Основи креаціонізму
Категорії / Креаціонізм / Основи креаціонізму / Хижацтво не є результатом еволюції

Хижацтво не є результатом еволюції

Хоча походження хижацтва погано вивчене, невірно відносити до молодоземельного креаціонізму твердження, що хижі тварини швидко й недавно набули фізичних особливостей, необхідних для хижацтва. Це поширена хибна думка, що хижаки з'явилися внаслідокКалонг або крилан великий любить фрукти зміни форми та функції. Для перетворення травоїдних на хижаків не було потрібно ніякої фізичної еволюції – це була просто зміна поведінки.

Думка про те, що зміна геному й фенотипу, наприклад, гострі зуби й кігті, потрібна була б для того, щоб із травоїдних ознак, характерних для рослиноїдних тварин, отримати фізичні ознаки хижаків, є хибною. Форма зубів, здатність швидко бігати на короткі відстані та всі інші фізичні атрибути, якими наділені хижаки, можуть використовуватися і для добування рослинної їжі. Кілька прикладів раціону ссавців наочно підтвердять це.

Самець орангутана. Незважаючи на те, що він не є хижаком, його ікла можуть з легкістю роздробити кістки.Великі гострі зуби використовуються не тільки для вбивства й виривання плоті в інших тварин. У криланових гострі, загострені зуби, схожі на котячі, призначені для швидкого відривання м'якоті фруктів. Цими зубами можна було б легко зірвати плоть з тварини, але криланові не використовують їх для цієї мети. Ті самі зуби в багатьох видів хижих тварин, які використовуються для подрібнення м'яса, можуть застосовуватися й для подрібнення рослинного матеріалу.

Великі ікла також використовуються для спілкування. Багато тварин – шимпанзе, собаки (дикі та домашні), великі кішки та інші хижаки – оголюють ікла, щоб повідомити про свою приналежність до груп тварин, харчових ресурсів й території. Зуби життєво важливі для успішного існування тварин, як для спілкування, так і для харчування.

Ведмеді американського північного заходу – найкращий приклад того, як поведінка визначає раціон. Ведмеді грізлі та чорні ведмеді добре пристосовані до того, щоб знищувати життя інших тварин. Але вони також використовують свої фізичні інструменти для поїдання фруктів та овочів. Будучи біологом, я особисто бачив, як ведмеді зривали яблука з яблунь, споживали велику кількість конюшини та обдирали ягоди з дикої малини, лохини та черемхи. Ці дії також добре задокументовані в науковій літературі. Хоча ведмеді класифікуються як м'ясоїдні, насправді вони опортуністично всеїдні й цілком здатні харчуватися вегетаріанською їжею, якщо джерело їжі доступне. Багато «м'ясоїдних» тварин потрапляють в цю категорію. Ця «хижа» тварина, як і інші, буде харчуватися найбільш поживною їжею, яку найлегше здобути.

Одомашнені тварини також слугують чудовим прикладом того, як можна змінити поведінку тварини, щоб використовувати певне джерело їжі. Собаки й кішки мають таку саму структуру зубів, як дикі вовки й леви, відповідно, але ці тварини здатні змінити свою поведінку й харчуватися переробленою їжею (крупами), зробленою в основному з кукурудзи, сої та рису.

Здатність й бажання харчуватися готовими кашами або подібними кормами підкреслює ще одну хибну думку щодо соціальних хижаків. В більшості людей складається враження, що ці тварини полюють за тим самим м'ясом, яке ми використовуємо для приготування печені та стейків. Це не так. Вибрані частини вбитого травоїдного – це внутрішні органи, багаті вітамінами та іншими поживними речовинами, отриманими з вегетаріанської дієти. Саме за цим полюють соціальні хижаки, такі як вовки та леви. Тваринам нижчого рангу залишаються стейки, печеня та кістки, а тварини вищого рангу Ведмідь бурийнасолоджуються перевагами поживнішої «вегетаріанської» дієти, яка міститься в кишківнику. Необхідність хижацтва у цих тварин вочевидь зумовлена зміною поведінки, а не зміною форми та функцій. Цікаво також зазначити, що, як правило, хижакам доводиться вчитися вбивати. Соціальні хижаки не народжуються зі знаннями про те, як полювати й вбивати. Вони повинні навчитися цих навичок у інших тварин в своїй групі.

Зміна форми та функції передбачає, що еволюція відбулася завдяки новій генетичній інформації, тоді як зміна поведінки не вимагає нової генетичної інформації. Саме останнє ми й спостерігаємо і це повністю відповідає буквальному тлумаченню Буття 1:30: «І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так».

Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Вас також може зацікавити: