Клітина й життя загалом виходять за межі механіки. Цілеспрямованість, що приводить до функції, є принципом життя.
Дослідники розуміють, що їхній експеримент не відображає реалістичних умов ранньої Землі.
При вирішенні проблеми «щось з нічого» цей підхід зазвичай вироджується в «обіцяючий» матеріалізм: одного разу ми знайдемо відповідь!
Дослідникам, які вивчають походження життя, залишається тільки ігнорувати ключові наукові проблеми.
Штернберг, можливо, передбачив і заклав основу для наступної великої наукової революції.
Еволюційний біолог Брет Вайнштейн: «сучасний дарвінізм не працює».
В даний час походження життя не здається науковим питанням в тому сенсі, що існує науковий метод, який може визначити відповідь.
Це повний абсурд, випадковий процес, якщо такий взагалі може бути.
Жоден з аспектів теорії самовідтворення не допускає можливості поступового розвитку ні курки, ні яйця.
Найкращий опис розуміння вченими того, як життя могло виникнути внаслідок природних процесів, – це невігластво.
Результати цього дослідження показують, що ніяких еволюціонуючих систем РНК ніколи не могло існувати.
Дослідники походження інтуїтивно розуміють, що життя демонструє явні докази задуму.
Це чудово ілюструє динаміку сучасної науки та її мейнстримної галузі абіогенезу.
Дві характеристики життя, які є проблематичними для матеріалістичного пояснення й добре пояснюються дизайнерською геніальністю, до якої ми, люди, ще не наблизилися.
Повторний аналіз експерименту Міллера-Юрі. Що нового ми можемо дізнатися?
Абіогенез – це теорія, згідно якої життя може спонтанно виникнути з неживих молекул. Експеримент Міллера-Юрі надав переконливі докази протилежного.
