Неймовірні живі прикраси населяють тропічні ліси Центральної і Південної Америки. Але ці отруйні жаби заслужили свою назву зовсім не через красу. Дивовижні істоти мають зловісну репутацію, але чи заслужено?

Сімейство отруйних жаб-дереволазів (Dendrobatidae) може похвалитися більш ніж 245 видами, демонструючи дивовижний набір кольорів і відтінків.¹ Яскраві кольори й візерунки варіюються від полунично-червоного, канарково-жовтого та сонячно-помаранчевого до металевого зеленого й чорного з жовтими горошинами. Деякі жаби просто гіркі на смак, інші ж обпікають рот хижака або викликають оніміння; деякі, однак, дійсно смертельні, навіть для людей.²

Незважаючи на свою смертоносність, ці блискучі істоти обіцяють принести користь для нашого життя. Як це можливо, запитаєте ви?

Золота і смертельна

Фото 1. Мисливці з племені Ембера в Колумбії ловлять маленьких золотих жаб-дереволазів і натирають свої дротики об їхні спини. На англійській мові назва цих жаб — dart frog (жаба-дротик).Розглянемо золоту отруйну жабу-дереволаза. Якщо коротко — вона неймовірна. Хоча розмір жаби складає не більше 5,5 см в довжину, це чудове створіння виділяється, як ніхто інший у тьмяних лісах Колумбії, що в Південній Америці.

Не менш доречне й інше слово: смертельний. Золота отруйна жаба-дереволаз також відома, як жахлива жаба, бо виділяє один з найбільш смертоносних токсинів, із усіх відомих людині. Еквівалент всього двох зерен кухонної солі (менше 1 мг) може призвести до смерті в лічені хвилини. Насправді, тварини можуть померти, просто доторкнувшись до місця, де недавно сиділа золота жаба-дереволаз.

Лише декілька інших істот можуть зрівнятися з токсинами цього прекрасного вбивці.

Отруйні жаби, або просто дереволази, насправді отримали свою назву від того, що корінні народи регіону Чоко у Колумбії використовують їхню отруту при полюванні на мавп та іншу дичину. Мисливці племені Ембера ловлять маленьких золотих жаб-дереволазів, натирають свої дротики об їхні спини, а потім заряжають отруйними дротиками свої трубки. За допомогою цієї смертоносної зброї вони можуть вбивати мавп, птахів і навіть ягуарів.

Вчені підрахували, що тільки одна з цих жаб має достатньо отрути, щоб вбити 10-20 дорослих чоловіків, тому тубільці повинні проявляти обережність, маючи справу зі своїми маленькими друзями. Корінні жителі навіть носять жаб із собою в маленьких плетених кошиках, на той випадок, коли їм знадобиться більше отрути.

Таким чином, самі жаби не є лютими хижаками (якщо тільки ви не мураха, що перетинає їхній шлях). Їхні токсини призначені тільки для захисту. Але ці тварини володіють ще одним інструментом, який може бути настільки ж важливим для їхнього захисту: яскравими кольорами. Вчені припускають, що яскраві кольори приносять користь жабам — вони попереджають хижаків про отруйність цих крихітних істот. Хижаки знають це і уникають цих яскравих амфібій, але як саме вони знають це — або як дізнаються про небезпеку — залишається загадкою.

Вибери свою отруту

Вчені заінтриговані складними молекулами, які можуть виробляти дереволази. Це надзвичайно потужні азотовмісні сполуки, відомі, як батрахотоксини (буквально «жаб'яча отрута»). Ця особлива форма нейротоксин («нервова отрута») перешкоджає передачі нервових імпульсів. Одна крапля може змусити людське серце перестати битися.³

При потраплянні в кров через очі, ніс, поріз або навіть безпосередньо через шкіру, отрута здатна викликати судоми, параліч і смерть. Але вчених найбільше цікавить дещо інше.

Феноменальна здатність пригнічувати нервові імпульси може призвести до появи нових ліків, які допомагають пацієнтам, що відчувають сильний біль. Епібатидин, виділений з шкіри жаб Epipdobates anthonyi, блокує біль у двісті разів ефективніше, ніж морфін, без звикання або седативних побічних ефектів.⁴ Дослідники сподіваються синтезувати схожі на епібатидин речовини в якості нових, безпечних та ефективних знеболювальних засобів.⁵

Ось так буває: те, що здається таким поганим, може послужити для хорошої мети.

Вбивство як хобі?

Незважаючи на смертельні токсини отруйних жаб, багато людей люблять тримати їх у неволі. Насправді в Музеї створення (Creation Museum), де ми, автори статті, працюємо, є виставка живих жаб-дереволазів. Але хіба це не небезпечно?

Взагалі-то, ні. Ці амфібії поступово втрачають токсичність, якщо забрати їх з тропічних лісів і змінити спосіб харчування. Насправді, жаби, які вилупилися в неволі, ніколи не є отруйними. Для того, щоб знову почати виробляти токсини, жаби повинні їсти свою природну здобич — здебільшого мурах. Деякі вчені припускають, що мурахи отримують необхідні хімічні сполуки з рослин, якими вони харчуються.

І це — дуже важливий урок, якому навчають нас ці прекрасні тварини. У первісному «дуже хорошому» світі, який створив Бог на початку (Буття 1:31), жаби не були небезпечні. Адам і Єва могли брати в руки будь-яку з них, захоплюючись творінням Божим, і не боятись шкоди.

Сім смертоносних жаб

Золота отруйна жаба-дереволах може бути найотруйнішою твариною на землі, але інші члени її родини не менш небезпечні. Вчені говорять про трьох головних вбивць, в той час як інші їхні родичі дуже близькі до того, щоб їх так називали.

Бунт Адама й Єви проти Бога в Буття 3 приніс біль, смерть та зло в світ. Якими були отруйні жаби до гріхопадіння? Подібно до того, як жаби в неволі не отруйні, до гріхопадіння жодна тварина не завдала б шкоди нікому. Можливо, перші жаби-дереволази не виробляли хімікати, так само як рослини спочатку не виробляли терня й бур’ян. Або, можливо, ті ж самі речовини просто не були шкідливими до гріхопадіння. (Навіть сьогодні одна маленька змія може з'їсти жабу-дереволаза без шкідливих наслідків.⁶)

Ми бачимо творчість і мудрість Бога в дизайні дереволазів, як і в усьому іншому Його творінні. Сліпуча краса цих істот й їхня різноманітність показують Його творчий геній. Бог дав їм захист від хижаків у занепалому світі. Ми навіть можемо бачити Божий задум у створенні речовин, які допомагають людям, що живуть у тропічних лісах, добувати їжу, і тепер хімічні речовини можуть допомогти нам розробити нові препарати для лікування хвороб і болю. 

Речі, які на перший погляд здаються повністю руйнівними — як-от смертельні токсини — можуть бути послужити для підтримки життя. Чого ще можна очікувати від Бога, Який віддав Своє життя, щоб врятувати наше?