В світській літературі та кіно найбільш популярним поясненням вимирання динозаврів є зіткнення з астероїдом. Кратер Чиксулуб в Мексиці часто називають незаперечним доказом цієї ідеї. Але чи підтверджують отримані дані падіння астероїда Чиксулуб? Нещодавно я проаналізував існуючі факти й виявив кілька дивовижних результатів.¹

Кратер Чиксулуб не видно на поверхні, оскільки він покритий молодшими, відносно недеформованими відкладеннями. Він був виявлений за майже круглою гравітаційною аномалією вздовж північно-західного краю півострова Юкатан (малюнок 1).^{2 3}

Існують розбіжності щодо точного розміру кратера, але його діаметр становить приблизно 177 кілометрів – досить великий, щоб його міг спричинити астероїд чи метеорит завширшки 9,5 кілометрів.

Хоча деякі з очікуваних критеріїв для ідентифікації метеоритного удару присутні в місці Чиксулуб – наприклад, мінерали високого тиску та деформовані мінерали – таких матеріалів було знайдено недостатньо для обґрунтування великого удару.¹ Й навіть ці мінерали можуть бути викликані іншими обставинами, включаючи швидку кристалізацію⁴ та вулканічну активність.⁵

Найбільша проблема полягає в тому, чого не вистачає. Іридій, хімічний елемент, більш поширений в метеоритах, ніж на Землі, є основним маркером зіткнення. Декілька його слідів було виявлено в кернах двох пробурених свердловин, але в жодному з отриманих матеріалів з району Чиксулуб не було знайдено значної кількості цього елемента.⁶

Наявність багатого іридієм шару часто використовується для визначення кордону K-Pg (межа крейдового-палеогенового періодів), але за іронією долі іридій практично відсутній у викинутому матеріалі в тому самому місці, яке вважається незаперечним доказом!

Окрім того, згідно з світськими моделями, товщина шарів розплаву, що утворилися в результаті удару, повинна була перевищувати від 1,5 до 2 кілометрів під центральною частиною кратера Чиксулуб.⁷ Однак нафтові свердловини та керни, пробурені на місці події, не підтверджують цього. Товщина найтовстіших шарів розплаву, виявлених у свердловинах, становила від 100 до 300 метрів, що не відповідає очікуваній товщині в 1,5-2 км, а для деяких шарів товщина розплаву взагалі була набагато меншою за 90 метрів або зовсім була відсутня.

Нарешті, останні дослідження показують, що хвилі цунамі, які, як стверджується, виникли внаслідок удару через Мексиканську затоку, є малоймовірними.⁸

Більш тонкі, ніж очікувалося, багаті на розплав шари, відсутність суттєвої іридієвої аномалії, альтернативні пояснення мінералів високого тиску та деформації, а також гравітаційної аномалії¹ – все це викликає сумніви щодо кратера Чиксулуб і, зрештою, самої теорії астероїдного вимирання.

Можливо, під час Потопу в Чиксулуб сталося падіння астероїда, але якщо це так, то ця подія була набагато меншою, ніж прийнято вважати, й викликала лише малу частину передбачуваних наслідків. Цілком можливо, що в Чиксулуб взагалі не було жодного удару. Всі ці дані можуть мати пояснення, не пов'язані з падінням небесного тіла.¹

Удар в Чиксулуб став культовою історією, яку більшість світських вчених використовують для пояснення так званого великого вимирання, яке знищило динозаврів.⁹ Їм потрібне таке оповідання, тому що вони категорично відкидають історію Землі, описану в Біблії, включаючи Всесвітній потоп. Щоб пояснити зникнення динозаврів та інших істот, вони підтримують версію астероїда Чіксулуб як один із головних чинників у своєму варіанті історії – незважаючи на те, що докази зіткнення в місці Чіксулуб не такі переконливі, як вони стверджують.

Після ретельного вивчення даних з'ясовується, що незаперечний доказ – це переважно суцільний туман.