Всесвітній потоп та геологія катастрофізму
Креацентр > Статті > Всесвітній потоп та геологія катастрофізму > Чи є скам'янілості результатом Всесвітнього потопу?

Чи є скам'янілості результатом Всесвітнього потопу?

Скам’янілості часто наводяться у якості основних доказів еволюції. Еволюційно-уніформістський світогляд стверджує, що повільні та поступові процеси, які ми бачимо сьогодні, відповідають не лише за загибель і відмирання рослинних і тваринних видів, але й поховання в осадових породах окремих особин, які врешті-решт закамя‘нівають. Девіз усіх уніформістів - "теперішнє є ключем до минулого"- відображає їхню точку зору про походження усього живого та особливості літопису скам’янілостей зокрема. Я думаю, що Великий потоп у дні Ноя є набагато кращим поясненням.

Спершу зверніть увагу, що сьогодні утворюється дуже мало скам’янілостей, і лише у випадку швидкого занесення осадовими породами. Наприклад, що відбувається з рибою, коли вона помирає? Вона або пливе до поверхні, або падає на дно, де розпадається і з'їдається падальниками. Тим не менш, багато скам'янілих риб збереглися настільки вишукано, що навіть луска та органи є в ідеальному стані. Очевидно, це можливо лише в умовах браку часу для розпаду й бактеріальної дії. Отож, можна сказати, що сталося щось раптове та незвичайне (якась катастрофа), внаслідок чого скам'янілість сформувалась.

Більше того, більшість викопних зустрічаються у величезних скам'янілих кладовищах, в яких організми з різних середовищ існування «перемішані» один з одним. Переважним типом скам'янілостей є морські безхребетні, але дуже часто їх знаходять на суші всередині гірських порід (і навіть на горі Еверест).

З кількох різних видів скам'янілих викопних кожен вимагає швидкого поховання та обставин, які рідко, якщо взагалі коли-небудь, зустрічаються сьогодні. Процеси скам'яніння включають:

  • Мінералізація: відбувається шляхом часткової або цільної заміни тканин організму мінеральними речовинами. В умовах поховання мікроорганізми не мають доступу до відмерлих решток, тому тканини та органи не встигають розкластися. Скам'яніння відбувається тоді, коли замінним мінералом є кремнезем. Звичайно, цей процес потребує певного часу.
  • Карбонізація: живі об'єкти містять у собі вуглець у великій кількості, і в певних умовах може статися так, що лише він і залишається. Утворюються товсті вугільні смуги, в той час як тонкі вуглецеві залишки виводяться у пусту породу. Цей процес відбувається у випадку швидкої ізоляції та підвищення температури.
  • Витискування: цей процес відбувається, коли молекули всього організму замінені матеріалом породи, що його оточує, залишаючи лише форму та обриси тіла. Утворення такої скам’янілості вказує на відсутність достатньої кількості часу для розпаду.
  • Короткочасні прояви: до таких проявів належать нори хробаків, сліди тварин, копроліти, дощові відбитки тощо. Всі вони є надзвичайно крихкими і для того, щоб їх зберегти, потрібна швидка літифікація.
  • Тверді частини: як правило до них належать мушлі та кістки, які дуже часто знаходять відділеними від решти скелета.
  • М'які компоненти: очевидно, що вони будуть повністю зруйновані без раптового занесення осадовими породами. До них відносяться м'ясо (плоть), пір'я, шкіра, луска, тканини рослин, колір і навіть запах.
  • Заморожені частини: існування таких об’єктів може лише означати, що відбулося раптове зниження температури до критичного рівня, внаслідок чого безліч тварин та рослин були дуже швидко заморожені. Звичайно, ми не спостерігаємо нічого схожого у сучасному світі.

Усі типии скам’янілостей, які наведені вище (та інші категорії, про які можна згадати за потреби), вимагають надзвичайних обставин швидкого та катастрофічного характеру для свого утворення. І це аж ніяк не вписується у рамки світогляду уніформістів. Насправді ж, Потоп за часів Ноя є найкращим поясненням. Це була глобальна катастрофа, яка застала зненацька усіх, хто мешкав на нашій планеті. І саме ця всесвітня катастрофа є причиною утворення такої великої кількості закам’янілих залишків живих об’єктів.

 



Автор: Джон Д. Морріс, Ph.D.*

Джерело: Institute for Creation Research

Переклад: Ханьжин С., Тупчієнко В

Вас також може зацікавити: