Чорна драконова риба має три окремі світлові органи під кожним оком. Два з них світяться червоними вогнями, як нічні приціли, і допомагають рибі підкрастися до здобичі, яка бачить тільки сині вогні. Фото: Едіт Уіддер, ORCAВсі люблять світлове шоу. Перші слова Творця були «Нехай буде світло», і на четвертий день Він наповнив світлом нічне небо. Немає такого місця, де Його світло не було б видно, але ми тепер знаємо, що це стосується і глибини морів.

До появи сучасних камер і технологій непроникна темрява безодні приховувала свої таємниці від людських очей. Але тепер ці чудеса виходять на світ. Вперше нашому поколінню випала честь побачити чужий, але повний життя світ.

У міру того як підводний апарат Johnson Sea-Link пропахує темну воду на сотні метрів нижче поверхні, вогні постійно блимають по всій передній частині камери. Здивовані інопланетним кораблем крихітні істоти спалахують і виблискують в знак протесту. Дев'яносто відсотків глибоководних істот можуть виробляти якесь світло.

Світло тварин дивує вчених. На суші лише деякі істоти, такі як світлячки (fireflies і glowworms), володіють чудовою здатністю світитись. Але в глибині вод, куди ніколи не проникає сонячне світло, Бог створив безліч альтернативних джерел освітлення.

Світло необхідне для виживання більшості тварин — пошук їжі, уникнення небезпеки і пошук партнера. Глибоководні тварини користуються вогнями для всіх цих потреб, а деякі істоти оснащені певними унікальними системами освітлення.

Пошуки їжі

Пошук їжі: в темряві глибокого океану у риби-вудильника бовтається світиться приманка, щоб залучити чергову порцію їжі. Фото: Пітер Херрінг, ImageQuestMarine.comХижаки часто мають певне джерело світла, яке допомагає знайти потенційну здобич. Розташовані навколо очей вогні працюють як фари автомобіля, пронизуючи темряву та висвітлюючи майбутню жертву.

Інші хижаки хитріші. У глибоководної риби-вудильника, наприклад, є яскрава приманка, яка бовтається біля рота і заманює здобич у пастку. Деякі кальмари, такі як кальмари-хлисти, розмахують кінцями своїх щупалець, що світяться, як ніби це рибальські сіті. Схожим чином жалкі щупальця медузи починають світитися, приваблюючи допитливу здобич.

Оскільки багато тварин на глибині мають напівпрозоре тіло, то було б поганою ідеєю поїдати істот, що світяться, а потім плавати з освітленими внутрішніми органами — це привабило б велику рибу. Тому багато глибоководних мешканців мають червоні або чорні пігменти у внутрішніх органах, які поглинають світіння своїх жертв після обіду. 

Як не перетворитися в їжу

Ви можете подумати, що тільки хижаки використовують світло. Але якщо так багато дивних створінь приваблюються світлом, то навіщо розкривати власне місце розташування? Насправді, світло може запропонувати кілька креативних варіантів захисту.

Хибні мішені, що відволікають

Щоб не перетворитися в їжу, глибоководна креветка (ліворуч) випускає хімічні речовини, що світяться, які засліплюють або відвертають увагу риби-гадюки (праворуч), поки сама креветка тікає в темряву. Фото: Едіт Уіддер, ORCAДеякі тварини можуть блимати вогнями, лякаючи потенційних хижаків. Інші також використовують світло в якості приманки. Наприклад, кальмар-вампір випускає струмені речовин, що світяться, з кінців щупальців, відвертаючи увагу ворога, поки сам кальмар тікає. Креветкоподібні істоти, які називаються кіпридиніди (cypridinids), можуть вистрілювати клуби світла, засліплюючи і відволікаючи нападника.

У випадку небезпеки пухнастий морський черв'як (Swima bombiviridis) скидає з зябер бомби яскраво-зеленого світла. Налякана риба атакує зелені світлові бомби, в той час як черв'як залишається неушкодженим.

Інший хробак, морський багатощетинковий хробак, скидає віночки, які блимають як приваблива закуска. Глибоководний восьминіг Octopoteuthis deletron вивільняє освітлені частинки з тіла, які продовжують рухатися і блимати в страшному танці ще довгий час.

Залучити більших хижаків

Інший цікавий шлях використання світла — це «охоронна сигналізація». При загрозі такі істоти, як глибоководні медузи (Atolla wyvillie), світяться так, що ще більший хижак побачив небажаного гостя і почав переслідувати його. Це вражаюче видовище видно на площі розміром з футбольне поле (100 м). Хто б не зацікавився такою їжею?

Сховатись у світлі

Запозичення світла: Гавайський бобтейл кальмар не може світитись. Замість цього спеціальний орган в його організмі збирає і живить бактерії, які світяться. Фото: Пітер Бастон, ImageQuestMarine.comЙмовірно, найбільш цікаве використання світла для захисту називається контр-підсвічування. Цей чарівний трюк суперечить тому, про що ви могли щойно подумати — ці істоти використовують світло, щоб зникнути.

Ось як це працює. Уявіть, що ви голодний морський монстр, який постійно дивиться вгору в пошуках якої-небудь істоти, що може плавати над головою. На тлі мерехтливого місячного світла легко розгледіти чорний силует риби.

Розгадка полягає в тому, що деякі організми здатні зробити частини свого тіла світлішими, щоб приховати місце свого розташування. Коли хижак дивиться вгору, він бачить не тінь, а воду, освітлену таким же світлом, як Місяць. Кілька риб та інших морських тварин, таких як гавайський короткохвостий кальмар, мають таку унікальну здатність.

Залучення партнера та спілкування

Спілкування: генеруючи дуже яскраве синє світло, світлячковий кальмар організовує найяскравіші світлові шоу, які допомагають знайти партнера і злякати суперників. Фото: Y Кіто, ImageQuestMarine.comБагато з світло-генеруючих пристосувань, які допомагають у полюванні чи в захисті, мають інші корисні цілі. Наприклад, приманка вудильника також приваблює партнерів, а кіпридиніди (Cypridinids) випускають клуби світла під час своїх шлюбних ритуалів.

Особливо ефектним є світлячковий кальмар (Watasenia). Миготливі сині вогні оточують його тіло. В Японії проходять урочистості на честь цього кальмара, що світиться. Миготливі вогні, як вважають, використовуються для захисту, але останні дані вказують на те, що очі кальмарів чутливі до синього світла, що підтримує ідею, що вогні також використовуються для парування і, можливо, інших форм зв'язку, наприклад, щоб поділитися своїм становищем або місцем харчування.

Більшість глибоководних істот виробляють синє світло, тому що його довжина хвилі проходить є найбільшою у воді і його найлегше побачити. Зловісна на вигляд чорна драконова риба, однак, виробляє червоне світло, завдяки якому хижак може зненацька схопити здобич. Інші глибоководні риби не можуть розпізнати червоне випромінювання. Проте провідні вчені вважають, що очі чорної драконової риби вміють розпізнавати цей тип випромінювання тому, що це важливий елемент спілкування з представниками свого виду.

Пояснення креаціоністів

Ці складні механізми яскраво вказують на Творця, Який першим наказав світлу з’явитись. Багато морських організмів для виробництва світла використовують вбудовану хімічну систему, яка покладається на певний тип молекули — люциферин. Цей термін походить від латинського слова lucifer, що означає «той, що несе світло». 

Для правильного функціонування люциферин має поєднуватися з киснем, що вимагає окремого фермента під назвою люцифераза. Люциферин дещо схожий у кожній істоти, але люциферази можуть істотно відзрізнятися. Дійсно, еволюційні біологи змушені зробити висновок, що варіації хімічного процесу, який називається біолюмінісценція, повинні були еволюціонувати незалежно, принаймні, сорок разів.

Не всі біолюмінесцентні істоти продукують власне світло. Деякі з них мають світлові органи, в яких вони живлять певний вид бактерій, що здатні світитись; ці бактерії тварина збирає з океану. Далі під час складного процесу світловий орган фільтрує зайві бактерії, залишаючи лише ті, що здатні світитись.

Ще більше ускладнює картину те, що генерація світла повинна бути строго контрольованою. Адже організм не хоче "вмикатись" в невідповідний час. У гавайських кальмарів-бобтейлів бактерії Vibrio fisheri випускають світло тільки тоді, коли досягають певної концентрації в світловому органі. Коли кальмару не потрібне світло, він позбавляється від зайвих бактерій, в результаті чого світлова реакція припиняється. Люмінісцентні бактерії Vibrio fischeri також були сконструйовані зі спеціальними генами і контроль-факторами, які не тільки вироблять люциферин і люциферазу, але також контролюють час світлових реакцій.

Оскільки багато з цих конструкцій корисні для відносин хижак-жертва, може здатися, що вони були створені тільки для виживання після гріхопадіння. Але згадайте інший корисний момент. Здатність спілкуватися передбачає мету, що існувала до гріхопадіння.

Хоча звук є найбільш ефективним способом спілкування в океані на великій відстані, світло має ряд переваг. Наприклад, воно може бути корисним для приватного спілкування між істотами, які мають здатність виявляти одні і ті ж довжини хвиль світла — це схоже на особистий канал на рації.

Також, можливо, була інша користь до гріхопадіння — мітити готові для утилізації раковини. Сотні видів морських істот час від часу скидають раковини, які з часом засмітили б морське дно. Деякі маленькі креветки, краби та інші істоти мають бактерії, які випромінюють світло на раковинах, коли останні відокремлюються. Схоже, що це свого роду мітки для істот, що допомагають розбивати раковини.

Світло — чудовий пристрій зв'язку. Найголовніше — це проголошення Божої слави, яку Творець вклав у Своє творіння (Псалтир 18). Чи то небесні зірки, чи маяки глибин, все вказує на Бога, Який дав нам світло. Ці вогні — прекрасні нагадування про те, що Бог переміг темряву через Христа і дав нам надію на світло і життя, яке ніколи не згасне. 

«Світло в темряві світить, і темрява не обійняла його» (Івана 1:5).