Дослідники застосували лазерне випромінювання для вивчення скам’янілостей листків і відкрили дещо неймовірне. Замість очікуваних результатів аналізу в ході дослідження виявилось, що скам'янілості містять оригінальні молекули, які збереглись в ході ймовірних мільйонів років.

Дослідження проводилось в Лундському університеті у Швеції. За допомогою інфрачервоного спектрометра з перетворенням Фур'є (FTIR) були виявлені оригінальні молекулярні зв'язки, які як і раніше залишились в первісному вигляді всередині скам'янілого листового воску. Ця методика дозволяє виявляти розтягування у специфічних хімічних зв'язках.

Після цього команда порівняла воскову кутикулу, яка якимось чином збереглася в скам'янілих листках, з такими ж молекулами кутикули живих аналогів. Більшість результатів сканування свідчили про схожість, незважаючи на те, що всі ці викопні раніше знаходились під землею. Команда опублікувала свої результати в журналі Nature: Ecology & Evolution.¹

Дослідники відсканували листя живого дерева араукарії з роду тропічних хвойних дерев, які сьогодні ростуть у Новій Гвінеї, Австралії та Аргентині, та скам’янілі листки араукарії, які знаходились в породах крейдяного періоду. Здається, лише в живому листі за допомогою FTIR можна було виявити ознаки, що вказують на складні сахариди, такі як целюлоза. Але дивовижним чином, дослідження виявило ті ж самі алкани, алкени та структури на основі вуглецю як в живих, так і викопних араукаріях.

Алкени мають подвійні зв'язки. Ці напружені зв'язки швидше вступають в реакцію з іншими хімічними елементами, ніж у випадку одинарних зв'язків. Вони ще не досягли того стану, який хіміки називають термодинамічною стійкістю, оскільки вони і досі втрачають свій потенціал в процесі реакцій з іншими елементами. Як може така кількість хімічного потенціалу зберігатись в молекулах листя протягом мільйонів років?

Новини Лундського університету повідомляють: 

«[Воскові] мембрани збереглися в скам’янілому листі, деякі з них існують 200 млн років».² 

Така заява про вік очевидно суперечить короткочасним хімічним зв'язкам всередині рослин.

Наступний вражаючий результат було отримано під час сканування декількох принципово різних родів рослин. Виявилось, що специфічні хімічних зв'язки вказують на спільні основні роди рослин. Наприклад, скам’янілі та живі дерева араукарії містять в собі унікальні хімічні речовини, які не містить в собі дерево гінкго. Коментар головного автора Віві Вайда для новин Лундського університету:

«Результати, отримані в ході дослідження скам’янілостей листя, перевершили наші очікування. В листках не тільки збереглись повноцінні органічних молекули, але вони також були згруповані чудово організованими ботанічними взаємними зв'язками. Ґрунтуючись на аналізі ДНК живих рослин, виявляється, що дерево гінкго відноситься до однієї групи, а хвойні рослини до іншої».

Дослідники не очікували знайти первинні органічні молекули після прогнозованих мільйонів років і так само не очікували знайти ті ж самі молекули в подібних родах рослин. Схоже на те, що протягом мільйонів років еволюції основні форми цих рослин або навіть їх основні молекули ніколи не змінювались.

Чи можливо, що гінкго завжди був гінкго, а араукарія араукарією, і що вони від початку творіння постійно розмножувались в межах окремо створеного роду?

Первісні біомолекули в кутикулі скам’янілого листя вказують на те, що вони утворились тисячі, а не мільйони років тому. Крім того, біохімічна подібність між стародавніми та сучасними рослинами в межах подібних груп не містить жодних натяків на еволюцію, але слугує ідеальним підтвердженням історії створення усього живого за родом своїм, як це описано в Бутті 1:12.³