Сучасна флора та фауна
Креацентр > Статті > Сучасна флора та фауна > Яки: високогірне життя

Яки: високогірне життя

На висоті Тибетського плато повітря розріджене, а холод пробирає до кісток. Ви думаєте, що це якась пустка, але Бог створив могутнього звіра, для якого ці екстремальні умови — рай.

Тибетське плато — це вершина світу. Піднімаючись до хмар на висоту три милі, відчувається дефіцит води та дуже розріджене повітря, а температура постійно падає до -40°F. У цій скелястій та незахищеній від вітру місцевості не видно жодного дерева. Навіть витривалі чагарники змагаються з суворими умовами за життя.

Тим не менш, як би неймовірно це не звучало, багато з них живуть саме там. Масивні кудлаті яки живляться мініатюрними листочками і травою. Дикі самці можуть бути довжиною більше ніж 10 футів (3,25 м) і понад 6,5 футів (2 м) у висоту, враховуючи горб на спині, середня вага такого яка становить близько 1 тонни (1000 кг).

Щільне вовняне підшерстя та волохатий шерстяний покрив допомагають свійському яку (Bos grunniens) витримувати жахливий холод, характерний цьому віддаленому регіону Азії. Як може з легкістю витримати температуру -54?. В таких умова градусники за Фаренгейтом та за Цельсієм показали б однакові значення, звичайно, якщо б термометр зміг показати такі значення. Незалежно від температури ці тварини можуть купатись в озерах і річках.

Так, це велика рогата худоба, але вона не пасеться на скотному дворі, як ми могли б собі уявити. Дикі яки – найбільші існуючі представники сімейства великої рогатої худоби. (Самки приблизно утричі менші від самців у розмірі та вазі.) Незважаючи на свій страхітливий вигляд та вражаючі роги, як — досить полохлива велика рогата худоба. Зустрівшись з людиною, він, швидше за все, просто втече.

Тварини не просто змушені витримувати холод, їхні організми також повинні функціонувати, знаходячись у розрідженому гірському повітрі. Житло цих істот  знаходиться на висоті від 12 800 до 19 200 футів (від 4 000 до 6 000 м.) над рівнем моря, де дуже мало кисню, а рослинне життя нечисленне. Лише небагато тварин можуть вижити на цій висоті. Тим не менш, дякуючи своєму турботливому Творцю, яки пристосовуються до свого існування на висотах Тибетського плато по-різному.

Вони мають кремезну статуру, короткі ноги та широкі копита, які перетворюють їх на відмінних альпіністів, котрим вдається долати великі відстані у пошуках їжі. Їхнє серце та легені більші, ніж у великої рогатої худоби, яка живе на нижчих висотах. Великий розмір цих органів дозволяє прокачувати більше крові та вбирати більше повітря ніж інші. Крім того, вони продовжують виробляти спеціальний гемоглобін, який виробляли ще у лоні матері. Він дозволяє брати більше кисню з легенів і доставляти його в тканини тіла, незважаючи на такі складні умови (але про це пізніше).

Успіх яків у високих Гімалаях дозволив людям також оселитись на цих висотах. Фактично, тисячі років яків тримали як худобу. На відміну від своїх диких родичів, яким характерне забарвлення від темно-коричневого до чорного, свійські яки значно менші і мають більший спектр забарвлення. Вони є основою життя людей, котрі живуть на великій висоті, особливо тибетців. Ці тварини дають молоко, вовну та м'ясо. Висушений кал використовується як паливо. Вони переносять вантажі і навіть можуть бути осідлані. У деяких регіонах катання на яках — традиційна форма розваг під час свят.

Як виникли яки?

Наскільки відомо, до потопу часів Ноя такі високі гірські хребти не існували. Гімалаї утворені з шарів осадових порід, які нанесли води потопу. Пізніше рухи Землі підняли ці шари на висоту, яку ми бачимо сьогодні. То як же так сталось, що такі чудові істоти заселили цей холодний, віддалений регіон, що знаходиться в тисячах миль від Арарату?

Біблія говорить, що спочатку Бог створив усі живі створіння Землі "за його родами" (Буття 1:20-28). Кожен вид земних тварин був створений на День 6, в той же день, коли було створено людину. Хоча детального опису немає, але ми знаємо, що ці істоти були створені для того, щоб розмножуватись і наповнювати Землю. Наповнення Землі відбулось не лише після створення, це сталося знову після того, як усі, хто вижив, зійшли на землю після потопу (Буття 8:15-19).

За Біблією малось на увазі те, що істоти будуть розмножуватись лише за своїми видами. Так є сьогодні, і так було завжди. Оскільки яки можуть схрещуватись з європейською домашньою худобою та з далеким родичем, американським зубром, виявляється, що усі ці тварини відносяться до одного створеного виду. Сюди відноситься також африканський буйвол, зебу та бик гаур (Південна Азія). Насправді, велика рогата худоба, яка вийшла з ковчегу, плодилась і наповнювала Землю від трав'янистих рівнин до тропічних лісів та холодних гір!

Перші викопні рештки яків відносять до плейстоцену — часу льодовикового періоду, який настав після потопу. Згадки про яків знаходять у китайських записах, які датують четвертим століттям до нашої ери. З цих записів стає зрозуміло, що свійські яки вже тоді стали надзвичайно важливими в житті народу Цян, який вирощував цих тварин. Малоймовірно, що ці люди без допомоги яків коли-небудь змогли б заселити Тибетське плато.

Різноманітність одного виду

Зрозуміло, що Бог наділив цих істот певними особливостями, які допомагають пристосуватись до різних умов існування та заповнювати різні території. Про це яскраво свідчить різна висота, вага та пропорції тіла. Довжина, щільність та колір шерсті різних представників також відрізняються між собою. Деякі з підвидів були створені на початку, інші виникли в процесі розмноження та наповнення Землі (наприклад, деякі відтінки кольорів вважають наслідком мутацій).

ЛИШЕ НЕОСЯЖНО МУДРИЙ ДИЗАЙНЕР 

МІГ СТВОРИТИ ЩОСЬ НАСТІЛЬКИ 

ДЕТАЛЬНО ПРОДУМАНЕ.

Різноманітність цих та інших функцій не тільки сприяла пристосуванню тварин до навколишніх умов життя, але могла бути корисною для людей, оскільки з допомогою цих істот ми задовольняємо наші різні потреби. Наприклад, шерстяний покрив не тільки дозволяє тварині витримувати низькі температури, але й може приносити користь людині. З м’якого підшерстка роблять теплий одяг, щоб захиститись від холоду. Підшерсток легко вичісується з хутра тварини навесні, коли вони линяють. Пастухи використовують довшу шерсть для виготовлення поясів або мотузок. Не дивно, чому ця тварина така популярна в гірських районах Азії!

Яки пристосувались до життя на великих висотах. Вони спокійно живуть у тих регіонах, де інша худоба ледве виживала б. Однак у всьому є свої недоліки. Наприклад, яки не почувалися б комфортно в жаркому, засушливому кліматі, до якого пристосувалась зебу.

На сьогодні більшість великої рогатої худоби, включаючи свійську, має своє призначення: деяку вирощують тому, що вона дає багато молока, а іншу тримають заради м'яса. Їхня перевага полягає не тільки в їхньому призначенні, але й у хорошому пристосуванні до певних областей на Землі. У всьому одночасно бути найкращим неможливо, тому Бог дав людям можливість розводити різні види великої рогатої худоби, яка має свої певні особливості та переваги.

Особлива "високогірна" кров

Низка факторів впливає на вдалу адаптацію до великих висот. Один з таких факторів — добре вивчені зміни в гемоглобіні. Гемоглобін — це особливий білок у еритроцитах, який зв'язується з киснем, що дозволяє переносити кисень кровоносними судинами і доставляти його в різні частини організму.

Цей процес насправді є трохи складнішим, ніж здається. Гемоглобін повинен щільно зв’язатись з киснем, коли той його забирає, але він також повинен змогти "відв’язатись", коли прийде час віддати кисень у тканину. Ідеальний "захват" відбувається по-різному залежно від умов.

Звичайно, ссавці виробляють кілька типів гемоглобіну протягом усього життя. Міцність зв’язку з киснем відрізняється на кожному етапі розвитку від ембріона до дорослої особини. Наприклад, гемоглобін плода зв'язується з киснем сильніше, ніж гемоглобін у дорослій особині. Це допомагає дитині "вхопити" більше кисню з крові матері. Після народження гемоглобін дитинчати зазвичай починає функціонувати як гемоглобін дорослого, оскільки джерелом кисню стають легені.

Навіть після народження, у різних обставинах гемоглобін повинен щільно зв'язуватися з киснем. Така активність, як біг або пологи, може змінювати температуру тіла та рівень рН, а це впливає на здатність гемоглобіну зв'язуватися з киснем. У відповідь на ці зміни організм виробляє хімічні сполуки, кофактори, які регулюють міцність зв'язування. Така складна система повинна існувати з самого початку для того, щоб кожна істота вижила, а мати успішно дала потомство. Цей тип регулювання функції організму відомий як фізіологічна адаптація. Існують також й інші види фізіологічної адаптації, які допоможуть нашому організму справитись з висотою, якщо ми відвідаємо такі місця, як столиця Еквадору Кіто (2800 метрів над рівнем моря).

Як і інші тварини, котрі дуже добре пристосувались до висоти, яки мають відмінності у гемоглобіні. Дорослі особини можуть виробляти від двох до чотирьох різних типів гемоглобіну, плід також може виробляти два види. Це незвично, оскільки більшість ссавців виробляють лише один вид гемоглобіну. Крім того, дорослий як продовжує виробляти гемоглобін, вироблення якого властиве плоду! Це дає більше можливостей підтримувати подачу кисню.

Створений Богом, щоб жити і реагувати на навколишнє середовище

Адаптація – характерна риса життя. Протягом свого життя живі організми реагують на довкілля, і для цього існують конкретні типи реакцій, які дозволяють вижити та процвітати в умовах різних екологічних ситуацій. Але адаптація немає нічого спільною з еволюцією одного організму в інший, що по суті неможливо без складної перебудови цього організму.

Багато адаптивних змін відбувається протягом життя істоти. Наприклад, усі ссавці мають складну систему органів чуття та нервів, які регулюють різні параметри, включаючи рівень кофакторів у крові, що дає змогу змінювати здатність "зчеплення" гемоглобіну у відповідь на зміну умов життя. Фізичне навантаження, вагітність та зміни концентрації кисню викликають скоординовані зміни в організмі.

Оскільки гемоглобіну "все в одному" не існує, Бог створив істот так, що протягом життя функції їхнього організму змінюються. Це свідчить про те, що Творець піклується про нас і тому усе передбачив. Без цього тварини не змогли б розмножуватися. Дивовижна складність цієї контрольованої фізіологічної адаптації надихає та викликає неймовірний захват!

Очевидність турботи Творця

Світ навколо нас свідчить про свого чудового Творця (Римлянам 1:20). Незважаючи на вигадки про те, що природні механізми здатні створити такі неймовірно продумані створіння, не існує жодного відомого механізму, за допомогою якого це могло відбутись. Тільки нескінченно мудрий Дизайнер міг побудувати усе живе безкінечно детально та неймовірно продумано.

Звичайно, спостерігаються відмінності всередині сімейства великої рогатої худоби, так само як і всередині багатьох інших сімейств. Яки були наділені рядом функцій, котрі допомагають їм адаптуватися до життя в холодних гірських регіонах. Тільки Творець міг продумати такі відмінності. Він умисно наділив Свої творіння механізмами реагування на мінливі умови та здатністю наповнювати Землю.

Незважаючи на дивовижність змін, тварини не змінюють свій вид протягом життя. Натомість вони показують, що за Божим задумом представники одного виду тварин можуть мати властиві тільки їм особливості та характеристики і, тим не менш ,можуть наповнювати Землю. Відмінності також з користю служать людям і дають їм різноманітні можливості, оскільки ці дари також продумані Творцем.

Люди, народжені жити в горах

На висоті 13 000 футів концентрація кисню на 40 відсотків менша ніж на рівні моря. Більшість людей швидко втомлюються і страждають від головного болю. У відповідь тіло виробляє більше червоних кров'яних тілець, які несуть кисень у крові. Але ця зміна може призвести до гірської хвороби, якій характерний головний біль, запаморочення та нудота.

Це величезна проблема для альпіністів. Коли європейці почали з’їжджатись до Гімалаїв, щоб піднятися на найвищі гори світу, вони були здивовані тим, що низька концентрація кисню не була проблемою для місцевих тибетців. Тому гідами альпіністів були тибетців. Насправді, саме тибетці (а точніше представники народу шерпів) допомогли Едмунду Хілларі досягнути вершини гори Еверест у 1953 році.

Пізніші дослідження виявили, що така пристосованість тибетців є їхньою перевагою відносно інших людей, які живуть на нижчих висотах. Наприклад, тибетці можуть дихати швидше, що дозволяє наповнювати легені більшою кількістю кисню. Цікаво, що кількість еритроцитів у крові цих людей така ж, як у людей, які живуть на нижчих висотах. Це, власне, і захищає їх від гірської хвороби.

Гемоглобін тибетців такий самий як і у інших. (Гемоглобін — це молекула, котра в еритроцитах несе кисень.) Але ген, що контролює реакцію організму на висоту, змінився. Мутація в тибетській ДНК змінює те, як їхні тіла контролюють ген "супер-атлета" (EPAS1). Цей ген відповідає за утворення білка, який відчуває концентрацію кисню і підлаштовує інші системи в організмі, коли концентрація кисню падає занадто низько.

Як тибетці набули такої можливості, якщо вони живуть на Тибетському плато лише три тисячі років? Зрозуміло, що Бог заклав у наші тіла можливість здійснювати дбайливо контрольовані зміні, оскільки нащадки Ноя повинні були заселити Землю і пристосуватись до різних умов життя.

 

*Д-р. Джин K. Лайтнер отримала ступінь бакалавра в області зоотехніки. Після отримання докторського ступеня Джин K. Лайтнер три роки працювала ветеринаром у Міністерстві сільського господарства США. Вона також проводила дослідження по вивченню підряду жуйних, щоб з'ясувати подібні та відмінні ознаки між сучасними та першоствореними видами.

 

Неймовірний холод

Температура може впасти до -40°F, а це, в свою чергу, може вбити більшість ссавців. Але організми яків запрограмовані на збереження тепла.

  • Компактне тіло з короткою шиєю, короткими ноги, маленькими вухами і коротким хвостом.
  • Товста і груба шерсть.
  • Ізоляційний короткий підшерсток.
  • Шар жиру під шкірою.
  • Потові залози працюють тільки на морді.

Низька концентрація кисню

Концентрація кисню на 40% нижча, ніж на рівні моря. Організм яків налаштований на споживання більшої кількості кисню.

  • Велика грудна клітка дозволяє вдихати більше кисню.
  • На 1-2 пари ребер більше, ніж у великої рогатої худоби (всього 14-15).
  • Великі легені поглинають більше кисню.
  • Велике серце перекачує більше кисню.
  • Особливий вид гемоглобіну захоплює більше кисню.
  • Більша швидкість дихання.

Складний рельєф місцевості

Тибетське плато вкрите небезпечними скелями і болотами. Тому яки мають міцну будову тіла.

  • Міцні, роздвоєні копита.
  • Короткі, міцні ноги.
  • Спокійна реакція при небезпеці.

Обмежена кількість їжі

Короткий період росту зелені та трави змушує яків їсти все, що є в наявності — не лише траву, як це робить інша велика рогата худоба, а й також чагарники. У них є спеціальні зуби для цього і навіть шлунок, який здатний перетравити і те, і інше!

  • Великий перший шлунок (травний орган жуйних) дозволяє з’їсти багато трави.
  • Пухирчастий язик захоплює високу траву.
  • Плоскі передні зуби відкушують короткі рослини максимально близько до кореня.
  • Тонкі, гнучкі губи витягують кущові рослини.

Сонячна радіація

Високогірна, розріджена атмосфера не блокує смертельне сонячне випромінювання. Тому темні кольори яків блокують сонячні промені.

  • Темні пігменти в шкірі.
  • Переважно чорна шерсть.

 

Автор: д-р. Джин Лайтнер

Дата публікації: 01.04.2015

Джерело: Answers in Genesis

 

Переклад: Лавс В.

Редактор: Кравець Д.

Написати коментар