Скам’янілості
Категорії / Палеонтологія / Скам’янілості / Еволюційний аналіз динозаврів привів до дивного висновку

Еволюційний аналіз динозаврів привів до дивного висновку

Нова знахідка динозавра в провінції Ріо-Негро в центральній Аргентині призвела до вельми незвичайного твердження.1

Двоногий динозавр (який ходив на двох ногах), що називався Jakapil kaniukura, був виявлений у верхніх породах мегасеквенції Зуні (Zuni megasequence). Але що зробило цього нового динозавра таким незвичайним, так це те, до якої категорії віднесли його вчені.

Згідно з їхнім еволюційним аналізом, цей двоногий динозавр належить до тиреофорів (Thyreophoran), або «щитоносців», разом із такими динозаврами, як анкілозаври та стегозаври, які ходили на чотирьох ногах.

Jakapil kaniukura був визначений за менш ніж 100 розрізненими й фрагментарними кістками, включно з близько 40 фрагментами кісткових пластин, 12 фрагментами хребців, 15 фрагментами ребер, доволі повною нижньою щелепою, 15 неповними зубами та різними фрагментами кінцівок й тазових кісток. За оцінками вчених, J. kaniukura був близько 1,5 метра завдовжки й важив приблизно 4,5-7 кг, як велика домашня кішка.1

Згідно із загальноприйнятою версією, шар породи, в якому знаходилися кістки, був стародавньою пустелею.1 Тріо палеонтологів з Аргентини та Іспанії стверджували:

«Рештки були знайдені розчленованими, з невеликою орієнтацією на південний захід та північний схід через перенесення дюнами».1

Але вітру важко роздути й зорієнтувати кістки, навіть маленькі. Найкраще пояснення полягає в тому, що ці фрагменти кісток були розкидані водним потоком під час Великого потопу. А дивне поєднання скам'янілостей, знайдених в тих самих шарах, що й J. kaniukura, більше підходить для катастрофічного скупчення уламків, зібраних Потопом.

Ці шари містять кістки ссавців, хижих й довгошиїх динозаврів, крокодилів, черепах, ящірок, змій з кінцівками, птерозаврів і навіть деякі відбитки ніг динозаврів. Відбитки ніг особливо важко зберегти в сухому піску. Вони потребують води та швидкого поховання.

Науковці провели еволюційний філогенетичний аналіз з використанням різних наборів даних й визначили, що J. kaniukura найкраще підходить до тиреофорів. Хоча вони не забули зазначити, що J. kaniukura мали незвичайні анатомічні особливості, яких не мали більшість тиреофор, наприклад, біпедальність. Очевидно, щось не так у їхньому аналізі та висновках.

Як зазначають еволюціоніст Стівен Черкас та його співавтори, опора на «кладистику [філогенетичний аналіз] представила вкрай невірну інтерпретацію доказів».2 Вони додали:

«Кладистика вважається найбільш строгим методом визначення спорідненості тварин. Проте, у кладистики є певна кількість критиків, які стверджують, що цей метод ненадійний, оскільки деякі фізичні характеристики, як у птахів, можуть бути результатом конвергенції між неспорідненими формами, а не прямої спорідненості».3

До цієї надмірної довіри до філогенетичного аналізу можна додати здоровий глузд. Будь-який аналіз повинен мати максимальний зміст за наявності максимальної кількості даних. Першовідкривачі J. kaniukura, схоже, були занадто захоплені своєю стандартною еволюційною методологією, щоб побачити ці проблеми. Їхня реконструкція тварини не схожа на традиційних тиреофорів, таких як анкілозаври або стегозаври.

Окрім того, автори повідомили, що багато рис J. kaniukura були притаманні іншим двоногим динозаврам, таким як Stegoceras (з дуже масивною черепною кісткою) та Psittacosaurus (динозавр-папуга). То чому б не зарахувати його до них? У нього просто були кісткові пластини, призначені для захисту шкіри.

Saltasaurus – довгошиїй динозавр, знайдений в Аргентині, який також мав кістяні пластини по усій спині. Але ніхто не відносить його до категорії тиреофорів. Він є зауроподом у всіх інших відношеннях, окрім того, що має незвичайні кісткові пластини на шкірі.4

Нарешті, вчені наводять список нововведень, якими володіє J. kaniukura та якими не володіє жоден інший тиреофор.1 Навіть кісткова броня «своєрідна» порівняно з іншими представниками заявленої категорії.1 Знову ж таки, це повинно підказувати, що цей висновок, можливо, помилковий.

Можливо, настав час відмовитися від сліпого використання філогенетичного аналізу й просто зайнятися старомодною порівняльною анатомією для оцінки найкращої відповідності кісток. Як ученого, мене турбує безліч подібностей J. kaniukura з нетиреофорними динозаврами (такими як Stegoceras та Psittacosaurus), а також відсутність повного черепа для остаточної ідентифікації.

По-друге, численні нововведення, якими володіє J. kaniukura та які відрізняють його від інших тиреофорних динозаврів, також є тривожним сигналом. Я не здивуюся, якщо в майбутньому цього динозавра буде повністю перекласифіковано, особливо якщо знайдуть повніший череп. Таке вже неодноразово траплялося в палеонтології динозаврів.

Наш Творець створив велику різноманітність динозаврів у 6-й день Тижня творіння. Деякі з них, такі як Saltasaurus та J. kaniukura, були просто створені з кістковими пластинами. Ця остання знахідка, найімовірніше, є новим різновидом старого типу динозаврів – тих, які були знайдені в потопних породах в інших місцях.

Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Вас також може зацікавити:

Посилання:

  1. Czerkas, S., et al. 2002. Flying Dromaeosaurs. The Dinosaur Museum Journal. 120.

  2. Ibid, p. 98.

  3. Clarey, T. 2015. Dinosaurs: Marvels of God’s Design. Green Forest, AR: Master Books, p. 86.