Сучасні тварини
Категорії / Біологія / Сучасні тварини / Чому ваш собака позіхає?

Чому ваш собака позіхає?

Якщо ваш пес позізає після вас, це доводить еволюцію?

Від 45 до 60% людей схильні до заразного позіхання.1 Вчені не знають причини, але багато дослідників припускають, що заразливі позіхання пов'язане з емпатією — здатністю відчувати і свідомо розуміти емоції, почуття і стан інших людей.

Як щодо собак? Чи дійсно наші менші друзі позіхають, коли ми позіхаємо? І якщо так, то чому? Еволюційні біологи вважають це питання важливим для розуміння еволюції емпатії ссавців.

Будь обережним, це заразне

Господар пуделя тільки що позіхнув. Собаки, як і Кікумару, позіхають після людей, але не після інших собак. Багато з нас персоніфікують своїх вихованців, бачачи в них власні емоції. Хіба собаки якимось чином пов'язані з нами емоційно, позіхаючи, коли ми позіхаємо? Біологи-еволюціоністи хочуть знати. Фото: Тосікадзу Хасегаві.2Хоча співчуття, звичайно — людська риса, проте вона спостерігається у деяких тварин. Для еволюціоністів той факт, що примати іноді виявляють емпатію, є свідченням їх спільних еволюційних зв'язків з людьми. Шимпанзе, бонобо і павіани демонструють заразливе позіхання всередині свого виду і з більшою ймовірністю роблять це, якщо вони мають тісні соціальні зв'язки. 

Оскільки заразне позіхання, мабуть, не пов'язане з питаннями безпеки і виживання, еволюціоністи задаються питанням: «Що ж привело до розвитку цієї, мабуть, емпатичної поведінки?»

Заразне позіхання спостерігалося тільки у двох тварин неприматів — хвилястих папуг і собак. Цікаво, що псові проявляють заразливе позіхання тільки у відповідь на позіхання людей, а не на інших собак. Дослідження з документування цього феномену і визначення його причини дали суперечливі результати. Дехто припускає, що собаки позіхають, бо вони напружені, як макаки. 

Дослідники з Токіо провели ретельне контрольоване дослідження, яке підтвердило реальність заразного собачого позіхання і виключило будь-який зв'язок зі стресом. 

Вони пишуть:

«Якщо заразне позіхання дійсно пов'язане зі здатністю до емпатії, воно може стати потужним інструментом для вивчення походження емпатії в еволюції тварин шляхом вивчення міжвидового заразного позіхання. Тому є необхідність в подальших експериментах з цього питання, особливо у неприматів».3 

Вчені сподіваються, що їх стандартизована методологія допоможе майбутнім дослідникам «зрозуміти реакцію собак на дії людини й інших собак, що, в свою чергу, допоможе нам зрозуміти еволюційне походження заразного позіхання».4

Позіхати чи не позіхати?

Дослідницька група протестувала 25 різних порід собак з їхніми господарями. Тринадцять з двадцяти п'яти позіхнули. Більшість позіхів асоціювалася з позіханням власників. Телеметрія серця показала, що ніякого збільшення частоти серцевих скорочень не відбулося, виключивши версію занепокоєння. 

Позіхи незнайомців і відповідні рухи з відкритим ротом викликали значно менше позіхів собак. Оскільки заразливе позіхання були тісно пов'язані з емоційними соціальними симпатіями, дослідники кажуть, що це «може вказувати, що рудиментарні форми емпатії можуть бути присутніми у домашніх собак».5

Той факт, що псові можуть ловити позіхи тільки у людей, є еволюційною загадкою. Розмірковуючи про еволюційні основи цієї відмінності, дослідники пишуть: 

«Під час одомашнення собаки стали відбиратися для підтримки уваги до людей, що, мабуть, має вирішальне значення для спілкування собак з людиною і соціального навчання. Таким чином, можливо, що пси схильні реагувати більш інтенсивно або виключно на людські соціальні сигнали».6 

Однак собаки також вміють спілкуватися з іншими собаками за допомогою візуальних сигналів (мова тіла, міміка). Тому дослідники пишуть: 

«Можливо також, що здатність до заразного позіхання розвинулася як адаптація до спілкування з конспецифіками (іншими собаками), і що ця здатність пізніше була перенесена на взаємодію собаки і людини».7 

Вчені сподіваються, що майбутні дослідження підтвердять реальність собачої емпатії і розкриють її еволюційну основу.

Еволюціоністи звичайно вважають, що емпатія ссавців «розвивалася в контексті батьківського піклування, яка характеризує всіх ссавців»,8 а також що вона «відіграє певну роль у співпраці».9 Хоча заразне позіхання не приносить прямої користі для виживання, якщо воно пов'язане з оптимізацією спілкування і прихильністю, то, принаймні, пов'язане з рисами, які безпосередньо впливають на виживання. 

Проте крім тенденції еволюціоністів вимагати еволюційного походження для всього, слід зазначити, що тут не розглядається еволюція від молекул до людини.

Звичайно, собака — це собака

Собаки залишаються собаками. Більше того, одомашнення собак не має нічого спільного з еволюцією, але є прикладом як природного, так і штучного відбору собак з бажаними рисами. Ні природний, ні штучний відбір не передбачають придбання генетичної інформації для утворення якогось нового виду тварини. Тільки люди створені за образом і подобою Божою. 

Наша сильна здатність співпереживати не піднімає співпереживаючих мавп (або наших улюблених домашніх тварин) до майже людського статусу і не демонструє, що люди — це тварини або що вони походять від тварин. Різноманітність і складність поведінки живих істот вражаючі. Ми також досить часто персоніфікуємо тварин, інтерпретуючи їх поведінку й іноді приписуючи їм більшу соціальну витонченість, ніж вони заслуговують. 

Але ніщо в так званій емпатичній поведінці тварин не підтримує еволюційний процес, що веде до розвитку людської емпатії.

Вас також може зацікавити:

Посилання:

  1. Teresa Romero, Akitsugu Konno, and Toshikazu Hasegawa, “Familiarity Bias and Physiological Responses in Contagious Yawning by Dogs Support Link to Empathy,” PLoS ONE 8, no. 8 (August 7, 2013): e71365, doi:10.1371/journal.pone.0071365.

  2. Virginia Morell, “ScienceShot: Deciphering a Dog’s Yawn,” Science, August 7, 2013, http://www.sciencemag.org/news/2013/08/scienceshot-deciphering-dog-s-yawn.

  3. Romero, Konno, and Hasegawa, “Familiarity Bias and Physiological Responses in Contagious Yawning by Dogs Support Link to Empathy.”

  4. Там же.

  5. Там же.

  6. Там же.

  7. Там же.

  8. Frans de Waal, “The Evolution of Empathy,” The Greater Good Science Center at the University of California, Berkeley, September 1, 2005, http://greatergood.berkeley.edu/article/item/the_evolution_of_empathy.

  9. Там же.