У роки, що безпосередньо настали після публікації книги «Походження видів», яку Дарвін охарактеризував як простий абстрактний виклад набагато об’ємнішої книги про види, яка була вже майже готова, очікування появи цієї великої книги наростало. Багато читачів «Походження видів», хоча й вважали цей абстрактний виклад дуже цікавим, помічали, що в книзі було досить мало доказів того, що природний добір може повністю пояснити різноманіття живих організмів. Вони хотіли побачити велику книгу, яка, як вони вважали, заповнить відсутні деталі. І з огляду на те, що велика книга була готова майже на три чверті, було природно очікувати, що Дарвін продовжить своє повне дослідження питання про види. Але він цього не зробив. Натомість у 1862 році він опублікував невелику книгу про запліднення орхідей. Чому?

Я прочитав неопублікований рукопис Дарвіна «Природний добір», відредагований Р. К. Стауффером і виданий Cambridge University Press у 1975 році. Якби Дарвін дописав його до кінця й опублікував, його читачі, найімовірніше, були б розчаровані; ця велика книга насправді не переконливіша, ніж «Походження видів». Звичайно, вона буквально переповнена довгими списками фактів, пов’язаних з такими питаннями, як варіації в домашніх і диких організмах, необхідність усіх організмів час від часу перехресно запліднюватися, а також складнощі гібридної фертильності та стерильності. Але розділ про природний добір містить лише припущення та вигадані сценарії. Дійсно, Дарвін написав у своєму рукописі: «Щоб прояснити, як, на мою думку, діє природний добір, я мушу попросити дозволу навести один або два вигадані приклади».

Ретельне дослідження

З огляду на критику, яку він отримав у відповідь на публікацію «Походження видів», і, можливо, усвідомивши, що вигадані ілюстрації не зможуть розвіяти цю критику, Дарвін звернув свою увагу на ботаніку й почав вивчати вражаюче різноманіття способів, заТитульна сторінка книги допомогою яких різні види орхідей, мабуть, запобігають самозаплідненню. Завдяки ретельному вивченню анатомії всіх британських і деяких зарубіжних видів орхідей Дарвін показав, що анатомія орхідей, мабуть, влаштована таким чином, щоб, за одним винятком (бджолина орхідея), всі орхідеї запилювалися за допомогою комах. 15 травня 1862 року Дарвін опублікував докладну й багато ілюстровану монографію під назвою «Про різні пристосування, за допомогою яких британські та іноземні орхідеї запліднюються комахами, і про благотворний вплив схрещування».

Спілкуючись з кореспондентами щодо своєї книги про орхідеї, Дарвін вдавався до своєї звичної удаваної скромності, повідомляючи всім своїм кореспондентам, що він займається вивченням орхідей лише як хобі, яке приносить йому задоволення, але вважає свою монографію про орхідеї здебільшого марною тратою часу; за його словами, вона приверне мало читачів. Дійсно, 9 лютого 1862 року Дарвін написав своєму видавцеві Джону Мюррею:

«Коротше кажучи, я абсолютно не знаю, чи продаватиметься книга. Якщо вона виявиться повним провалом, я значною мірою вважатиму себе відповідальним за те, що підштовхнув вас до публікації, не маючи достатньої інформації».

П'ять днів по тому Дарвін написав своєму синові Вільяму:

«Я відправив рукопис "Орхідей" до друкарні й незабаром приступлю до виправлень: чи варто було писати мою маленьку книжку, адже я в цьому нічого не розумію (I know no more than the man in the moon)».

Нещирість Дарвіна

Я кажу, що Дарвін був тут нещирим, тому що в листуванні з Аса Греєм він розкриває свою справжню мотивацію для публікації книги про орхідеї.

3 липня 1862 року Грей написав Дарвіну:

«Я щойно отримав і переглянув промову Бентама й із задоволенням помітив, як ваш чудовий обхідний маневр з книгою про орхідеї майже подолав його опір "Походженню видів"».

Джордж Бентам був англійським ботаніком і таксономістом, президентом Ліннеєвського товариства, і Грей, мабуть, дійшов висновку, що Дарвін мав намір використати свою книгу про орхідеї як приховану спробу («обхідний маневр») надати докази природного добору, відсутні як у його неопублікованій великій книзі, так і в її опублікованому резюме, і ця спроба, судячи з реакції Бентама, схоже, увінчалася успіхом. У відповідному листі до Грея від 23 липня Дарвін зізнався:

«Ви зрозуміли саму суть: ніхто інший не зрозумів, що мій головний інтерес до книги про орхідеї полягав у тому, що вона була «обхідним маневром» проти ворога».

Дарвін не сумнівався у цінності своєї книги про орхідеї. Він вважав, що вона є найпереконливішим доказом природного добору, який він міг навести. Дарвін ніби говорив: «Подивіться, як природний добір чудово пристосував усі різні види орхідей, щоб забезпечити їхнє запилення комахами». Однак цікаво, що Дарвін використав у назві книги слово «contrivances» (пристосування, пристрої), яке він повторює майже десяток разів протягом усього твору. Contrivances, за визначенням, – це щось неприродне й цілеспрямовано створене. Постійно називаючи анатомію квітів орхідей contrivances, Дарвін у підсумку став більше схожим на Вільяма Пейлі, ніж на самого себе! І саме це багато читачів книги про орхідеї й винесли з неї.