Величний птах з пір'ям, що за кольором нагадує смокінг. Це самка імператорського пінгвіна, у якої є певна місія. Вона пролітає по антарктичним водам після того, як зловить останню рибку. Наситившись, вона вистрибує з води у видовизному піке. Вона і без годинника якимось чином знає, коли треба повертатися додому.

Подорож буде непростою. Між нею та її сім'єю може бути до 200 км льоду, залежно від місця розташування колонії. Хоча самка може пролітати через воду зі швидкістю 25 км/год, її крила не призначені для справжнього польоту в повітрі. Перетинчасті ноги тварини шкандибають, долаючи кілометри по льоду додому. Іноді вона може прискорюватися, ковзаючи на своєму животі.

В колонії на неї чекає самець. Декілька місяців тому, в червні, самка залишила його там для захисту єдиного яйця, яке вона відклала і прокотила на своїх ногах через важкий і небезпечний шлях. Життя всередині яйця помре протягом всього лише хвилинного контакту з крижаним льодом. На верхній частині стопи батька та під складкою шкіри яйце інкубують при 35 ℃, навіть коли ззовні температура нижче нуля. Коли наступають хуртовини, вся зграя працює разом, щоб залишитися в живих. З'єднавшись в щільну купу, пінгвіни по черзі стоять на зовнішньому периметрі, а потім пересуваються до центру, щоб зігрітись. Самець стоїть з яйцем у ногах протягом двох найважчих зимових місяців. Так як самець не може навіть поїсти, не залишивши своє яйце, він втрачає майже половину маси тіла за цей період.

У певний час пташеня вилуплюється. Самки повертаються саме в цей день. Гамір стоїть надзвичайний: тисячі птахів кличуть один до одного. Але в середині, здавалося б, хаосу кожна самка знаходить свою половинку, тому що кожен птах має унікальний клич. Самка зберігає їжу в животі і відригує частково перетравлену їжу, щоб нагодувати голодне пташеня. Залишаючи пташенят на піклування самкам, самці прямують до океану за їжею. Тепер батьки по черзі шукають і приносять їжу своєму потомству.

Пташенятам потрібно п’ять місяців, щоб вирости. Коли їх сіре пухове пір'я линяє і замінюється молодим пір'ям, вони готові до життя в океані. З наближенням весни лід тане, що скорочує подорож до моря. Батькам не потрібно навчати своїх пташенят плавати, пінгвіни призначені для життя у воді. Пінгвіни, здається, насолоджуються водою: вони навіть по черзі ковзають по льоду на своїх животах, стрибаючи в море раз за разом. Ці тварини живуть а антарктичних водах і можуть переносити дуже низькі температури.

Цікаві факти про імператорських пінгвінів

• Імператорський пінгвін є найбільшим видом пінгвінів. Самки та самці однаково виростають до 1 м, що є приблизним ростом дитини в дитячому садку. Було виявлено скам'янілості вимерлих видів пінгвінів, які були до 2 м завдовжки! Самці та дорослі самки важать близько 40 кг.
• Імператорські пінгвіни населяють антарктичні води на «самому дні» Землі, а їх кількість становить приблизно 270-350 тис особин. Антарктида є найхолоднішим місцем у світі. Температура тут може знижуватися до -62 ℃. Сила вітру досягає близько 193 км/год.
• Пінгвіни обладнані для холоду довгим, однорідним пір'ям, яке є водонепроникним завдяки мастилу, що виділяється зі спеціальної залози; тварини також мають шар теплого повітря між пір'ям та підшкірною жировою тканиною. 
• Імператорський пінгвін може занурюватись у воду на глибину до 265 метрів. Коли він глибоко пірнає, його серце витримує тиск, уповільнюючись на 15%. На відміну від інших птахів з легкими кістковими структурами, кістки пінгвіна є щільними для боротьби з баротравмою (травма через зміни тиску) під час занурень. Занурення під воду зазвичай триває від двох до восьми хвилин, однак один пінгвін, як було зареєстровано, провів під водою 18 хвилин.
• Пінгвіни їдять різноманітних морських мешканців: рибу, криль та кальмарів. Язик пінгвіна має зубчики, які дозволяють тримати жертву у глотці.
• Пінгвіни можуть повернутись назад до своєї колонії, долаючи великі відстані у морі. Їх навігаційні можливості можуть частково покладатися на сонце.
• Імператорські пінгвіни — це довгоживучі птахи, що виживають близько 20 років в суворій дикій природі. Їх хижаки — морські тварини, як, наприклад, леопардові тюлені, касатки (кити-вбивці), морські котики, морські леви та акули. Пташенята піддаються нападам птахів-хижаків, до яких належить антарктичний гігантський буревісник. Фактично, лише близько 20% пташенят не доживають до свого першого дня народження.
• У воді забарвлення у вигляді смокінгу маскує його тварину від хижаків. Морські хижаки знизу бачать білий живіт пінгвіна, який приймають за блискучу поверхню.

Божий дизайн

Незважаючи на те, що Бог створив рід пінгвінів на п'ятий день Тижня створення (Буття 1:20-23), імператорські пінгвіни, ймовірно, не існували до певного моменту. Світ був ідеальним у той час, тому пінгвінам, можливо, не потрібно було терпіти морози. У Своєму мудрому і турботливому передбаченні, Бог забезпечив перших пінгвінів генетичною інформацією, щоб тварини були здатні витримувати холод, як це роблять імператорські пінгвіну сьогодні.

Після Потопу пінгвіни, що вийшли з Ковчега, розмножились, а різні видоутворення всередині роду було пов'язане з різноманітними генетичними на навколишніми факторами. Це не еволюція від бактерії до людини, оскільки генетична інформація була втрачена або змінена, не отримана, а нові види утворювались всередині роду пінгвінів — вони не стали іншим родом птахів або тварин.

З іншого боку, еволюціоністи припускають, що пінгвіни походять від птахів, які спочатку розвинулись з динозаврів. Однак палеонтологічний літопис показує відсутність доказів на користь цього твердження. Незважаючи на те, що були виявлені різноманітні скам'янілості пінгвінів, всі вони мають чіткі риси сучасних особин і нелітаючих птахів загалом.

Популярний документальний фільм «Марш пінгвінв» (March of the Penguins) був схвалений кількома креаціоністами, оскільки він показує чудовий дизайн цих тварин замість того, щоб зосереджуватися на еволюції. Деякі консерватори навіть вказали на певні моральні цінності цих унікальних птахів, наприклад, моногамність й бажання зберегти життя. Але ми повинні бути обережними і не дозволяти тваринному царству бути основою людської моралі. Бо деякі інші тварини демонструють поведінку, яку людина назвала б полігамною або канібалістичною.

Людство відрізняється від тварин, будучи створеним за образом Бога (Буття 1:26). Бог дав людині совість, щоб відчувати межу між правильним і неправильним (Римлянам 2:15). Він дав нам Своє Слово, яке є істиною (Псалом 119:160). І Він дав нам Свого Сина, який жив праведно і помер за наші гріхи: 

«Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведності жили, Його ранами ви вздоровилися». (1 Петра 2:24). 

Ті, хто відвертаються від своїх гріхів і вірять Христу, одержують Боже прощення та вічне життя.