Основи креаціонізму
Креацентр > Статті > Основи креаціонізму > Ким була «яванська людина»?

Ким була «яванська людина»?

Наприкінці минулого століття голландський лікар Ежен Дюбуа відправився у Голландську Ост-Індію (сьогодні Індонезія). Повністю закоханий у теорію еволюції, він з якихось причин повірив, що знайде в тій частині світу невловиму «проміжну ланку» між людьми та мавпами.

У 1892 році на острові Ява він знайшов стегнову кістку, яка в усіх сенсах і сутностях була такою ж, як у сучасних людей. Приблизно через рік на тому ж місці він знайшов великий череп, а трохи пізніше — три зуби. Вони не обов’язково були від однієї людини: череп і стегнова кістка знаходились на відстані майже 15 метрів один від одного.

Істота, якій належав череп, здавалось, мала об’єм мозку біля 900 см3 (приблизно дві третіх від розміру середньостатистичної сучасної людини — звичайно ж, варто врахувати складність оцінки розміру мозку тільки від частини черепа). Немає жодних причин вважати, що череп і стегнова кістка — частини тіла однієї і тієї ж людини. Але Дюбуа знайшов свою «проміжну ланку», і врешті-решт, вона стала широко відома як така, не зважаючи на те, що провідний фахівець ідентифікував, що два зуби належали орангутангу, а один — людині.

«Яванська людина» була проголошена по всьому світу як незаперечний доказ людської еволюції. Підручники та журнали були заповнені фантастичною реконструкцією пітекантропа, якому було присвоєно наукову назву Pithecanthropus erectus (прямостояча людино-мавпа).

Звичайно, кістки не показували, скільки волосся мав їх власник (або власники) на тілі. В той самий час малюнки «яванської людини» показувати необхідну кількість волосся, як правило — на руках і т.д. Не зважаючи на те, що кісток обличчя не було знайдено, на малюнках художників були реконструйовані відповідні риси «наполовину людини, наполовину мавпи».


Малюнок 1. Рештки пітекантропа, якого знайшов Дюбуа (реконструкція). Саме по цим черпній коробці та кістці були зроблені ілюстрації на мал. 2. Джерело: музейний фонд Креацентра Планета Земля
Малюнок 2. Художня реконструкція пітекантропа. Основою для виконання даної фігури послужила виключно уява автора, адже все, що насправді знайшов Дюбуа, зображено на мал. 1. Джерело: Древние цивилизации

Знайдені інші черепи

Протягом 30 років Дюбуа не повідомляв науковій спільноті, що він знайшов ще два людських черепа у тій же місцевості на тому ж рівні у родовищі гравію. Це були так звані черепи Ваджака. Багато хто говорив, що він так приховав це, бо знав, що це послабить шанси на те, що його «яванську людину» будуть приймати за предка людини. Однак згідно його власних праць та інших джерел, Дюбуа, мабуть, мав підозрілу натуру, і навіть ховав свою «яванську людину» чимало років, хоча багато хто був впевнений, що це «проміжна ланка».

«Яванська людина» була змінена і зараз належить до категорії Homo erectus — людина прямоходяча. Однак читачі мають знати, що хоча й справді існують хороші екземпляри, які були названі Homo erectus (спірний статус у всьому цьому питанні, але це дещо інше), немає підстав вважати, що «яванська людина» обов’язково належить до цієї категорії, і що вона взагалі існувала.

Череп міг належати великій вимерлій мавпі, а стегнова кістка — звичайним людям. На жаль, інколи у довідниках, як і раніше, присутнє поняття «яванська людина» в якості доказу еволюційного походження людини.

Чи відрікся Дюбуа від власної точки зору? 

В еволюційних статтях у підручниках та антропологічних журналах часто пишуть про те, що Дюбуа, врешті-решт, відмовився від своєї «яванської людини» і заявив, що це просто гігантський гібон. Звичайно ж, такі заяви цитувалися в креаційних працях.

Нова інформація, яку розкрив наполегливий іконоборець еволюціонізму Стівен Джей Гулд, не викликає сумніву, що це неправдива інформація1.

Дюбуа мав досить ексцентричну теорію еволюції людини, яка вимагала точного математичного взаємозв’язку між збільшенням розміру мозку і масою тіла. Фактично наполягаючи на тому, що його «яванська людина» мала пропорції гібона (таким чином змінюючи реконструйовану вагу тіла), він запевняв, що співвідношення відповідало чіткому (помилковому) математичному ряду. Ціль полягала у тому, щоб більш надійно закріпити статус ідеальної «ланки». Слова самого Дюбуа, записані у 1932 році: 

«Пітекантроп був не людиною, а гігантським видом, який належить до гібонів… Я все ще вірю, тепер навіть більше ніж будь-коли, що Пітекантроп тринільський є справжньою «проміжною ланкою»1.

Ідея про те, що Дюбуа змінив свою думку стосовно «яванської людини», буде зникати з часом як серед еволюціоністів, так і серед креаціоністів.

 



Джерело: Creation.com

Переклад: Тига В.

Редактор: Кравець Д.

 

Посилання:

  1. Gould, Stephen Jay, "Men of the Thirty-Third Division", Natural History, April, 1990, pp. 12-24.

Вас також може зацікавити: