Мутації
Категорії / Еволюціонізм / Мутації / Мутація, задум і віра

Мутація, задум і віра

Будь-яка зміна послідовності ДНК клітини є мутацією. Ці зміни можуть відбуватися внаслідок помилок копіювання, впливу хімічних речовин, радіації чи інфекції. Але інші типи генетичних змін можуть відбуватися внаслідок цілеспрямованої роботи генетичних механізмів усередині істоти.

Термін «мутація» може ввести в оману, оскільки, почувши його, люди швидше за все подумають, що зміна – це генетична помилка.

Зміна за задумом

Вчені ICR вважають, що практично всі корисні зміни послідовності ДНК зумовлені вродженими системами, закладеними в живих істотах; корисний аспект – це запланована, запрограмована відповідь. Це один тип багатьох вроджених механізмів, які дозволяють істотам благоприємно змінювати себе у відповідь на навколишнє середовище.

Благоприємні зміни послідовності ДНК розроблені зсередини – це вбудовані функції, призначені для запуску внутрішніх механізмів при визначенні певних умов. Вони функціонують особливим чином, на відміну від того, що впливає на істоту ззовні, якимось чином спричинюючи корисні зміни.

Мутації та випадковість

Майже всі генетичні мутації, які можна вважати випадковими (наприклад, помилки копіювання ДНК або опромінення), є або поганими, або нейтральними. Замість того, щоб допомагати, ці зміни, як правило, шкодять. Майже всі ракові захворювання пов'язані з початковою випадковою мутацією.

Численні корисні мутації, необхідні для покращення або переходу істоти в новий, більш адаптований стан, надто складні та скоординовані – надто добре пристосовані для виконання своїх незліченних функцій – щоб їх можна було охарактеризувати як результат випадкових процесів. А для багатьох генетичних змін не існує об'єктивного тесту, що дозволяє визначити, чи є їх причина справді випадковою.

Таким чином, багато послідовностей ДНК, які, як стверджують еволюціоністи, «зламані», зрештою виявляються неправильно охарактеризованими. Наприклад, багато псевдогенів (нібито зламані гени) є функціональними й необхідними для життя.1

Чому еволюціоністи використовують слово «випадковий» в своїх поясненнях корисних мутацій? Тому що «випадковий» – це одночасно і відкритий широкий пояснювальний термін, і прихований термін проти дизайну. Як широкий термін, випадковий має парасолькове пояснювальне застосування. Це все одно, що використовувати слово «якось» – воно намагається пояснити багато без необхідних деталей, а саме деталей вимагає біологія в наше століття генетичного розуміння та спостереження швидкої адаптації.

Як термін, спрямований проти дизайну, «випадковий» намагається виключити дизайн із усього біологічного процесу – тобто відтворення, росту та видоутворення – і, отже, виключити Дизайнера. Таким чином, випадковість генетичних змін є найважливішим припущенням сучасної еволюційної теорії. Випадковість умоглядна. Вона намагається приписати містичні, безцільні еволюційні причини за відсутності відомих функцій. Це доведений провал як світська модель дослідження.2

Ми часто бачимо, як зміни ДНК в живих істот вирішують конкретні завдання. Такі зміни запускаються зсередини організму та швидко виявляються. Ці звані мутації явно призначені на вирішення функціональних завдань; вони не виглядають продуктом випадковості та збігу обставин.

У бактеріях та метеликах ми маємо наочні приклади генетичних механізмів, які наділяють організм новою функцією.3 4

Віра та емпіризм

Еволюціоністи вірять у випадкову генетичну мінливість – вірять у те, що неспрямовані процеси можуть якимось чином робити незліченну кількість точних речей у правильному порядку і бути засобом для утворення живих істот.

Додавання до сценарію тривалих проміжків часу якимось чином дозволяє випадковим процесам творити дива: оскільки мільйони років є частиною картини, то, можливо, незліченні випадкові процеси можуть якимось чином врешті-решт відбутися і створити всі ці складні живі істоти зі складними біологічними процесами та продуманою генетичною мовою.

За такого неявного підходу хіба еволюціоністи не використовують невідоме для пояснення невідомого? Таке спекулятивне пояснення не є науковим.

Розпад – це випадковий процес, а інженерія – ні. Ерозія – випадковий процес, а написання складної мови чи коду – ні. Інженери вживають спеціальних заходів, щоб виключити випадковість з процесу створення – інакше вони ризикують кінцевим продуктом.

Сприятливі генетичні мутації є переконливим підтвердженням створення світу. Дослідження швидкості генетичних мутацій у людини показують, що вони відбуваються надто швидко, щоб люди існували мільйони років.5 Генетичні дані свідчать про те, що ми з'явилися лише кілька тисяч років тому.

Еволюція не має біологічної основи для підтримки своєї гіпотези, особливо коли йдеться про генетику. Біблійне створення – найкраще наукове пояснення нашого Всесвіту та дивовижного життя, яке ми бачимо на Землі.

Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Вас також може зацікавити:

Посилання:

  1. Tomkins, J. P. 2013. Pseudogenes Are Functional, Not Genomic Fossils. Acts & Facts. 42 (7): 9.

  2. Tomkins, J. P. Human Genome 20th Anniversary—Junk DNA Hits the Trash. Creation Science Update. Posted on ICR.org April 12, 2021, accessed August 16, 2021.

  3. Thomas, B. Bacterial ‘Evolution’ Is Actually Design in Action. Creation Science Update. Posted on ICR.org October 15, 2012, accessed August 16, 2021.

  4. Thomas, B. Peppered Moth Still Not Evolving. Creation Science Update. Posted on ICR.org August 4, 2016, accessed August 16, 2021.

  5. Tomkins, J. P. 2015. Genetic Clocks Verify Recent Creation. Acts & Facts. 44 (12): 9-11.