Коли ми шукаємо відповіді, дуже важливо, які запитання ми ставимо. Це здається очевидним, але вміння поставити правильні запитання не завжди працює автоматично. І одне з надважливих питань – «Чи можу я очікувати отримати відповідь на це запитання?».

Я особливо думаю про запитання й відповіді, пов'язані з вірою та наукою: запитання про походження та геологічну історію. Насамперед, розглянемо два абсолютно різні питання.

Якщо я кидаю пласке каміння по воді й хочу дізнатися, під яким кутом камінь найкраще стрибає по воді, я можу провести експеримент й на підставі його результатів отримати відповідь. Дехто провів такий експеримент і навіть опублікував відповідь у престижному науковому журналі Nature!

Існує безліч подібних запитань, на які можна відповісти за допомогою експериментів або спостережень. Але якщо я хочу дізнатися, де був мій дідусь у 1896 році, а письмових записів немає, як в такому разі знайти відповідь?

Різниця між цими двома питаннями полягає в тому, що кидання каміння – це процес, який може відбуватися зараз. Але досвід мого діда стався в минулому, й ми не можемо повторити цей досвід і докладно його вивчити.

Є деякі події чи процеси, про які ми ніколи не зможемо дізнатися, доки про них не розповість надійний свідок. Як приклад можна навести випадок, коли я ніс каністру з бензином для порожнього бензобака мого Chevrolet й порвав штани на огорожі вздовж шосе, вбивство Роберта Кеннеді або Створення світу. Все це події в історії, й ми можемо дізнатися, що вони відбулися, лише якщо хтось нам про них розповість.

Якщо наші запитання стосуються подій геологічної історії, то хіба ми не можемо провести дослідження, щоб відповісти на них? Так, можемо, але з певними обмеженнями. Якщо хочемо дізнатися, як відклався певний шар пісковику, ми можемо вивчити, як відкладається пісок в сучасних річках, пустелях чи океані. Це може допомогти нам розробити гіпотези про відкладення розглянутого пісковику, але оскільки ми не можемо повернутися в минуле й подивитися, як формується пісковик, наші гіпотези завжди залишатимуться лише гіпотезами. Ретельне вивчення може усунути найменш ймовірні версії, але може виявитися, що жодна з наших гіпотез не є вірною.

Мені подобається ставити запитання про геологічну історію або про походження живих організмів, але неможливо думати, що ми колись зможемо бути впевнені у відповідях на багато з цих запитань. Єдиний письмовий звіт про цю історію міститься в Біблії, й у ній розглядаються лише основні питання про давню історію. Це нормально мати запитання без відповідей, оскільки знайти всі відповіді неможливо.

Коли ми намагаємося розібратися у великих питаннях біологічного походження чи геологічної історії, кожен із нас привносить свій індивідуальний спосіб мислення (набір припущень). Ми можемо назвати це мислення світоглядом. Один світогляд сприймає біблійне оповідання про походження як справжній опис історії. Зовсім інша думка припускає, що Біблія не дає точної історії, немає ніякого Творця чи Дизайнера, а життя розвивалося на Землі мільйони років (натуралізм).

Саме світогляди впливають, а часто й контролюють запитання, які ми ставитимемо, та спектр відповідей, які ми придумаємо. Це значно більше впливає на науку, ніж прийнято вважати.

Ми з кількома колегами провели десятирічне дослідження гірської породи в еоценовій формації Бріджер (Bridger Formation) в Південному Вайомінгу, що містить тисячі скам'янілостей черепах та ссавців. Якби ми підійшли до цього дослідження з позицій простого натуралістичного світогляду, воно призвело б до питань, подібних до таких:

• Ця гірська порода з її скам'янілостями накопичилася за п'ять мільйонів років чи, можливо, за чотири мільйони років?
• Хто з ссавців еоценового періоду еволюціонував першим, бронтотерії чи креодонти?
• Але оскільки ми працювали в рамках біблійного світогляду, ми ставили питання наступного змісту:
• Гірська порода накопичувалася повільно чи дуже швидко?
• Чи відклалася порода швидко під час Всесвітнього потопу?
• Чи накопичувалася вона повільніше, протягом, можливо, кількох сотень років після Всесвітнього потопу?
• Чому існують такі величезні скупчення викопних черепах?
• Чи були черепахи вбиті та поховані швидко або протягом тривалого часу?

Світогляд, грунтований на буквальному біблійному оповіданні, розширило наше мислення, включивши в нього нові питання, які не були б запропоновані, та й взагалі були б вирішені в рамках натуралістичного світогляду. Ми також добре знали інтерпретації гірських порід, які давали вчені-натуралісти, й свідомо прагнули порівняти ці два погляди та зрозуміти, який із них краще пояснює дані.

Нас не було, коли утворилися гірські породи, тому довести наші гіпотези було неможливо, але наш світогляд відкрив нам очі, щоб побачити те, що не помітили інші, й запропонував нові, конструктивні запитання, подібні до тих, що перераховані вище (див. Origins № 64, p. 7-20. 2015). Таким чином, наш біблійний підхід виявився благом, а не перепоною для дослідження. Це був мій досвід в усіх моїх дослідженнях в галузі геології/палеонтології.

 Описаний тут підхід може призвести до ретельного дослідження та публікацій в наукових журналах, а також нових наукових відкриттів (наприклад, Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 162:171-209, 2000). Бог – найвідоміший геолог на світі, й, всупереч переважаючому світогляду, дотримання Його біблійного викладу історії може дати нам наукову перевагу.