По-перше, в принципі неможливо довести, що орган непотрібний, оскільки завжди існує ймовірність того, що в майбутньому може бути знайдено його функцію. Так сталося з більш ніж сотнею ймовірних непотрібних рудиментарних органів, про які тепер відомо, що вони необхідні.

По-друге, навіть якби передбачуваний рудиментарний орган був більше не потрібен, це доводило б дееволюцію, а не еволюцію. Модель створення допускає погіршення досконалого творіння. Однак модель еволюції від молекули-до-людини вимагає знайти приклади органів, що утворюються, тобто таких структур, складність яких зростає.

Крила у птахів, які не літають?

Існують принаймні три варіанти того, чому страуси, ему тощо мають крила:

а) Вони походять від дрібніших птахів, які колись могли літати.

Це можливо в рамках креаційної моделі. Втрата ознак відносно легко відбувається внаслідок природних процесів; набуття нових ознак, які потребують нової інформації ДНК, неможливе.

б) Крила виконують певну функцію.

Деякі можливі функції, залежно від виду нелітаючого птаха, такі: рівновага під час бігу, охолодження в спекотну погоду, зігрівання в холодну погоду, захист грудної клітки під час падіння, шлюбні ритуали, відлякування хижаків (я бачив, як ему біжать на передбачуваних ворогів своїх пташенят, розкривши дзьоба й ляскаючи крилами), укриття пташенят тощо. Якщо крила не потрібні, то чому функціонують м'язи, які дозволяють цим птахам рухати крилами?

в) Крила - результат «економного дизайну» Творця.

Люди використовують цей принцип, наприклад, в автомобілях. Усі моделі можуть мати місця кріплення для кондиціонера, підсилювача керма тощо, хоча не всі автомобілі мають їх. Так само у всіх моделях, як правило, використовується одна й та сама електропроводка, хоча не всі функції обов'язково реалізовані в якійсь одній моделі. Якщо використовувати одне й те саме ембріональне креслення для всіх птахів, у всіх птахів будуть крила.

Свині з двома пальцями на ногах, які не дістають до землі?

Чи означає це, що коротші пальці ніг не мають жодної функції? Ніхто цього не довів. Свині проводять багато часу у воді/бруді з метою охолодження. Можливо, додаткові пальці на ногах полегшують ходьбу по багнюці (подібно до коліс, які іноді можна побачити на довгих вантажівках, що торкаються дороги тільки тоді, коли вантажівка сильно навантажена). Або, можливо, м'язи, прикріплені до додаткових пальців, надають силу «щиколодці» свині.

Чому в чоловіків є соски?

Відповідь на це запитання міститься в книзі Бергмана і Хау «Рудиментарні органи повністю функціональні» (Bergman and Howe “Vestigial Organs” are Fully Functional). Соски у чоловіків з'являються через загальний ембріональний план під час раннього розвитку ембріона.

Ембріони починають виробляти риси, спільні для чоловічих і жіночих особин – знову приклад «економного дизайну». Соски є частиною такого економного дизайну. Однак, як зазначають Бергман і Хау, твердження про те, що вони не приносять користі, спірне.

Як еволюціоністи пояснюють чоловічі соски? Чи еволюціонували самці від самок? Чи предковий молодняк смоктав предкових самців? Жоден еволюціоніст не запропонував би цього, тому чоловічі соски не є доказом еволюції або свідченням проти створення.

Чому в кроликів травна система функціонує «настільки погано, що вони змушені їсти власні фекалії»?

Це неймовірна заява. Кролик – це один із найуспішніших видів на землі! Спосіб існування кролика, очевидно, дуже ефективний (а як же приказка «вони розмножуються як кролики»?). Те, що поїдання фекалій може бути огидним для людини, не означає, що воно неефективне для тварини!

Дійсно, у кроликів на початку товстого кишківника є спеціальний мішечок під назвою «cecum», що містить бактерії. Ці бактерії допомагають травленню, так само як бактерії в рубці великої рогатої худоби та овець допомагають травленню. Кролик виробляє два типи фекальних гранул: тверді та спеціальні м'які, що виходять із прямої кишки. Тільки остання вживається в їжу, щоб збагатити раціон поживними речовинами, що виробляються бактеріями, які знаходяться в кишківнику.

Іншими словами, така здатність кроликів є частиною їхнього дизайну; це не щось, що вони навчилися робити, тому що їхня «травна система функціонує так погано». Ця система є частиною різноманітного дизайну, який говорить про створення, а не про еволюцію.

Безногі ящірки

Цілком ймовірно, що безногі ящірки, тощо, могли походити від первісно створеного роду, й тому їхня загальна будова тіла буде підтверджувати це. «Втрата» структури не втішає еволюціоністів, оскільки їм потрібно знайти механізм створення нових структур, а не їх втрати, а такого механізму немає.

Буття 3:14 говорить про те, що у змій, можливо, колись були ноги. Браун (Creation Research Society Quarterly 26:54) припускає, що варанові ящірки могли бути попередниками змій.

Адаптація й природний добір – це біологічний факт, а еволюція – ні. Природний добір може працювати тільки з генетичною інформацією, наявною в популяції організмів – він не може створити нову інформацію. Наприклад, якщо в рептилій немає генів для пір'я, ніякий добір не призведе до появи пернатих рептилій.

Мутації в генах можуть тільки змінювати або усувати наявні структури, але не створювати нові. Якщо в певному середовищі ящірка виживає краще з меншими ногами або взагалі без ніг, то відбиратимуться особини з цією ознакою. Це більш точно можна назвати дееволюцією, а не еволюцією.

Апендикс

Дивіться також Апендикс: «схованка» для бактерій

Відомо, що апендикс містить лімфатичну тканину й відіграє роль в контролі бактерій, які потрапляють до кишківника. Він функціонує так само, як мигдалини на іншому кінці травного каналу, які, як відомо, підвищують стійкість до інфекцій горла, хоча колись теж вважалися непотрібними органами.

Стегнові кістки у китів

Ці кістки нібито свідчать про те, що кити походять від сухопутних тварин. Однак Бергман і Хау зазначають, що вони відрізняються у самців і самок китів. Ці кістки потрібні, бо допомагають ерекції пеніса у самців й скороченню піхви у самок.

Зуби в ембріонів вусатих китів

Еволюціоністи стверджують, що вони довели, що вусаті кити походять від зубатих китів. Однак вони не представили адекватного механізму, який дозволив би відкинути одну ідеально хорошу систему (зуби) й замінити її зовсім іншою системою (китовий вус). Окрім того, зуби в ембріона відіграють функцію стимула для правильного формування масивних щелеп.