Сучасні тварини
Категорії / Біологія / Сучасні тварини / Капібара: косматий стілець на чотирьох лапах

Капібара: косматий стілець на чотирьох лапах

Автор:
Джерело: creation.com

Це тварина, яка приваблює багатьох інших істот (і не тільки хижаків). У воді, поза нею, коли вона поїдає траву чи навіть просто байдикує — тварини хочуть бути на її спині або боці, чи навіть просто поруч.

Хто ж це? Це — капібара, найбільший у світі гризун, який може важити до 66 кг.1

Європейці спочатку описали капібару як водяну свиню тому, що вона плавала й виглядала як свиня — звідси наукова назва Hydrochoerus hydrochaeris. Загальна назва «капібара» походить від ka’apiûara («той, що поїдає траву») у колись широко поширеній південноамериканській мові тупі.2

Поряд з морськими свинками, капібари класифікуються як кавієвиді (Caviomorpha). Це один з двох підрозділів загону гризунів Hystricognathi — групи з відмінними рисами черепа, яка включає дикобразів. Усі кавієвиді живуть в Новому Світі, більшість у Південній Америці.3 Капібари мають великі голови, важкі морди, короткі ноги і грубу шерсть, яка може бути червонуватою, жовтуватою або темно-коричневою.1

Капібари — соціальні тварини, які знищують паразитів шляхом взаємного грумінгу [grooming — догляд за зовнішністю]. Вони живуть групами по дюжині або більше особин, в основному самки, дитинчата на чолі з домінуючим самцем;3 ці пухнасті гризуни люблять байдикувати біля води вранці, проводити жарку частину дня у відпочинку і пастись пізно вдень та ввечері.4

Харчування

Як кролики і зайці, капібари їдять спеціальні фекальні кульки. Цей процес називається закуска: «жування жуйки» допомагає їм переварити рослинний матеріал.5, 6 Вміст кульок виходить з їх сліпої кишки, яка у ссавців схожа на мішечок. У капібар вона діє як велика камера заквашування, у якій зберігаються та перемішуються волокнисті матеріали з бактеріями, ензимами і газами для допомоги травленню.

Але кролики не вивергають і не пережовують їжу, як це роблять жуйні (наприклад, корови), в той час як капібари, навіть за відсутності додаткової камери шлунка, яка відома як рубець, іноді так роблять. Щоденно капібара з'їдає близько 3 кг свіжої їжі, здебільшого трави, а також очерету і водяних гіацинтів, в залежності від пори року. Капібари також їдять різні сільськогосподарські культури, й особливо люблять рис і цукровий очерет.7

Життя біля води

Капібари — сильні плавці. Вони мають частково перетинчасті лапи, які також корисні на болотистій місцевості. Ці тварини живуть близько до води і можуть залишатися під водою до п'яти хвилин.1 Після попередження спеціальним тривожним свистом інших капібар про небезпеку, пухнасті гризуни можуть поспішно зануритися у воду, тримаючи на поверхні тільки ніздрі і очі. Вони також спілкуються з використанням безлічі звуків, як-от клацання, гавкіт і свист.

Розмноження

Капібари спаровуються у воді і зазвичай мають послід від чотирьох до п'яти дитинчат у рік, кожен вагою близько 1,5 кг. Хоча годування молоком триває близько 16 тижнів, і дитинчата народжуються з зубами, вони можуть їсти траву вже через кілька днів після народження. Зазвичай капібари живуть від 7 до 10 років, хоча у неволі тварини можуть жити і до 15 років.4

Літаючі пасажири

Декілька видів птахів буквально прилипають на боки та спини капібар, як і різні інші тварини. Капібар назвали «стільцями природи» або «підголівник для решти природи».8

Коли капібари харчуються, різні птахи використовують їх у якості сідала, сидячи поруч з головами гризунів, щоб упіймати здобич, яка з’являється навколо (наприклад, комах), а також живляться ектопаразитами гризунів, такими як блохи та воші. Капібари навіть лежать і підставляють свої боки та низ для «птахів-чистильників». Одного разу був помічений випадок, коли капібара «підставляла» ніздрю птахові, щоб той міг видалити кліща.9

Що привабливого?

Немає нічого незвичайного в тому, що між птахами і ссавцями існують такі сприятливі харчові зв’язки.10Але менш зрозуміло, чому так багато інших істот також люблять капібар — як у дикій природі, так і в неволі. Наприклад, у спільних вольєрах зоопарку мавпи-павуки їздять на спині гризуна і доглядають за ними. 

Як правило, мавпи мешкають у лісі і не живуть у природному середовищі існування капібар.11 В інтернеті також є зображення інших істот, як-от коти, мавпи чи качки, які сидять на спині капібари.

П'ять фактів про капібар

  1. Домінуючі самці мають велику кількість пахучих залоз на морді (morrillo), з яких вони можуть виділяти рідину для того, щоб мітити свою територію.
  2. Дитинчата можуть стати легкою здобиччю для анаконди, каймана і ягуара.
  3. Тварина може вирости до 120 см у довжину і близько 60 см в висоту.
  4. Їх розводять для отримання м'яса, а також шкур, з яких виробляють відмінну шкіру.
  5. Їх зуби продовжують рости і змінювати форму у міру старіння тварини (див. «Еволюція капібари?» нижче).

Нагадування про Едем

Ці зв’язки суперечать парадигмі виживання найбільш пристосованих особин, яку запропонував Чарльз Дарвін і якої дотримуються його сучасні прихильники. Навпаки, Біблія розповідає про колись досконале творіння, в якому всі істоти раніше мирно співіснували до тих пір, поки не сталося гріхопадіння. 

Дивлячись на безліч різних видів тварин, які притискаються до ніжної капібари, ми згадуємо, що смерть вторглася тільки після того, як гріх увійшов через Адама і Єву — тоді хижацтво стало переважати. Це нагадує картину в Ісаї 11:6-9 про людей і тварин, що знову живуть в гармонії майбутнього:

«Тоді вовк буде жити разом з ягням, і барс буде лежати разом з козеням, і теля, і молодий лев, і віл будуть разом, і мале дитя буде водити їх. І корова буде пастися й ведмідь, і дитинчата їх будуть лежати разом, і лев, як віл, буде їсти солому. І буде бавитися немовлятко над діркою гада, і дитя протягне руку свою на гніздо змії. Не вчинять лихого та шкоди на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває».

Еволюція капібари?

Уявлення про еволюцію капібар, як правило, відповідають загальному розумінню класифікаційних груп, до яких вони належать. Але доказів, які підтверджують версію походження від абсолютно відмінних типів істот, не має. Відповідно до загального характеру викопних рештків, немає ніяких свідоцтв серйозних змін у формі тіла, які мали б відбутися, якщо всі істоти мають одного спільного предка.

Еволюціоністи вважають, що капібари пов'язані з морськими свинками, гірськими свинками, агуті і шиншилами. Ідея про те, що у цих тварин колись був спільний предок, не є необґрунтованою, і всі вони, ймовірно, представляють один і той самий створений рід. Після Потопу гірський район, в якому зупинився ковчег, забезпечив би географічну ізоляцію для швидкого алопатричного видоутворення. Це означає, що більшість видів, ймовірно, швидко адаптувалися до постійних змін навколишнього середовища і різних умов завдяки природному відбору. 

Останній діє переважно на початково створену генетичну інформацію, відбираючи риси, які стали непридатним для нових умов. Ізоляція означає, що відповідні різновиди не зможуть розмножуватися з іншими, через що виникнуть унікальні різновиди і навіть види. Наприклад, мутація з втратою інформації, яка частково заблокувала ген для поділу пальців на ногах, привела б до утворення перетинки, і це було б селективною перевагою для тварин-плавців.

Скам'янілості показують кілька (дуже великих!) вимерлих видів капібар. Можливо, це був той же барамін (рід), тому не дивно, що кількість різних «назв» зменшується, в міру відкриття нових даних. В одному випадку скам'янілості капібари, які колись вважалися сімома вимерлими видами в чотирьох родах (на основі відмінностей в зубах, що є основним критерієм, за яким «еволюція» більшості ссавців нібито «задокументована»), тепер вважаються просто особинами різних вікових груп у межах одного викопного виду.1


  1. Vucetich, M.G., Deschamps, C.M., Olivares, A.I. and Dozo, M.T., Capybaras, size, shape, and time: A model kit, Acta Palaeontologica Polonica 50(2): 259–272, 2005.

Вас також може зацікавити:

Посилання:

  1. Hydrochoerus hydrochaeris, Capybara biology, eol.org, accessed July 2016.

  2. Biology, Use and Conservation of an Exceptional Neotropical Species, Eds: Moreira, J.R., Ferraz, K.M.P.M.B., Herrera, E.A., Macdonald, D.W., Springer-Verlag, New York, 2013. Also Ferreira, A.B. H., Novo Dicion?rio da L?ngua Portuguesa, 2nd edn, Rio de Janeiro: Nova Fronteira, p. 344, 1986.

  3. Herrera, E.A. et al., Capybara social structure and dispersal patterns: variations on a theme, Mammalogy, 2011 | doi:http://dx.doi.org/10.1644/09-MAMM-S-420.1. Also McKenna, M. C., and Bell, S.K., Classification of mammals above the species level, Columbia University Press, NY, 1997. See also ref. 2.

  4. Capybara, Hydrochoerus hydrochaeris, library.sandiegozoo.org, accessed July 2016.

  5. do Valle Borges, L., and Colares I.G., Feeding habits of capybaras (Hydrochoerus hydrochaeris, Linnaeus 1766), in the Ecological Reserve of Taim (ESEC-Taim)–south of Brazil, arch. biol. technol.50(3):409–416, May 2007 | doi:10.1590/S1516-89132007000300007.

  6. Див. Sarfati, J., Do rabbits chew their cud? The Bible beats the skeptics (again) …, Creation20(4):56, 1998, creation.com/rabbit.

  7. Felix, G.A. et al., Feeding behavior and crop damage caused by capybaras (Hydrochoerus hydrochaeris) in an agricultural landscape, J. Biol.74(4):779–786, November 2014 | doi:10.1590/1519-6984.02113.

  8. Schultz, C., Capybaras are basically nature’s chairs, smithsonianmag.com, accessed July 2016.

  9. Tomazzoni, A. et al., Feeding associations between capybaras Hydrochoerus hydrochaeris(Linnaeus) (Mammalia, Hydrochaeridae) and birds in the Lami Biological Reserve, Porto Alegre, Rio Grande do Sul, Brazil, Revista Brasileira de Zoologia 22(3):712–716, September 2005.

  10. Rodrigues, F.H. and Monteiro-Filho, E.L.A., Commensalistic relation between pampas deer, Ozotocerus bezoarticus (Mammalia: Cervidae) and rheas, Rhea americana (Aves: Rheidae), Brenesia 45-46:187–188, 1996.

  11. Parsons, C., Cheeky monkeys hitch a ride on giant rodent, uk.news.yahoo.com, accessed July 2016.