Небагато речей мають більше значення для біографії Дарвіна, ніж його майже довічна боротьба з хронічною хворобою. Нещасний інвалід, який долав хронічні напади блювання, головний біль, запаморочення, метеоризм, виснажливу втому, запалення шкіри та депресію, щоб спричинити наукову революцію, безумовно, відіграє важливу роль у дарвінській міфології, такій помітній сьогодні. Безперечно, Дарвін, здається, справді страждав від різних симптомів протягом багатьох десятиліть. Але, постійно описуючи у своїх листах свій поганий стан здоров’я майже до нудоти, чи можливо, що він перебільшував серйозність своїх страждань і ступінь своєї інвалідності з риторичною метою?

Лауреат Нобелівської премії Пітер Медавар, вважаючи Дарвіна органічно хворим (можливо, на хворобу Шагаса), припустив, що Дарвін також міг перебільшувати свої симптоми, щоб переконати інших ій самого себе в тому, що він органічно хворий, і згодом, можливо, сам повірив у власний обман. Біограф Дарвіна Джанет Браун зазначає, що хвороба Дарвіна могла стати зручним приводом для уникнення певних заходів, таких як відвідування наукових конференцій чи світських зібрань, де йому, ймовірно, довелося б спілкуватися з критиками його роботи. Я думаю, що Медавар і Браун на правильному шляху. Схоже, що Дарвін справді перебільшував важкість своєї хвороби, й докази цього чітко видно в одному беззаперечному факті його життя, який не привертав особливої уваги – очевидній сексуальній активності Дарвіна!

«Емма була недбалою»

Як батько десяти дітей (дев’ятеро з яких народилися протягом одинадцяти років), Чарльз і Емма Дарвіни явно вели активне статеве життя. В листі 1852 року до свого двоюрідного брата Вільяма Дарвіна Фокса Дарвін скаржиться:

«Емма останнім часом була дуже недбалою, й у нас не було дітей більше року».

На той момент Емма майже постійно була вагітною протягом понад десяти років й потребувала відпочинку. Але Чарльз, очевидно, не бачив причин стримувати їхнє активне сексуальне життя й був розчарований нехтуванням Емми своїми подружніми обов’язками. Чи міг чоловік з таким сильним лібідо справді бути настільки хворим та інвалідом, як описується в його листах? З огляду на те, як Дарвін описує стан свого здоров’я, секс мав би бути останнім, про що він думав. Очевидно, це було не так.

У Дарвіна почалися проблеми зі здоров’ям невдовзі після повернення з подорожі на «Біглі». В період з 1837 по 1843 рік він скаржився на повторювані напади хвороби, що тривали тижнями або місяцями. За словами Ральфа Колпа, провідного експерта з хвороби Дарвіна, Дарвін особливо погано почувався в березні, квітні та травні 1839 року. Вільям Еразм Дарвін народився 27 грудня 1839 року, а це означає, що він був зачатий на початку цього тримісячного періоду загострення хвороби. Фактично, четверо дітей Дарвіна були зачаті саме в ці роки повторюваних нападів хвороби.

Редактори кембриджського зібрання листування Дарвіна зазначають, що 1841 й 1842 роки слабо представлені в цьому виданні, оскільки Дарвін був надто хворий, щоб писати листи. Але Мері та Генрієтта Дарвін були зачаті саме в ці роки. Дарвін навіть стверджує у своїй автобіографії, що в 1839–1842 роках він виконав менше наукової роботи, ніж за будь-який інший подібний період, через хронічну хворобу. Важко уявити, що людина, настільки ослаблена, що не могла ні працювати, ні писати листи, взагалі цікавилася сексуальною активністю. Однак у цей період, здається, було небагато ночей, коли Чарльз казав Еммі: «Сьогодні ні, люба. У мене болить голова»!

Очевидне перебільшення

31 березня 1845 року Дарвін скаржився Джозефу Далтону Гукеру, що протягом трьох років у нього не було жодного дня чи ночі без проблем із шлунком й сильного виснаження. Але Джордж Дарвін був зачатий, ймовірно, у жовтні 1844 року, тож це очевидне перебільшення.

На початку 1849 року Дарвін повідомляє, що його здоров’я знову погіршилося настільки, що він звернувся по гідропатичне лікування до водолікарні доктора Ґуллі в Малверні. Дарвін перебував у Малверні з 10 березня по 30 червня, проходячи інтенсивний курс лікування, який він детально описав у листі до своєї сестри Сьюзан. З раннього ранку до пізнього вечора він був зайнятий вологими компресами, розтиранням шкіри, прогулянками та іншими заходами. З огляду на те, що Леонард Дарвін народився 15 січня 1850 року, він був зачатий приблизно 15 квітня 1849 року – якраз в середині перебування Дарвіна в Малверні. Таким чином, у Дарвіна були й інші заняття, про які він не повідомив Сьюзан (і так, Емма супроводжувала Дарвіна до Малверна)!