Нещодавно виявлені в стародавньому бурштині та гірських породах скам'янілості метеликів були проаналізовані в всіх деталях. За допомогою низки потужних мікроскопів вчені хотіли побачити, наскільки сильно еволюціонували за передбачувані 200 млн років, що відокремлюють фосилії від їхніх сучасних живих версій, знайдені скам'янілі метелики. Однак стародавні особини в всьому виглядають так само, як і сучасні.¹ Так чому ж ці маленькі негідники не еволюціонували?

Виявляється, чим більше скам'янілостей ми знаходимо та оцінюємо, тим гірше стає для еволюції. Чарльз Дарвін чудово розумів які проблеми для його ідей створює літопис скам'янілостей та сподівався, що майбутні відкриття зрештою підтвердять його ідею поступової еволюції протягом тривалого часу. Але факт залишається фактом: протягом усього літопису скам'янілостей усі основні типи істот з'являються раптово й потім залишаються незмінними (стазис) протягом нібито еонів часу. Багато з них живі й сьогодні й виглядають так само, як їхні викопні родичі.

Окрім того, не було знайдено жодних безперечних еволюційних перехідних форм між різними типами істот.

Нещодавно нове дослідження викопних метеликів продовжує підривати будь-які докази еволюції.¹ Група вчених використала оптичну мікроскопію, скануючу електронну мікроскопію, конфокальну лазерну скануючу мікроскопію й трансмісійну електронну мікроскопію для виявлення детальної структури лусочок крил стародавніх викопних метеликів знайдених як в бурштині, так і в гірських породах. Ймовірно, вік бурштинових скам'янілостей крейдового періоду становить близько 99 млн років, а вік найдавніших скам'янілостей юрського періоду – близько 200 млн років.¹

Деталі крил виявлені в найдавніших зразках юрського періоду та комп'ютерне моделювання оптичних властивостей розташування лусочок показали, що ці древні метелики мали блискучі кольори, що нагадують металік. Але найголовніше, що метелики та їх мікроскопічні деталі були схожі на надродину метеликів, що нині живуть й відомі як Micropterigidaem, що також мають забарвлення з металевим відливом завдяки тим самим високоспеціалізованим лусочкам.

Метелики відносяться до ряду комах Lepidoptera, чиї кольори та візерунки на крилах утворюються за рахунок оптичних ефектів (інтерференції, дифракції чи заломлення), а не за рахунок пігментів, як у більшості інших тварин. Різноманітні та часто разючі кольори, що нагадують металік, виникають завдяки певному розташуванню мікроструктур крил, які взаємодіють зі світлом.

Як і сучасні метелики, викопні також ставлять в глухий кут еволюцію – різноманітність викопних метеликів приблизно дорівнює різноманітності тих, що живуть нині. В дослідницькій роботі, присвяченій еволюції метеликів, автори стверджують:

«Примітно, що частка метеликів серед скам’янілостей за кількістю екземплярів (відомо близько 80 екземплярів) близька до частки видів серед існуючих Lepidoptera».²

«Дані про розмаїття видів також попередньо свідчать про незначне чи нульове чисте збільшення кількості за останні 125 млн років».³

Основні типи комах з'являються раптово у великому розмаїтті й потім залишаються незмінними. Хоча ці відкриття чудово узгоджуються з Біблією, вони повністю спростовують еволюційні очікування.

Очевидно, що метелики з'явилися на Землі раптово й у повній різноманітності, не виявляючи жодних ознак еволюції, але як вони виявились скам'янілими? Біблія говорить нам, що близько 4500 років тому Всесвітній потоп знищив поверхню Землі. Жахлива катастрофа швидко поховала й перетворила на камінь мільярди істот, які сьогодні можна знайти в осадових породах по усьому світу, включаючи багато видів комах.

Причина, через яку тварини та рослини виглядають схожими на своїх живих родичів без доказів еволюції, полягає в тому, що все було створено Богом для розмноження за своїм родом, саме так, як нам показують наукові факти в кожному новому відкритті.