед популяцій мух у відтворених вольєрах щодо плодючості (репродуктивної здатності), розміру яєць, стійкості до голоду та холоду. Ці важливі адаптивні ознаки для плодових мушок, що живуть в дикій природі, були безпосередньо пов'язані з конкретними змінами в послідовності ДНК в їхніх геномах.

Дослідники повідомили:

«Ці моделі швидкої адаптації спостерігалися для кількох фенотипів, пов'язаних із пристосованістю, кожен з яких мав складну та, ймовірно, відмінну генетичну архітектуру».

Дослідження виявило швидку й повторювану адаптацію під час сезонних змін спостережуваних зовнішніх ознак в поєднанні зі специфічними модифікаціями геному. Іншими словами, дані не вписувалися в стандартну модель повільної поступової дарвінівської еволюції (мутації та добір), а вказували на швидкий і передбачуваний вроджений системний адаптивний процес.

Фактично, дослідники постійно використовували термінологію, що вказує на дизайн, стверджуючи:

«Фенотипічні та геномні патерни, спостережувані в даному дослідженні, відповідають формі адаптивного відстеження, за якої популяції адаптуються у відповідь на постійні зміни навколишнього середовища».

І ще:

«Ми виявляємо швидко мінливі патерни адаптації, що дає змогу припустити, що популяції D. melanogaster постійно й адаптивно відстежують навколишнє середовище».1

Ці нові результати спростовують повільну дарвінівську парадигму мутації та добору й натомість вказують на складний адаптивний дизайн, закладений в істотах їхнім Творцем.

Інститут креаційних досліджень (ICR) є провідним прихильником теорії безперервного відстеження довкілля (CET), яка передбачає той самий тип взаємопов'язаних біологічних та генетичних результатів, що й дослідження, подібні до цього.2

Насправді, більша частина слів, використаних авторами цього дослідження, незважаючи на їхню дарвінівську упередженість, є тим самим типом термінології, що використовується в моделі адаптації, заснованій на розумному задумі, яку пояснює CET – Continuous Environmental Tracking.

Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Подібні матеріали

15.01.2021

Скільки років існує Земля і життя на ній?

Скільки років існує Земля й життя на ній? Будь-який школяр відповість нині майже не замислюючись: чотири з половиною мільярди. Але хто перший дав таку цифру? Хто виміряв ці роки і яким фізичним приладом? Виявляється, єдиний метод, який дійсно зводиться до якихось вимірів і розрахунків і дає подібні цифри, – це радіометричний. Але цікаво, що розмови про мільйони років почалися задовго до радіометрії й лише «підтвердилися» нею згодом. Теорія еволюції, прийнята буквально «на ура» й без будь-якої перевірки, «дала» геологам і палеонтологам завдання: час вважати тепер мільйонами років, щоб усім живим істотам вистачило часу перетворюватися в більш складні форми спокійно й неспішно. Саме цим і пояснюється існування одного з методів датування: послідовність організмів визначається віком порід, в яких виявлені скам'янілі рештки, а відносний вік порід визначається послідовністю знайдених в них решток організмів. Виходить своєрідне порочне коло.

arrow-up