[Існує запитання, яке дуже часто задають. Чому деякі риби мешкають тільки в певних озерах, ставках тощо? Це запитання дуже багатьох ставить в глухий кут.]

Під час Потопу морські тварини, такі як риби, вижили в потопних водах, хоча багато хто загинув через осадження та інші фактори. Відразу після Потопу морські істоти, що вижили, розсіялися по всьому світу в океанах та інших водоймах. Вони розмножилися в тих місцях, де опинилися, й мігрували в інші райони з покоління в покоління. В кінці Потопу всі наземні тварини опинилися б на Близькому Сході, де вони зійшли з ковчега, й вони теж мігрували б у різні частини земної кулі протягом декількох поколінь.

Існує безліч способів, за допомогою яких різні організми можуть потрапити в певні місця, де вони зустрічаються виключно. Опинившись там, вони знаходять для себе «нішу» й при необхідності можуть адаптуватися до цього місця. Звичайно, це не дарвінська еволюція в дії, а просто біологічна адаптація, при якій сортується вже існуюча генетична інформація. Ніякої нової або незвичайної генетичної інформації не створюється. Багато унікальних організмів в даний час зустрічаються тільки в дуже певних місцях, тому що саме там їм вдалося вижити. Можливо, вони дійсно потрапляли в інші райони, але не виживали в тих місцях.

Що стосується того, як організми переміщуються туди, де їх знаходять, то тут є багато можливостей. Ікра риб може прилипати до лап птахів. Коли птах приземляється, щоб попити або пошукати їжу, ікра риб попадає у воду. Я думаю, що яйця деяких організмів, таких як комахи й креветки, можуть навіть переноситися вітром, особливо якщо вона прикріплена до листя й тому подібних предметів. Інші організми були завезені в нові райони або навмисно, або ненавмисно людьми незабаром після розсіювання в Вавилоні. Дослідники, ймовірно, незабаром після подій у Вавилоні подорожували найвіддаленішими куточками земної кулі, особливо після того, як рівень моря знизився й тимчасово утворилися сухопутні мости. Люди також подорожували на човнах і кораблях, везучи з собою всіляких тварин.

Сам Великий потоп, ймовірно, заніс багато яєць комах і морських тварин, а також переніс молодих морських мешканців. Відступаючі води залишили після себе сміття, таке як плаваючі у воді гілки дерев. Наземні тварини, включаючи рептилій, амфібій і ссавців, можуть долати величезні відстані, чіпляючись за плавучі уламки. Організмам не потрібно багато часу, щоб заселити нові території, як це видно на прикладі вторгнення очеретяних жаб (жаба-ага) в північну Австралію.