«Родина папуг — це одна велика сім'я», — кажуть біологи.

Взагалі-то, це загін папугових Psittaciformes, що складається з більш ніж 80 родів і сотень різних видів, від кеа до какаду, від довгохвостого папуги до лорі, ара, хвилястого папуги, лорикета, какапо, кровавобрюхого плоскохвостого папуги, червонохвостого папуги, австралійського папуги, корелла, розелла, висячого папуги, королівського папуги, жовтоголового папуги Жоффруа, дятлового папуги, філіппінського толстоклювого папуги, синьоголового ракетохвостого папуги, нерозлучника і гороб'ячого нерозлучника. 

Загальні риси, такі як кремезна статура (великі голови на коротких шиях), сильно вигнутий дзьоб, восковиці (воскові структури, що оточують ніздрі біля основи дзьоба) і зигодактильні ноги (два пальці попереду і два ззаду), відрізняють цих тварин від інших птахів.

Однак у еволюціоністів є проблема. Вони не можуть знайти найближчого родича папуги. 

Безсумнівно, протягом багатьох років було багато припущень на підставі одного або декількох загальних фізичних характеристик. Наприклад, сова, сокіл або яструб (через їх вигнути дзьоби), дятел, зозуля або миша (зигодактильні ноги), канарейка (вокальне наслідування), і голуб (м'ясисті восковиці² і плодоядність — харчуються фруктами). Але оскільки біологи не змогли вибрати серед кандидатів найближчих родичів папуг одного, вони звернулися до нових інструментів, таких як молекулярні і генетичні дослідження. 

Результати є ще більш «суперечливими», і це тільки створило подальшу плутанину.¹ За повідомленням однієї групи вчених, яка включила в порівняльний молекулярно-генетичний аналіз представників усіх загонів птахів, які є кандидатами на роль «найближчих родичів» папуг:

«Розглянуті нами різні варіанти філогенезу не виявили несуперечливого місця зовнішніх груп в якості родичів папуг. Це підтверджує припущення, що у них немає тісних родинних зв'язків з іншими сучасними птахами».³

Гнучке з'єднання між черепом і наддзьоб дає додаткову рухливість папузі в порівнянні з іншими птахами, а також додаткову силу: дзьоб папуги може розчавити найтвердіше насіння і лушпиння, використовуючи піддзьоб як гострий край.А також:

«Особистість їх найближчого родича залишається загадкою, яка чекає на подальше розслідування».¹

Чому це залишається такою таємницею? Це все пов'язано з припущеннями дослідників, що «близький родич» обов'язково повинен бути. Наступне твердження показує еволюційні упередження дослідників:

«Ця плутанина говорить про те, що папуги — дійсно дуже давній загін птахів, які дуже давно відокремлися від предків інших сучасних птахів, можливо, 80-90 мільйонів років тому під час крейдового періоду».¹

Як можна дізнатися точно, що сталося і коли, якщо ми за цим не спостерігали особисто? Врешті-решт, єдиний спосіб знати щось напевне — це розповідь очевидця.⁴ У свідоцтві очевидця, яке ми маємо в Божому Слові, йдеться, що наш Творець створив всі види птахів на 5-ий день Тижня створення (Буття 1:20-21) всього близько 6000 років тому,⁵ щоб вони розмножилися «за родом своїм». 

Як неодноразово вказував журнал Creation Magazine,⁶ біблійний «рід» — це не те ж саме, що і «вид» — скоріше навпаки, якщо два сучасних види можуть схрещуватися, то обидва вони походять з одного і того ж початкового роду.

У випадку папуг, враховуючи широко поширене схрещення в загоні,⁷ біблійний «рід», ймовірно, включає в себе весь загін папугових. Тому, коли еволюціоністи кажуть, що у папуг був загальний предок, вони насправді мають рацію, але коли вони припускають, що папуга і голуб (або якийсь інший непапуга) мають спільного предка, вони помиляються. Не дивно, що біологи можуть знайти безліч доказів, що пов'язують всіх папуг, але не далі.

Насправді, «найближчий родич» папуг серед непапуг відсутній, тому що його ніколи не існувало!

Не повторюйте як папуги за еволюціоністами

Сині відтінки в оперенні папуги — структурні кольори. Тобто колір утворюється не синім пігментом, а спеціально розташованими шарами кератину і меланіну в пір'ї, які утворюють дифракційну ґратку, що дає синій колір шляхом інтерференції хвиль конкретної довжини.¹⁵Біологічні дані свідчать про те, що папуги походять від папуг — ніякої еволюції немає! Загін папугових, насправді, є прикладом адаптації і видоутворення після Потопу (що, як ми вже неодноразово вказували, не є еволюцією⁸).

Всього лише близько 4500 років тому Ною на ковчезі були потрібні тільки два папуги, самець і самка,⁹ для того, щоб сьогодні ми могли насолоджуватися захоплюючим зовнішнім виглядом і звуком безлічі різноманітних барвистих папуг в їхньому природному середовищі існування в теплих регіонах північної та південної півкуль Землі.

Незважаючи на поширене твердження в еволюційній літературі, що види папугових «еволюціонували» від загального предка-папуги, не має нічого, що підтримало б еволюційне твердження про те, що бактерії перетворились в барвистих папужок і самих біологів протягом мільярдів років.

Диверсифікація папуг, так само, як у випадку виведення нових порід собак, не вимагає ніякої нової генетичної інформації. Вона передбачає нові різновиди або види, що мають меншу мінливість, ніж група предків.¹⁰ Кожен вид папугових несе підмножину генів пари папуг з Ноєвого ковчена, які, в свою чергу, походять від перших папуг, що були створені на 5-ий день Тижня створення близько 6000 років тому.

Інші загадки про папуг для еволюціоністів

Папуги дуже добре використовують свої зигодактильні ноги для захоплення і взаємодії з харчовими продуктами, а також використовують їх в тандемі з дзьобом, щоб лазити по деревам і чіплятись за гілки.Папуги добре відомі своєю здатністю імітувати людську мову, але дослідження показали, що ці тварини не завжди просто повторюють, те, що вони чують. Вони продемонстрували досить таки вражаючий інтелект, правильно відповідаючи на прості запитання, наприклад, про числа, кольори і форми.¹¹

Здібності папуг і задокументовані приклади високого інтелекту у ворон та інших птахів підкреслює проблему еволюції. Чому вважається, що шимпанзе, а не птахи, є «нашими найближчими еволюційними родичами», якщо папуги та інші пернаті перевершують шимпанзе за різними розумовими показниками?¹²

Крім того, унікальною особливістю папуг, що виділяє їх серед інших птахів, є використання ряду пігментів, які називаються пситтакофульвіни (psittacofulvins), для створення райдужного забарвлення свого оперення.¹³, ¹⁴ Але як виникла така складна біохімія, якої ніде більше немає? Ймовірна поетапна еволюція не може навіть досягти успіху при побудові всього лише одного ферменту, необхідного для кодування механізму, що виробляє набір пситтакофульвін.

Воістину, як записав Апостол Іван (Об'явлення 4:11): 

«Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!».