Минулого місяця в журналі Popular Mechanics Ханна Вебстер, яка має ступінь бакалавра в галузі нейробіології, розглянула нашу з Майклом Егнором недавню книгу «Безсмертний розум» (2025). Вона вважала наш нематеріалістичний підхід до людського розуму надто сміливим і тому звернулася до альтернативних точок зору.

Одним з її джерел був невролог Стівен Новелла. На його думку, такі книги, як «Безсмертний розум», завдають шкоди:

«На думку Ньюсома і Новелли, справжня проблема таких книг, як «Безсмертний розум», [...] полягає в тому, що докази існування Бога формулюються в наукових термінах, що надає вагомості та видимості достовірності цій вірі. Для певних рухів характерним є використання наукової рамки для викривлення суті питання – це часто спостерігається в дебатах про вакцини». («Цей нейрохірург вивчає мозок людей, які перебувають на межі смерті. Він вважає, що душа виходить за межі тіла», Popular Mechanics, 30 квітня 2026).

Варто зазначити, що, як вказує Вебстер, Новелла є співзасновником «Товариства скептиків Нової Англії» (New England Skeptical Society) і веде подкаст «Посібник скептика щодо Всесвіту» (The Skeptics’ Guide to the Universe). Хіба різноманітність думок його групи не є аналогічним прикладом «віри»? Якщо ні, то чим же вона є?

Матеріалізм проти матеріалізму?

Мені здалося дуже цікавим визначення матеріалізму, наведене у статті: «Матеріалізм – це реальність, щодо якої вчені досягають колективної згоди, щоб вийти на спільну відправну точку для експериментів». Проблема в тому, що це звучить не надто конкретно; що саме являє собою та реальність, щодо якої «справжні матеріалісти» повинні дійти спільної згоди?

Словник American Heritage виявився набагато кориснішим: матеріалізм – це «теорія, згідно з якою фізична матерія є єдиною реальністю, а все інше, включно з думками, почуттями, розумом і волею, можна пояснити з погляду матерії та фізичних явищ».

В результаті сумлінний матеріаліст повинен втиснути в цю теорію цілу низку незвичайних явищ. Ось деякі з них:

По-перше, квантова механіка завдала матеріалізму величезного удару на початку XX століття, з яким Альберт Ейнштейн (1879–1955) так і не зміг змиритися. Як ми зазначали в книзі «Безсмертний розум»,

«У 2022 році фізики Ален Аспе, Джон Ф. Клаузер і Антон Цайлінгер були удостоєні Нобелівської премії з фізики за експерименти, які довели, що, всупереч сподіванням Ейнштейна, на найфундаментальнішому рівні природа підкоряється законам ймовірності, а не визначеності». (с. 141)

Частинки можуть розділити одну долю, навіть якщо вони перебувають на протилежних кінцях Всесвіту (заплутаність або дія на відстані). Системи можуть існувати одразу в кількох станах.

Минулий рік був Міжнародним роком квантової науки й технологій. Одним з основних явищ був квантовий ефект Зенона: спостережуваний котел ніколи по-справжньому не закипає. Як пояснює Маргарет Гарріс,

«Уявіть собі, що ви – квантова система. Точніше, ви – нестабільна квантова система, яка, якщо залишити її наодинці з собою, швидко перейде з одного стану (назвемо його «бадьорість») в інший («сон»). Але щоразу, коли ви починаєте скочуватися в стан «сну», щось вам заважає. Можливо, це повідомлення, яке надходить на ваш телефон. Можливо, це допитлива дитина, яка засипає вас запитаннями. Що б це не було, воно вириває вас із суперпозиції «бадьорість-сон» і повертає у стан бадьорості. І оскільки це відбувається швидше, ніж ви встигаєте заснути, ви залишаєтеся у стані бадьорості, відволікаючись від сну потоком переривань – або, мовою квантової фізики, вимірювань». («Квантовий ефект Зенона: як «проблема вимірювання» перетворилася з філософського парадоксу на інструмент фізиків», Physics World, 14 квітня 2025).

Якщо фізики продовжують спостерігати за системою, вона перестає змінюватися. А якщо сам акт нашого спостереження змінює систему, то, ймовірно, ми не живемо у Всесвіті, де «все, включно з думками, почуттями, розумом і волею, можна пояснити з погляду матерії та фізичних явищ».

Тепер давайте подивимося на розум

Чи є розум просто результатом діяльності мозку? Саме так нейробіолог-когнітивіст Джон Габріелі застосовує матеріалістичний погляд до розуму.

Насправді багато явищ розуму зовсім не є хорошою рекламою матеріалізму. На думку спадає ефект плацебо. Це найкраще підтверджений факт у медицині. Лікарські препарати, дозволені до застосування, тестуються із врахуванням цього ефекту. Чому? Коротко кажучи, те, що пацієнти думають про те, що з ними відбувається, є важливою частиною того, що відбувається насправді. Якщо вони думають, що ліки діють, вони діятимуть на багатьох із них, навіть якщо вони перебувають у контрольній групі та приймають лише таблетку цукру.

Розум, безумовно, може впливати на тіло. Гарвардський кардіолог Герберт Бенсон (1935–2022) виявив, що люди, які протягом усього життя практикували буддійську медитацію, могли значно підвищувати температуру тіла або сповільнювати обмін речовин завдяки зосередженій увазі.

Ще більш дивовижним є те, що багато людей, які роками страждали від деменції, незадовго до смерті раптово набувають ясності розуму (термінальна ясність свідомості). Саме це стало одним з факторів, які схилили політолога Чарльза Мюррея до нематеріалістичної точки зору.

Насправді в людському досвіді немає грунтованих на доказах причин вважати, що «фізична матерія є єдиною реальністю й що усе, включно з думками, почуттями, розумом і волею, можна пояснити з погляду матерії та фізичних явищ» (стандартне загальне визначення матеріалізму).

Звичайно, люди мають право давати власні визначення матеріалізму чи будь-чого іншого. Але щойно ми застосовуємо стандартне визначення, ми бачимо, що матеріалізм не відповідає реальності людського розуму. І саме тому доктор Егнор і я написали книгу «Безсмертний розум».

Ми вдячні Ханні Вебстер за те, що вона дала нам можливість прояснити ці питання.