Вимирання
Категорії / Палеонтологія / Вимирання / Скам'янілості все ж кажуть «ні»: перехід від плавців до ніг

Скам'янілості все ж кажуть «ні»: перехід від плавців до ніг

Одним із уявних найбільших перетворень в еволюції хребетних є поява істот, які поміняли плавці на ноги і перейшли з води на сушу.1 2 3 Іншими словами, риба якимось чином розвинула численні анатомічні та фізіологічні системи, які є в чотириногих земноводних та різних наземних плазунів. 

Незважаючи на еволюційну пропаганду навколо незвичайних рибоподібних істот, виявлених у літописі скам'янілостей, необхідних доказів такого монументального еволюційного стрибка абсолютно не існує.

У 2012 році Дженніфер Клак, одна з найвідоміших палеонтологів сучасної епохи, зробила висновок:

«На питання про те, де еволюціонували тетраподи, відповісти ще важче, ніж раніше».1

Розчарування було повторене у дослідницькій роботі 2018 року, в якій було зазначено:

«Перехід риби-тетраподи є однією з фундаментальних проблем в еволюційній біології».4

Вважається, що ймовірна еволюційна трансформація від плавців до ніг відбулась в час девонського періоду, який я описав у попередній статті як геологічний період, що відомий як «вік риб» – коли багато видів унікальних риб раптово з’являються в літописі скам'янілостей без еволюційних попередників.5 Уявний перехід від води до суші вимагає еволюції багатьох нових структур в скелеті, мускулатурі, нервовій системі, внутрішніх органах, сенсорних мережах та дихальній системі.1 2 3 4

Беручи до уваги анатомію, спеціалізовані придатки, скелет, а також пов'язана з ними мускулатура повинні були б сформуватися, щоб підтримувати вагу тіла істоти, протидіючи гравітаційним силам, щоб дозволити тварині рухатися сушею. На відміну від цього, риби є вузькоспеціалізованими для життя у воді та, завдяки цьому, значною мірою уникають впливу сили тяжіння.

Окрім того, для забезпечення дихання, зяброве дихання потрібно було б змінити на дихання легенями – кардинальна фізіологічна трансформація як така – за допомогою інших вузькоспеціалізованих нововведень.

Чи є лопатепері риби предками тетраподів?

Малюнок 1. ЦелакантЛопатепері риби (саркоптеригії) – це кісткові та вкриті лускою риби з м’ясистими, лопатеподібними, парними плавцями, які зв’язані з тілом однією кісткою. Їх плавці відрізняються від плавців інших вкритих лускою риб тим, що кожен з них знаходиться на м’ясистій ніжці, схожій на лопать. Завдяки унікальній розширеній плавцевій структурі еволюціоністи розглядали цю особливість як потенційну кінцівку, яка «хоче» перерости в руки, ноги, кисті та стопи.1 2 3 4

У багатьох саркоптеригій також є два спинних плавці з окремими основами порівняно з одинарним спинним плавцем, що зустрічається у променеперих риб. Насправді саркоптеригії просто представляють унікальну категорію риб з унікальними особливостями.

Лопатепері риби вперше раптово з’являються на початку девонського періоду разом з багатьма іншими видами риб (безщелепними, щелепними, панцирними, променеперими та хрящовими) без еволюційних попередників.6 Двома живими прикладами цих видів є целакант (мал. 1) та легеневі риби. Найстаріша скам’янілість целаканту датована еволюціоністами приблизно 408 млн років, а наймолодша зустрічається в шарахМалюнок 2. Реконструкція пандерихтіса гірських порід, які датуються приблизно 66 млн років.6

Спочатку вважалося, що целакант вимер, але зараз ми знаємо, що він живий і здоровий та пристосований для життя глибоко в океані. Біля узбережжя Південної Африки целакант живе на глибині від 150 до 700 метрів. Можливо, що ця риба жила занадто глибоко в океані й не мала можливості еволюціонувати, щоб вийти на сушу.

Еволюціоністи обрали вимерлу лопатеперу рибу під назвою пандерихтіс (Мал. 2) як основного кандидата, від якого походять наземні істоти в еволюційному дереві. Скам'янілості цієї саркоптеригії не з’являються раніше пізнього девонського періоду, що, як стверджується, становить 380 млн років. 

Завдяки своїй анатомії, лопатеподібним плавцям та іншим особливостям, такі як більш сплощена голова та відсутність спинних плавців, вона мала вигляд чотириногого (тетрапода) на початковій стадії розвитку7 та деяких земноводних, хоча задні плавці (де мають бути задні задні ноги) були дуже малі. Таким чином, еволюціоністи поставили її як одну з перших риб на шляху до життя на суші.

Тіктаалік

Далі на еволюційній драбині знаходиться тіктаалік, який, як стверджується, жив 383 млн років тому, скам’яніла зірка в еволюційних колах, що вважається одним із найважливіших перехідних ланок до істот, що мешкали на суші (Мал. 3).1 2 3

На практиці тіктаалік був просто ще одним унікальним типом лопатеперих риб, схожим на свого уявного еволюційного попередника пандерихтіса за багатьма ознаками. Він мав риб’ячу луску на тілі, промені плавців, зябра та нижню щелепу, як у пандерихтіса. Однак він мав невелике відділення між головою та плечовою зоною, що дозволяло більше рухати головою. Передня кінцівка мала більше суглобів, ніж пандерихтіс, забезпечуючи більше рухів плавцями, а тазовий пояс був збільшений й складніший.

Вважається, що тіктаалік, можливо, виходив на суходіл, як це роблять сьогодні мулисті стрибуни, хоча це суто здогадки.

Крім того, лопатепері плавці тіктааліка все ще були рибоподібними, тому ці структури не могли витримати його ваги на суші. Він був чітко пристосований для життя у воді або в прибережному заболоченому середовищі.Малюнок 3. Реконструкція  Tiktaalik roseae 

Клак зазначила ці очевидні рибоподібні плавці та зауважила:

«Парні плавці тіктааліка все ще зберігають промені плавців: втрата променів є тим, що відрізняє кінцівки від плавців».8

Маючи деякі цікаві риси, тіктаалік був просто унікальним видом риби, яка не могла жити й ходити по суші.

Акантостега

Наступним основним кандидатом після тіктааліка на еволюційному дереві є акантостега, вік якої, як стверджується, становить 365 млн років, знайдена в пізньодевонських відкладах (мал. 4).1 2 3 8 Хоча вона виявляла ряд чітких рибоподібних рис, еволюціоністи стверджували, що ця істота, однак, була раннім чотириногим за визначенням, з кінцівками і пальцями.8

Акантостега також мала збільшений тазовий пояс та зовсім іншу структуру, ніж тіктаалік, але вона все ще була порівняно невеликою для наземних тетраподів, а з'єднання з хребтом були не суглобовими, а кріпились за допомогою м'яких тканин. Деякі інші чіткі рибоподібні риси акантостеги включали хвостовий плавець, який підтримувався довгими кістковими променями, І внутрішні зябра (як у риб), що чітко вказує на те, що тварина мала водний спосіб дихання.8 Її плече й передня кінцівка також були як у риб.

Для еволюціоністів відкриття й аналіз акантостеги були настільки ж благом, як і прокляттям. Це була одна з перших знайдених рибоподібних істот, які мали, здавалося б, впізнавані кінцівки з пальцями: вісім пальців на передніх «ногах» й шість на задніх. ОднакМалюнок 4. Реконструкція акантостеги суперечка була зосереджена навколо того факту, що стандартна кількість пальців у наземних тетрапод – п'ять.

Окрім того, вісім передніх пальців були пов’язані між собою плавальними перетинками, утворюючи функціональне весло, а у кінцівках не було зап’ястків, що не дозволило б пересуватися сушею. Інакше кажучи, передні кінцівки тварини не могли згинатися в лікті, а отже, вона не могла б втримати навантаження своєї ваги.

Очевидно, що ця істота мала свої кінцівки та пальці, пристосовані для плавання, а також, можливо, для захоплення водних рослин. Отже, маємо ще один унікальний вид вимерлих риб, які не мають реальної надії бути сухопутними. Насправді, Клак інтерпретувала акантостегу як водну тварину, яка ніколи не залишала свого середовища.8

Іхтіостега

Останньою уявною ключовою перехідною істотою до тетрапод в еволюційному дереві є іхтіостега, яка, як стверджується, жила 370 млн років тому – на 5 млн років старша за акантостегу, свого уявного попередника (мал. 5).

Малюнок 5. Художнє зображення іхтіостегиЯк і акантостега, ця істота мала особливості, які показували, що вона добре пристосована для життя у воді. Такі рибоподібні особливості включали повністю функціонуючі зябра (навіть у дорослих) та хвостовий плавець, що містив промені.1 2 3 8

Порівняно з уявними еволюційними попередниками, вона мала більш складні кінцівки, але вони не були пристосованими для пересування на землі. Комп’ютерне моделювання показали, що обертання по осі майже не могло відбуватися ні в плечовій кістці, ні в стегновій: тварина не могла стояти чи повертати кінцівками по відношенню до землі.9 Отже, вона не змогла б відштовхнути своє тіло від землі або рухати кінцівками послідовно, як це можуть робити типові наземні чотириногі.

Інші особливості іхтіостеги також заплутані з еволюційної точки зору, що змусило Клак визнати, що вона була «проблематичним видом».1 Дизайн хребетного стовпа несподівано відрізнявся від еволюційних прогнозів.10 Кількість пальців на задній кінцівці становила сім, на відміну від восьми в акантостеги або стандартних п'яти у більшості чотириногих. Дивна мішанина рис цієї рибоподібної істоти призвела до того, що Клак заявила:

«Іхтіостега далеко не є представником девонських тетрапод і виявляється по-своєму вузькоспеціалізованою».8

Таким чином, хоча іхтіостега була унікальною рибою – як істота з цікавою мозаїкою незвичайних рис, вона не відповідає ролі перехідної форми «вода-земля».

Перехідна форма від води до суші все ще відсутня

Після іхтіостеги будь-які інші кандидати в перехідні форми просто зникають у літописі скам’янілостей, як зазначила Клак:

«Викопні дані постдевонських тетрапод, як відомо, відверто бідні протягом приблизно 30 млн років після межі девон / карбон (міссісіпська система)».

Клак також стверджує:

«Походження чотириногих з кінцівками не співпадає з набуттям повної пристосованості до життя на суші, результатом, який, ймовірно, виник у ранньому карбоні. Ця остання частина історії задокументована кількома скам’янілостями».8

Іншими словами, величезний еволюційний розрив між водним життям та життям на землі все ще існує, і жодного викопного доказу немає. Відомий палеонтолог хребетних Майкл Бентон визнає цей факт надійним твердженням:

«Можливо, повністю наземні чотириногі з'явилися лише на 25 млн років пізніше в карбоні».2

Можливо?

Cтародавні сліди пускають під укіс еволюцію тетраподів 

Якби повної відсутності перехідних форм для еволюції тетрапод було недостатньо, то найбільшою перешкодою у всій цій історії є датування. Усі ключові скам'янілості, про які йдеться в цій статті, які призвели до міфічного переходу з води на землю, відносяться до дуже короткого періоду середнього та верхнього девону (385-365 млн років).1 2 3 8 Мало того, що вікно в 20 млн років є коротким часом для всієї цієї уявної еволюції, але досить недавнє відкриття зробило загадку ще більшою.

У 2010 році повідомлялося, що в давніх польських морських припливних відкладеннях були знайдені добре збережені та «надійно датовані» сліди наземних чотириногих, які жили 397 млн років тому.11 Ці добре збережені викопні сліди дозволяють припустити, що група двометрових наземних тетрапод, які мали «кремезні ноги» проживала біля південного узбережжя Лавразії (частина давнього передпотопного суперконтиненту Пангея).

Оскільки ці сліди є древнішими за усіх істот, про які йдеться в цій статті, вся еволюційна історія тетрапод не має жодних доказів. Автори дослідження 2010 року заявили:

«[Сліди] змушують докорінно переоцінити час, екологію та екологічну ситуацію переходу риби-чотириногі, а також повноту свідчень скам'янілостей».12

Після того, як Клак розглянула датування польських слідів чотириногих, вона зізналася в газеті The Guardian:

«Це перекреслює всі історію».12

Висновок

Ця серія викопних істот, схожих на риб, які нібито представляють еволюцію чогось, що в кінцевому підсумку могло б перейти до життя на суші, пропонує мало матеріалу для розв’язання еволюційної історії – вона радше розмиває її. Насправді, заплутана суміш рис,Малюнок 6. Як і сьогоднішній Мулистий стрибун, істоти, про які йдеться в цій статті, добре підходили до свого середовища. Жодна з них не еволюціонувала, щоб вийти з води та жити на суші. Кожна з них була унікальною та мала форму та особливості, необхідні для процвітання у своєму конкретному середовищі існування. якими володіли ці рибоподібні істоти, та проблеми, які вона дали еволюції, відзначила Клак:

«Залежно від того, які зразки були утверджені, а які видалені, а також які таксони були включені або виключені, були отримані різні результати. Інакше кажучи, філогенез девонських чотириногих змінювався».1

Але остаточний удар для еволюційної історії полягає в тому, що сліди повністю наземних чотириногих були знайдені в гірських породах, які є старшими за часі, коли будь-яка з цих так званих перехідних форм могла існувати.

Коли ми застосовуємо креаційну модель прогресивного поховання Всесвітнього потопу за екологічною зональністю, наявність цих незвичайних рибоподібних скам’янілостей має сенс.13 Оскільки ці істоти були поховані в шарах Потопу незадовго до того, як більшість прибережних наземних рослин з’являються в осадових шарах карбону, що лежать вище, стає очевидним, що вони, ймовірно, населяли прибережні води, виходячи з їх різноманітних унікальних пристосувань та місця їх поховання в шарах Потопу.

Що ж стосується доказів, скам’янілості заперечують еволюцію тетрапод.

Вас також може зацікавити:

Посилання:

  1. Clack, J. 2012. Gaining Ground: The Origin and Evolution of Tetrapods. Bloomington, IN: Indiana University Press.

  2. Benton, M. J. 2015. Early Tetrapods and Amphibians. In Vertebrate Paleontology. West Sussex, UK: John Wiley & Sons Ltd.

  3. Dial, K. P., N. Shubin, and E. L. Brainerd. 2015. Great Transformations in Vertebrate Evolution. Chicago, IL: University of Chicago Press.

  4. Wood, T. W. P. and T. Nakamura. 2018. Problems in Fish-to-Tetrapod Transition: Genetic Expeditions Into Old Specimens. Frontiers in Cell and Developmental Biology. 6: 70.

  5. Tomkins, J. P. 2021. The Fossils Still Say No: The Mystery of Jawed Vertebrates. Acts & Facts. 50 (2): 12-14.

  6. Johanson, Z. et al. 2006. Oldest coelacanth, from the Early Devonian of Australia. Biology Letters. 2 (3): 443-446.

  7. The term “tetrapod” is from Greek tetra “four” and pous “foot,” which defines four-limbed animals constituting the superclass Tetrapoda. Evolutionists will often label the creatures listed in this article as tetrapods or tetrapodamorphs even though they had no real foot-walking ability.

  8. Clack, J. A. 2009. The Fish-Tetrapod Transition: New Fossils and Interpretations. Evolution: Education and Outreach. 2: 213-223.

  9. Pierce, S. E., J. A. Clack, and J. R. Hutchinson. 2012. Three-dimensional limb joint mobility in the early tetrapod Ichthyostega. Nature. 486: 523-526.

  10. Pierce, S. E. et al. 2013. Vertebral architecture in the earliest stem tetrapods. Nature. 494: 226-229.

  11. Niedz´wiedzki, G. et al. 2010. Tetrapod trackways from the early Middle Devonian period of Poland. Nature. 463 (7227): 43-48.

  12. McVeigh, K. Footprints show tetrapods walked on land 18m years earlier than thought. The Guardian. Posted on guardian.co.uk January 6, 2010, accessed January 21, 2010.

  13. Clarey, T. 2020. Carved in Stone: Geological Evidence of the Worldwide Flood. Dallas, TX: Institute for Creation Research.