Дуже цікаво відзначити, що в XVIII і XIX століттях так звані «катастрофісти» або «дилювіалісти», які працювали в рамках «катастрофічної» парадигми, займалися геологічною наукою в найідеальніший спосіб, навіть незважаючи на релігійні переконання: вони займалися природничими науками, завдяки яким, на думку Агассіса, вчені повинні були засвоїти урок, що дає природа.¹

На зміну цьому погляду після здобутків Гаттона та Лайєлла прийшов принцип уніформізму – ідея про те, що процеси в минулому відбувалися з тією самою швидкістю, що й у сьогоденні (поняття актуалізму). Цей принцип став настільки помітним і домінуючим в геологічному співтоваристві, що геологи звикли відкидати будь-які гіпотези, які передбачали процеси катастрофічного характеру.

Протистояння тривало аж до 1960-х років, коли вчені погодилися з тим, що багато особливостей порід чаннелд-скеблендс Тихоокеанського Північного Заходу можна пояснити «обурливою гіпотезою», запропонованою Гарленом Бретцем в 1920-х роках: виникненням катастрофічного мегапотопу – Споканського потопу.

Згідно з Бейкером (1998):

«Уніформізм - це регулятивний принцип або доктрина в геології, яка, на жаль, іноді змішує:

(а) прагматичне застосування сучасних досліджень процесів для розуміння минулого (актуалізм) із

(б) суттєвими припущеннями, що заперечують ефективність катастрофічних подій.

Як визнавав Вільям Вевелл, який придумав цей термін, значення (б) суперечить логіці науки».

На думку Бейкера, оплот уніформізму в геологічній спільноті перешкоджав розвитку науки.

Остаточне прийняття гіпотези Бретца призвело до відродження геологічного катастрофізму,² та в останні десятиліття намітилася тенденція допускати катастрофи в геологічні пояснення. Приклади катастрофічних особливостей включають:

➤ визнання добре задокументованих мегапотопів (озеро Міссула, Середземне море, Ла-Манш, Центральна Азія, Марс тощо);

➤ визнання турбідитів (гірських одиниць, що утворилися внаслідок високошвидкісних підводних потоків);

➤ швидке накопичення ритмітів – шарів осадових порід, що відкладаються з очевидною періодичністю, які раніше інтерпретувалися як результат повільного багаторічного осадження або приписувалися щорічному сезонному осадженню, як, наприклад, варви (шари осадових порід, відкладені у водоймі з нерухомою водою за один рік);

➤ вплив великомасштабного вулканізму в швидких подіях поховання (наприклад, осадове накопичення вулканічного попелу);

➤ великомасштабні наслідки зіткнення болідів – метеоритів, що падають на Землю (дивовижна кількість астероїдів врізалася в Землю й вибухнула, спричинивши порушення екології та знищення життя).

Слід пам'ятати, що скам'янілості залягають в гірських породах, які мають ці особливості, що свідчить про те, що скам'янілості утворилися в катастрофічних умовах.

З цим свідченням швидкої геологічної активності пов'язано безліч нерівномірних особливостей, таких як:

➤ великомасштабні осадові процеси (наприклад, юрська формація Моррісон та пов'язані з нею гірські породи);

➤ глобальне поширення морських порід (з великими пластами, що містять такі скам'янілості, як трилобіти й амоніти);

➤ континентальні моделі палеопотоків (наприклад, Формація Чінле – Chinle Formation);

➤ розриви в стратиграфічному записі, такі як параконформи – прогалини в записі без видимих свідчень про нібито представлений проміжок часу;

➤ великомасштабний вулканізм (наприклад, Деканські базальти, Індія; базальти річки Колумбія, північний захід США);

➤ глобальні/регіональні тектонічні події (наприклад, підняття гір, рух плит, осідання басейнів, масивні опади для заповнення басейнів);

➤ зіткнення з болідами – понад 175 структур можливого неземного походження з часів докембрію, деякі з яких сягають 250-300 км в діаметрі (наприклад, Вредефорт в Південній Африці, Чиксулуб на Юкатані, Мексика).

Окрім того, ми можемо включити сюди безліч свідчень, пов'язаних зі збереженням викопних решток (наприклад, масова смертність та події вимирання, що вимагають швидкого накопичення осадових порід для поховання й збереження).

Можливо, настав час сучасним геологам повернутися до практикування більш природної науки, реалістичної, а не актуалістичної, коли дослідження проводять на основі узгодженості спостережень та їхньої відповідності гіпотезі, навіть якщо це «обурлива гіпотеза», як-от Глобальний планетарний потоп, подібний до тих, про які повідомлялося в стародавній історії.