Я стояв на парковці парку Ассінібойн (Assiniboine Park Conservancy), тримаючи в руках свій щойно отриманий диплом бакалавра фізики. У мене була літня студентська робота в геологічній службі нікелевого басейну на півночі Манітоби, тому я не зміг бути присутнім на церемонії вручення дипломів. Після повернення до Вінніпега друг зустрів мене на парковці й передав мені диплом у конверті.

Перевага молодості в тому, що ти й уявити не можеш, як багато всього не знаєш.

Свіжий диплом з фізики, підкріплений молодістю та наївністю, змусив мене повірити, що я досить добре розумію, як влаштований Всесвіт. На той час я вважав науку золотим стандартом в пошуку істини. Багато років, проведених у наукових колах, поступово розвіяли цю сумну й хибну віру.

Сучасну науку можна розділити на три основні категорії: експериментальна наука, наука, що ґрунтується на умовиводах, і наукова фантастика. У цій статті йтиметься про експериментальну науку та віру.

Експериментальна наука

Я хотів би сказати три речі про експериментальну науку:

1. Усі без винятку технологічні досягнення, які дала нам наука, походять саме з цієї галузі науки.

2. Хоча я довго розмірковував над цим, мені не відомо жодного випадку суперечності між вірою в Бога та експериментальною наукою.

3. Навіть експериментальна наука, яким би достовірним джерелом вона не була, застерігає нас від того, щоб «сліпо вірити» в науку.

Переваги експериментальної науки

Після здобуття наступного ступеня в галузі машинобудування я працював у компанії «Pratt & Whitney» в групі інженерів, яка відповідала за створення та випробування експериментальних авіаційних двигунів. Знадобилися тисячі годин випробувань, вдосконалення конструкцій і нових експериментальних тестів, перш ніж двигун став надійним, безпечним та придатним до сертифікації. Відтоді я літав на кількох літаках, на яких був встановлений цей двигун.

Я визначаю експериментальну науку як процес реальних експериментів й спостережень, що дають фактичні результати, які можуть бути опубліковані, відтворені та перевірені іншими вченими. Оскільки експериментальна наука дає результати, які можуть бути перевірені третіми сторонами, вона має дуже високий рівень підзвітності. Тому вона заслуговує на велику довіру за умови, що проводиться чесно (докладніше про це нижче).

Усі матеріальні блага науки, якими ми користуємося сьогодні – від смартфонів до телевізорів з пласким екраном, Міжнародної космічної станції, вакцин, досягнень в медицині та всіх сучасних технологій – є результатом експериментальної науки. Точніше кажучи, всі ці речі – кінцевий результат випробувань і експериментів, які дали реальні результати й які справді можна було використати для розвитку наших сучасних технологій та підвищення якості життя. Як я сподіваюся показати в майбутньому, дві інші основні галузі сучасної науки, якщо вони не поєднані та не перевірені за допомогою експериментальної науки, не зробили жодного внеску в технології XXI століття. Це сміливе твердження, але я думаю, що зможу пояснити, чому я так вважаю.

Експериментальна наука та віра

Через багато років після отримання мого першого диплома, на тій парковці, я вийшов з головного входу будівлі «Rozanski Hall» в Університеті Гвелфа в теплий весняний день, щойно успішно захистивши дисертацію на здобуття ступеня PhD (біофізика). Яке відчуття свободи після багатьох років праці! Провівши десятиліття в науці та беручи участь в незліченних дискусіях про науку й віру, я зрозумів, що ніколи не стикався з жодним прикладом конфлікту між експериментальною наукою та вірою. Навпаки, експериментальна й спостережна наука доповнюють віру в Бога. Як я вже стверджував в інших місцях, логіка вимагає не-природної причини для природи й Бог створив закони фізики, які керують космосом й Землею (Йов 38:33). Отже, Бог зробив науку можливою й заохочує її. Як сказано в Біблії у Псалмі 111:2: «Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!»

Експериментальна та спостережна наука – це наш інструмент для розуміння того, як влаштована природа. Напруженість між наукою й вірою виникає через умовиводи та припущення, зроблені в двох інших категоріях науки. Експериментальна наука – це золотий стандарт. Вона є серцем науки й уособлює те, чим наука повинна бути.

Попередження від експериментальної науки

У 2012 році науковий журнал Nature опублікував статтю, в якій повідомлялося, що з 53 знакових робіт в галузі онкології відтворити вдалося лише 11 відсотків. П’ять років потому в іншій статті в Nature було зазначено, що, судячи з «численних досліджень... нездатність відтворити опубліковані результати є нормою».

Зверніть увагу на фразу «є нормою».

В іншій статті в Nature було встановлено, що двома основними причинами цього є «вибіркове подання результатів» і «тиск з боку видань».

Як написав журнал Nature: «В умовах жорсткої конкуренції в сучасній науці різні шкідливі стимули об’єднуються, щоб підірвати науковий метод, що призводить до появи наукової літератури, переповненої недостовірними результатами». Проблема полягає не в експериментальній науці, а в людській природі, на яку впливають тиск необхідності публікацій, прагнення до академічного зростання та конкуренція за фінансування. Куди спрямовується фінансування, туди й спрямовується і руйнівний вплив людської природи. Наразі двома основними галузями фінансування є дослідження раку та зміни клімату. Якщо ви хочете побачити, де людська слабкість зазнає найбільшого тиску, простежте за фінансуванням.

Однак на тлі всього цього необхідно рішуче підкреслити, що існує безліч вчених, відданих найвищим стандартам. Мій науковий керівник, наприклад, вимагав бездоганних та скрупульозних стандартів і був для мене джерелом натхнення. Це стало особливо очевидним одного разу, коли ми переглядали статтю, яку я збирався подати до друку. Він помітив слово «припускає» в моєму висновку. Він запитав: «У тебе є дані, що це підтверджують?» Я відповів: «Ні, це лише припущення». Він сказав: «Тоді видали це». Я дуже цінував те, що він підняв планку, і часто про це згадую.

Важливе попередження

Оскільки експериментальна наука публікує свої результати, піддаючи їх можливій перевірці, рівень потенційної відповідальності в ній дуже високий... значно вищий, ніж у двох інших категоріях науки, які будуть розглянуті в наступних публікаціях. Якщо результати експериментальної науки, де рівень відповідальності надзвичайно високий, настільки піддаються викривленню під впливом людської природи, то наслідки для двох інших категорій, які будуть розглянуті далі й де відсутня відповідальність за індуктивні висновки, що не піддаються експериментальному відтворенню, є очевидними. Як ми побачимо, виклики вірі походять з інших галузей науки, які самі по собі мають суттєву проблему відповідальності, вимагаючи від нас обережного, критичного мислення та аналізу.