Кажуть, що краса в очах того, хто дивиться. Більшість людей бачать притягуючі кольори і вишуканий дизайн павичевого пір'я на хвості, такий далекий від образу «жахливої, волохатої, повзучої істоти», з чим часто асоціюються павуки. Але австралійській рід павуків-скакунів Maratus, яких зазвичай називають павуками-павичами, може назавжди змінити ваше сприйняття цих обмовлених членистоногих комах.

Приготуйтеся здивуватись

Черевце павука-павича вкрите щільним шаром хитромудрої луски, що схожа на луску деяких метеликів,¹ з двома закрилками, які складаються з боків. Яскраві червоні і жовті кольори утворені пігментами, але райдужний синій — це структурний колір, породжений взаємодією крихітних візерунків. Таким чином, колір луски змінюється в залежності від відносного положення спостерігача і напрямку падаючого світла. Один погляд на зображення в цій статті або відео в інтернеті² швидко виправдає назву.

Коли самець починає приманювати самку, черевце піднімається догори, а складчасті клапті розкриваються, показуючи яскраві кольори та візерунки, унікальні для кожного виду (43 відомо на даний момент). Це вражаюче видовище — лише початок ритуалу залицяння. Павук починає вібрувати черевцем і піднімає третій комплект ніг (який також використовується для стрибків). 

Він «танцює» з серією віртуозних маневрів, іноді плавних, іноді стаккато, щоб привернути увагу обраної ним самки. Всі самці мають довжиною всього 3,8-6 мм.³ Такий хитромудрий дизайн і краса в такій крихітній упаковці!

У чому причина?

Послідовні еволюціоністи не допустять концепції доданої краси або «краси заради краси».⁴ Замість цього вони припускають, що такі естетичні особливості виникли тому, що вони забезпечили перевагу в статевому відборі. Хвіст павука-павича вже давно вважається класичним прикладом: якщо якась особливість присутня у самця, а самка воліє її, то гени цієї особливості з більшою ймовірністю потраплять в наступне покоління. 

Якщо трохи довший хвіст є перевагою в залицянні, то він буде переважати, як і гени, що визначають перевагу цієї риси. Якщо ще довший хвіст ще більш привабливий, то послідовне збільшення довжини хвоста може відбуватися протягом багатьох поколінь успадкування.

Як і природний відбір, безсумнівно, має місце деякий статевий відбір. Однак з цього не випливає, що все приписуване йому насправді виникло саме таким чином. Занадто легко робити вигляд, що такий простий механізм може пояснити приголомшливі конструкції, як-от хвіст павука-павича, а тому не дивно, що ця класична історія статевого відбору тепер науково розвінчана.⁵

Незважаючи на еволюціоністів, що розмахують руками, завжди було важко пояснити, як основи такого розташування рис — чи то у павича, чи у однойменного павука — виникли в першу чергу випадково.⁴ Крім того, такі барвисті особини, ймовірно, будуть вибрані через «зворотній камуфляж», який робить їхнього власника більш помітним для хижаків.

В Слові Божому ми знаходимо, що «все Ним і для Нього створене» (Колосян 1:16), «Він зробив все прекрасним у Свій час» (Еклезіаст 3:11) і що «невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розглядання творінь видимі, так що вони безмовні» (Римлян 1:20).

Ми повинні очікувати, що Божий задум у Його творінні перевершить просту форму і функцію і буде включати в себе елементи доданої краси, які підтверджують ці слова. Як чудово висловився професор Стюарт Берджесс:

«... це прерогатива Творця створити процес, який значно складніше, ніж потрібно. Можна стверджувати, що ритуал залицяння є гарним місцем для великої краси, тому що залицяння — це гарний процес сам по собі».⁴

І незважаючи на огиду до павуків у цілому, це твердження є справедливим як для павука-павича, так і для птаха, на честь якого він названий.