Геологія
Категорії / Геологія / Катастрофізм: обговорення його сучасного стану в геології та прогноз на майбутнє

Катастрофізм: обговорення його сучасного стану в геології та прогноз на майбутнє

Автор

За останні два століття катастрофізм переживав свої злети й падіння в науковому світі геології.

За часів Чарльза Лайєлла й до нього багато геологів пояснювали геологічну історію в термінах катастрофізму: геологічні процеси часто описувалися як швидкі та масштабні. Деякі з цих геологів черпали свої ідеї, принаймні, частково з Біблії. Інші дослідники, які не приносили біблійних ідей в свою науку, також бачили в гірських породах свідчення катастрофічних процесів.

Геологічний синтез Лайєлла не допускав катастрофічних пояснень, але стверджував, що геологічні процеси протікають повільно й поступово. Його градуалістичний погляд на геологічну історію залишався чинним протягом століття, поки парадигму не змінила робота незалежно мислячого геолога Дж. Гарлена Бретца.

Дослідження Бретца в галузі чаннелд-скеблендс у східній частині штату Вашингтон остаточно зламали сильне упередження проти катастрофічних геологічних пояснень, й тепер реальність метеоритних ударів та інших катастроф визнається фундаментальною наукою.

У цьому дописі ми розглянемо сучасний баланс між Лайєллом та Бретцем в геологічних інтерпретаціях. Чи повернулася геологія до перед-лайєллівських катастрофічних поглядів, чи якою мірою катастрофічне мислення все ще під забороною?

Реальність катастрофічних подій, як-от зіткнення з позаземними об'єктами, повені, подібні до Споканського потопу в скеблендах, та великі шторми визнають і приймають. Насправді, інтерпретувати геологічні відкладення як записи, зроблені великими катаклізмами або іншими масштабними й швидкими процесами – звичайна річ, тоді як припускають, що записи нормальніших, повільніших процесів були здебільшого видалені ерозією, не залишивши практично ніяких слідів.

Припущення про видалення відкладень необхідне, тому що їхньої кількості недостатньо для мільйонів років геологічного часу. Це припущення є загальноприйнятим, навіть якщо відсутні відповідні докази таких подій ерозії. В породах, безумовно, багато ерозійних невідповідностей, але їх недостатньо, щоб пояснити нестачу осадових порід.

Я припускаю, що при інтерпретації порід слід регулярно порівнювати й оцінювати щонайменше два типи гіпотез. Одна категорія включає в себе описаний вище погляд на довгі серії ерозійних подій, які не залишили жодних записів, тоді як інша категорія гіпотез приймає видимі свідоцтва як достатні для вказівки на набагато коротшу серію подій осадонакопичення та ерозії.

Іншими словами, друга точка зору припускає, що, можливо, те, що ми бачимо, є записом реальності – геологічний літопис був набагато швидшим та катастрофічнішим, ніж прийнято вважати. Чому ці дві можливості не повинні бути відкрито розглянуті, оцінені й потім порівняні з наявними доказами?

За нинішнього стану справ у науці таке відкрите порівняння часто виключається, оскільки друга категорія гіпотез може виключити тривалі періоди часу, необхідні для протікання великомасштабних еволюційних процесів. Звичайно, вона також суперечить радіометричній шкалі часу. Але що, якщо наші інтерпретації радіометричних явищ невірні? Деякі геологічні дані свідчать про це, якщо ми приймаємо докази за чисту монету.

Розгляд набагато швидшого, катастрофічного геологічного минулого ставить під сумнів натуралістичне походження життя й основних категорій життєвих форм. Чи хочемо ми знати, чи справді ця натуралістична інтерпретація правильна чи ні? Як науковці, чи відкриті ми для розгляду того, що справді сталося в минулому, чи ми задовольняємося тим, що наші пояснення відповідають заздалегідь визначеному набору припущень?

Одна з ймовірних відповідей на це припущення полягає в тому, що теорія більш швидкої, катастрофічної геологічної історії не має шансів на успіх. Якщо це справді так, то прихильникам довгого натуралістичного погляду нема чого втрачати, дозволяючи активні дослідження в рамках більш катастрофічної теорії. Насправді, такі активні дослідження тільки зміцнять натуралістичну точку зору, документально підтвердивши відсутність швидких геологічних процесів.

З іншого боку, ґрунтуючись на своїх особистих переконаннях та досвіді геологічних досліджень, я передбачаю, що теорія геології, що відкрита для більш значного катастрофізму й більш короткого часу фанерозою, в довгостроковій перспективі буде більш успішною й пояснить більше геологічних доказів.

Очікується, що успішна наукова теорія передбачатиме відкриття, які стануть результатом теорії, тож ми побачимо, яким буде майбутнє вищезазначеного передбачення.

Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Вас також може зацікавити: