Ми всі чули фразу «зайнятий як бджілка». Ця назва дуже влучно підібрана до бджіл, які працюють буквально до смерті. 

Безплідною зимою ці комахи можуть прожити кілька місяців, але в робочий сезон, коли зацвітають квіти, бджоли можуть померти всього за кілька тижнів за межами вулика. Їх життя переривається через неймовірно виснажливі польоти, під час яких комахи можуть налітати десятки кілометрів щодня. Під час свого метушливого робочого життя одна бджола сама може додати лише одну дванадцяту чайної ложки дорогоцінного меду до своєї колонії. 

Але сила цієї мініатюрної тварини в спільній праці. Разом працелюбна колонія може виробляти 70 кг меду протягом теплого сезону року.

Найбільш унікальним проявом співпраці є танець, який медоносні бджоли виконують, щоб повідомити про місце розташування джерела їжі. Щоб задати напрямок товаришам, бджола виконує танок у вигляді вісімки. Спочатку, комаха, що повернулась додому, проноситься над кількома вуликами. Тоді бджола летить півколом, повертаючись до вихідної точки, перш ніж виконати такий самий політ у дзеркальному напрямку. Бджола може намотати десятки кіл. Під час прямого пробігу бджола ритмічно виляє хвостом. 

Відстань до джерела їжі вимірюється кількістю вилянь, а важливість вимірюється хвилюванням помахів. Бджола-фуражир також передає зразки нектару іншим бджолам. Запах їжі, що залишився на шляху бджоли, допомагає відзнайти відповідне джерело їжі.

Зокрема, кут прямого пробігу бджіл до вулика показує точний кут, під яким летіти відносно сонця. Якщо бджола рухається прямо вгору, тоді усі спрямовують до сонця. Якщо бджола летить 60 градусів ліворуч, бджоли будуть летіти під кутом 60 градусів ліворуч від сонця. Бджола навіть робить вирівнювання, коли змінюється положення сонця через проміжок часу. Таким чином, ці комахи можуть долетіти безпосередньо до джерела їжі, просто подивившись на танок.

Як тільки бджоли знаходять джерело їжі, вони ефективно літає від квітки до квітки. Квіти виробляють цукристий нектар, який приваблює бджіл. В свою чергу бджола збирає пилок квітки на крихітних волосках за допомогою електростатичного заряду. Близько третини усіє їжі людства залежить від комах, які виконують запилення. Бджола періодично доглядає за собою, збираючи пилок у кошик, який несе на ногах. Цим зібраним пилком харчується потомство, що росте у вулику.

Щоб створити мед, бджоли спочатку відригують нектар. Вони додають фермент, який називається інвертаза, перетворюючи сахарозу на фруктозу та глюкозу. Бджоли обвивають цукристу рідину своїми крилами, щоб випарувати вміст води. Так як мед густіший, ніж нектар, він займає менше місця в вулику і є твердішим через високий вміст цукру. 

В той час, як бджоли використовують невелику частину своїх величезних медових припасів, ці працьовиті істоти можуть виробляти набагато більше меду, ніж вони споживають, особливо для задоволення потреб людей, які збирали мед протягом всієї історії.

Цікаві факти про бджіл

• Колонія складається з трьох основних типів бджіл: королеви, трутней і робочих бджіл. Самотня королева несе відповідальність за постійне розміщення яєць в клітинах сітників. Протягом декількох років життя вона закладає тисячі яєць, іноді по 2000 на день. Коли вона ось-ось помре, знижуючи рівень феромонів, вона випускає попередження для робочих бджіл, щоб ті могли поставити нову королеву. Королева-бджола виходить з такого ж типу заплідненого яйця, що і будь-яка звичайна робоча бджола. Морфологічні зміни відбуваються тому, що робочі бджоли годують королеву такою їжею, яка багата на маткове молочко. Робочі бджоли служать вірою і правдою королеві, годуючи та чистячи її і готуючи місце для яєць.
• Трутні походять з неудобрених яєць. Королева покладає незапліднене яйце, якщо робочі бджоли роблять клітини трохи більшими, ніж треба для цих яєць. Трутні менші за королеву, але більші, ніж робочі бджоли. З кінця зими до початку осені здорова колонія матиме сотні трутнів, які допомагатимуть королеві охороняти виводок і слідкувати, щоб вулик працював належним чином.
• Бджоли проходять через кілька життєвих етапів. Робоча бджола народжується з заплідненого яйця, яке королева відкладає у комірці сита. Через три дні з яйця вилуплюється личинка. Вона линяє кожні 24 години, а робочі бджоли годують її. Через кілька днів після робоча бджола пробиває комірку личинки. У своєму коконі остання перетворюється на лялечку. Через двадцять один день після того, як яйце було закладено, доросла робоча бджола виповзає з комірки.
• Робочі бджоли складають найбільший відсоток населення вуликів, що часто становить близько 75 000 особин. Робочі бджоли проводять першу половину свого дорослого життя на роботах всередині вулика. Протягом перших днів новоспечена робоча бджола очищає комірки. Потім вона отримує підвищення і стає вихователькою, що годує личинок наступні кілька днів. Після видалення залоз, які виробляють маточне молочко, бджола переходить до виготовлення воску для будівництва стільника. Вона також зберігає нектар і пилок, що бджоли-фуражери приносять назад до вулика, перетворюючи нектар на мед. Досвідчена робоча бджола може потім стати охоронцем, який захищає вулики від нападу. Близько третього тижня життя, вже досвідчена бджола вирушає до своєї кінцевої мети: знайти квіти, наповнені солодким нектаром.
• Якщо бджолині колонії стають більшими, ніж може вмістити вулик, королева виводить рій бджіл окремо від решти, щоб знайти нове місце. Роїння також може бути викликано великими медовими потоками навесні, що приводить до дуже швидкої несучості королеви. Здорова колонія буде роїтися, навіть якщо у вулику є місце. Перший рой з вуликів зазвичай має мати-королеву, наступні рої будуть мати дочку-королеву.
• Загрози популяції бджіл включають пестициди, хвороби, комахи-шкідники, як-от кліщі, та синдром розпаду колонії (СРК) — явище, коли бджоли відмовляються від вулика.
• Бджоли ніколи не жалять, поки людина їх не потурбує.
• Регулювання температури має важливе значення для багатьох аспектів вулика, наприклад, вирощування виводку. Навесні та влітку бджоли працюють разом, щоб зберегти безпечну для майбутнього покоління температуру (від 32 до 34 ℃). Для охолодження комахи приносять воду і махають крилами. В якості системи опалення вони тиснуться одне до одного, створюючи тепло своїми тілами.
• Бджоли розробляють комірки свого вулика в формі шестикутника, що забезпечує найкращу стабільність, легкість у побудові та ефективне використання простору.

Божий дизайн

Після обговорення складного дизайну бджоли, задайте своєму другові еволюціоністу такі запитання:

1. Звідки взялася інформація, завдяки якій бджоли з покоління в покоління роблять усе разом: спілкуються за допомогою складного танцю, будують шестикутні стільники, регулюють температуру вулика і перетворюють нектар на мед?
2. Як могли розвинутися симбіотичні відносини між запилювачами (бджоли) та рослинами (наприклад, орхідеї), якщо одне не може існувати без іншого?
3. Які докази свідчать про ймвовірну еволюцію складних очей бджіл?
4. Хто розробив систему польоту бджоли так, що вона є кращою за технологію сучасних літаків?
5. Чому мініатюрний бджолиний мозок перевершує комп'ютери у вирішенні математичних завдань?

Багато еволюціоністів намагалися зрозуміти, як бджола могла еволюціонувати. Остаточне питання таке: чи вірите ви людським аргументам, чи Божому слову, Біблії? Киньте виклик своєму другові-еволюціоністу прочитати Слово Творця, яке є істиною в епоху обману. Можливо, Бог милостиво надасть смак Своєму Слову — смак солодший, ніж мед.

«Які солодкі слова твої для мого піднебіння, для моїх уст вони солодші за мед!» (Псалом 119:103)