Сучасна флора та фауна
Креацентр > Статті > Сучасна флора та фауна > Гризун, якого інші істоти використовують у якості стільця

Гризун, якого інші істоти використовують у якості стільця

Це тварина, яка приваблює багатьох інших істот (і не тільки хижаків). Будь вона у воді чи поза нею, поїдає траву чи навіть просто байдикує – вони хочуть бути на її спині або боці, чи то поруч з нею.

То хто ж це? Це – найбільший у світі гризун, капібара, який може важити до 66 кг (145 фунтів).1

Європейці спочатку описали її як водяну свиню – тому що вона плавала й виглядала як свиня – звідси наукова назва Hydrochoerushydrochaeris. Загальна назва «капібара» походить від ka'api?ara («травоїдний») у колись широко поширеній південноамериканській мові тупі.2

Поряд з cavies (одомашнені різновиди, які більш відомі як морські свинки), капібари класифікуються в межах Caviomorpha. Це одне з двох підрозділів загону гризунів Hystricognathi, група з відмінними рисами черепа, і яка включає дикобразів. Усі caviomorphs живуть в Новому Світі, більшість у Південній Америці.3Капібари мають великі голови, важкі морди, короткі ноги і грубу шерсть, яка може бути червонуватою, жовтуватою або темно-коричневою.1

Капібари – соціальні тварини, які знищують паразитів шляхом взаємного грумінгу. Вони живуть групами по дюжині або більше особин, в основному самки, дитинчата і підлеглі самці, на чолі з домінуючим самцем,3 і люблять байдикувати біля води вранці, відпочивати у саму жарку частину дня і пастись пізно вдень та ввечері.4

Травлення

Як кролики і зайці, капібари їдять спеціальні фекальні пелети, цей процес називається закуска, таким чином «жування жуйки» допомагає їм переварити рослинний матеріал.5,6Вміст цих коржів походить з їх сліпої кишки, яка у ссавців схожа на мішечок. У капібар вона діє як велика камера заквашування, у якій зберігаються та перемішуються волосисті матеріали з бактеріями, ензимами і газами для допомоги травлення.

Але кролики не вивергають і не пережовують їжу, як це роблять жуйні (наприклад, корови), в той час як капібари, навіть при відсутності камери шлунка, відомої як рубець, іноді так роблять. Кожен день капібара з'їдає близько 3 кг свіжого корму, в основному трави, а також очерет і водяні гіацинти, в залежності від сезону. Капібари також їдять різні оброблювані культури, та особливо люблять рис і цукровий очерет.7

Життя біля кромки води

Капібари – сильні плавці, яким допомагають їх частково перетинчасті лапи, які також корисні на болотистій місцевості. Вони живуть близько до води і можуть лишатися під водою до п'яти хвилин.1Попереджені про небезпеку спеціальним тривожним свистом інших капібар, вони можуть поспішно зануритися у воду, тримаючи на поверхні тільки ніздрі і очі. Вони також спілкуються через безліч звуків, застосовуючи звуки клацання та гавкоту, і свист.

Розмноження

Капібари спаровуються в воді і зазвичай мають послід від чотирьох до п'яти дитинчат у рік, кожен вагою близько 1,5 кг (3,3 фунти). Молочне вигодовування триває близько 16 тижнів, хоча, народжені з зубами, дитинчата можуть їсти траву вже через кілька днів після народження. Зазвичай вони живуть від 7 до 10 років, хоча можуть жити і до 15 років у неволі.4

Літаючі пасажири

Декілька видів птахів буквально спрямовуються на боки та спини капібар, як і різні інші істоти. Капібари були названі «стільцем природи» або «підголівник для решти природи».8

Коли вони харчуються, різні птахи використовують їх у якості сідала, йдучи поруч з їх головами, щоб упіймати здобич, яку вони потривожили (наприклад, комах), а також живляться ектопаразитами гризунів, такими як блохи та воші. Капібари навіть лежать і підставляють свої боки та низ для птахів-«чистильників». Один із них був помічений, «підставляючи» свою ніздрю птахові, щоб той міг видалити кліща.9

У чому привабливість?

Немає нічого незвичайного в тому, що між птахами і ссавцями існують такі сприятливі харчові асоціації.10Але менш ясно, чому так багато інших істот також так прихильні до капібар – як у дикій природі, так і в неволі. Наприклад, успільних вольєрах зоопарку мавпи-павуки будуть їздити на спині гризуна і доглядати за ним. Це, як правило, мешканці лісу, які не живуть у природному середовищі існування капібар.11 В інтернеті також є зображення інших істот, таких як кішка, мавпа або качка, які сидять на спині капібари.

П'ять фактів про капібар

  1. Домінуючі самці мають велику кількість пахучих залоз на морді ((morrillo), з яких вони можуть виділяти рідину для того, щоб мітити свою територію і використовувати як сигнал домінування.
  2. Дитинчата можуть стати легкою здобиччю для анаконди, каймана і ягуара.
  3. Вони можуть рости до 120 см (4 фути) у довжину і близько 60 см (2 фути) в висоту.
  4. Їх розводять для отримання м'яса, а також шкур, з яких виробляють відмінну шкіру.
  5. Їх зуби продовжують рости і змінювати форму у міру старіння тварини (див. Вставку «Еволюція капібари?»).

Нагадування про Едем

Ці асоціації, мабуть, суперечать парадигмі виживання найбільш пристосованих особин, запропонованою Чарльзом Дарвіном і його сучасними прихильниками. Навпаки, Біблія говорить про колись досконале творіння, в якому всі істоти раніше мирно співіснували до тих пір, поки не сталося гріхопадіння. Бачачи безліч різних видів тварин, які притискаються до ніжної капібари, ми згадуємо, що смерть вторглася тільки після того, як гріх увійшов через Адама і Єву, і хижацтво стало переважаючим. Це нагадує картину в Ісаї 11:6-9 про людей і тварин, що знову живуть в гармонії майбутнього:

«Тоді вовк буде жити разом з ягням, і барс буде лежати разом з козеням, і теля, і молодий лев, і віл будуть разом, і мале дитя буде водити їх. І корова буде пастися й ведмідь, і дитинчата їх будуть лежати разом, і лев, як віл, буде їсти солому. І буде бавитися немовлятко над діркою гада, і дитя протягне руку свою на гніздо змії. Не вчинять лихого та шкоди на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває».

Еволюція капібари?

Уявлення про еволюцію капібар, як правило, відповідають тому, що можна вивести з груп, у яких вони класифіковані. Але мало доказів, які підтверджують версію про те, що вони походять від абсолютно різних типів істот. Відповідно до загального характеру викопних останків, немає ніяких свідоцтв крупних змін у формі тіла, які повинні були відбутися, якщо всі істоти мають одного спільного предка.

Еволюціоністи вважають капібар пов'язаними з морськими свинками, гірськими свинками, агуті і шиншилами. Ідея про те, що у них колись був спільний предок, не є необґрунтованою, і всі вони, ймовірно, представляють один і той же створений вид. Після повені гірський район, де пристав Ковчег, забезпечив би географічну ізоляцію для швидкої алопатрії. Тобто, більшість видів швидко адаптувалися б до постійно змінюваних і різних умов, від природного відбору, що діє в основному на генетичну варіацію, вбудовану при створенні, відбираючи те, що було непридатне для навколишнього середовища. Ізоляція означала б, що ці різновиди не будуть розмножуватися з іншими, тому виникнуть всілякі різновиди і навіть види. Наприклад, мутація з втратою інформації, яка частково заблокувала ген для поділу пальців на ногах, привела б до утворення перетинки, і це було б селективною перевагою для численних плавців.

Скам'янілості показують кілька (також дуже великих) вимерлих видів капібар. Можливо, це був той же барамін (вид), і тому не дивно, що кількість різних «міток» для них зменшувалася, як найбільш відомих. В одному випадку скам'янілості капібар, які колись вважалися сімома вимерлими видами в чотирьох родах (на основі відмінностей в зубах, що є причиною, по якій більшість ссавців «еволюція» нібито «задокументувала»), тепер вважаються просто особинами різних вікових груп у межах одного викопного виду.1

 

Автор: Уоррен Нанн

Дата публікації: квітень 2017

Джерело: creation

 

Переклад: Тiга В. М.

РедакторНедоступ О.

 

Посилання:

  1. Hydrochoerus hydrochaeris, Capybara biology, eol.org, accessed July 2016. Return to text.
  2. Biology, Use and Conservation of an Exceptional Neotropical Species, Eds: Moreira, J.R., Ferraz, K.M.P.M.B., Herrera, E.A., Macdonald, D.W., Springer-Verlag, New York, 2013. Also Ferreira, A.B. H., Novo Dicion?rio da L?ngua Portuguesa, 2nd edn, Rio de Janeiro: Nova Fronteira, p. 344, 1986. Return to text.
  3. Herrera, E.A. et al., Capybara social structure and dispersal patterns: variations on a theme,  Mammalogy, 2011 | doi:http://dx.doi.org/10.1644/09-MAMM-S-420.1. Also McKenna, M. C., and Bell, S.K., Classification of mammals above the species level, Columbia University Press, NY, 1997. See also ref. 2. Return to text.
  4. Capybara, Hydrochoerus hydrochaeris, library.sandiegozoo.org, accessed July 2016. Return to text.
  5. do Valle Borges, L., and Colares I.G., Feeding habits of capybaras (Hydrochoerus hydrochaeris, Linnaeus 1766), in the Ecological Reserve of Taim (ESEC-Taim)–south of Brazil,  arch. biol. technol.50(3):409–416, May 2007 | doi:10.1590/S1516-89132007000300007. Return to text.
  6. See Sarfati, J., Do rabbits chew their cud? The Bible beats the skeptics (again) …Creation20(4):56, 1998, creation.com/rabbit. Return to text.
  7. Felix, G.A. et al., Feeding behavior and crop damage caused by capybaras (Hydrochoerus hydrochaeris) in an agricultural landscape,  J. Biol.74(4):779–786, November 2014 | doi:10.1590/1519-6984.02113. Return to text.
  8. Schultz, C., Capybaras are basically nature’s chairs, smithsonianmag.com, accessed July 2016. Return to text.
  9. Tomazzoni, A. et al., Feeding associations between capybaras Hydrochoerus hydrochaeris(Linnaeus) (Mammalia, Hydrochaeridae) and birds in the Lami Biological Reserve, Porto Alegre, Rio Grande do Sul, Brazil, Revista Brasileira de Zoologia 22(3):712–716, September 2005. Return to text.
  10. Rodrigues, F.H. and Monteiro-Filho, E.L.A., Commensalistic relation between pampas deer, Ozotocerus bezoarticus (Mammalia: Cervidae) and rheas, Rhea americana (Aves: Rheidae), Brenesia 45-46:187–188, 1996. Return to text.
  11. Parsons, C., Cheeky monkeys hitch a ride on giant rodent, uk.news.yahoo.com, accessed July 2016. Return to text.

Написати коментар