Раптова і одночасна поява цивілізацій та мов у різних куточках земної кулі ставить світських вчених у глухий кут. Але варто зняти з очей шори, і...

Працюючи у північній частині центрального узбережжя Перу, в 320 кілометрах на північний захід від Ліми, німецькі археологи виявили найдавніший з відомих нині пам'ятників Південної Америки.

Стародавнє місто Караль було відкрите в Перу у 1994 році. Вважається, що розквіт міста відбувався приблизно в один час з Месопотамією і Єгиптом.Як відомо, метод радіовуглецевого датування має свої обмеження, особливо якщо взяти до уваги, що під час Всесвітнього потопу разом з живими організмами були поховані величезні маси вуглецю.¹ Але навіть з урахуванням завищення віку примітно, що радіовуглецевий метод датує знахідку періодом 5000-5500 років² — тобто приблизно тієї ж епохою, коли з'явилися інші подібні ознаки цивілізації в багатьох регіонах світу, в тому числі на Близькому Сході і в південній Азії.

На думку видатного перуанського археолога Рут Шейді (Ruth Shady), чиї слова з цього приводу цитуються в одній зі статей, ця знахідка «ставить перед нами питання, чому цивілізації виникли на всій планеті приблизно в один і той же час».³

Для тих, хто вірить Біблії, це, звичайно, не загадка: згідно з літописом книги Буття, невдовзі після Потопу цивілізація швидко поширилася з Вавилона по всьому світу.

Багато переселенців принесли з собою навички містобудування, завдяки чому в різних частинах світу «раптом» виросли цілі культури. Тим же, хто не володів таким досвідом, доводилося «починати з нуля» — з печер і тимчасових жител — і стрімко створювати суспільство зовсім іншого формату, яке сучасні дослідники намагаються тепер втиснути в еволюційну картину світу.

Ще до відкриття цього давнього поселення, в розкопках якого Шейді не брала участі, вона відзначала:

«Центр містобудування в Північній і Південній Америці⁴ з'явився одночасно з давньою Месопотамією і Єгиптом — за 1500 років до раніше визначеної дати». 

Незабаром після Вавилону почали стрімко виникати високоорганізовані цивілізації в Новому і Старому Світі.Відкритий в Перу пам'ятник, який вказує на високоорганізовану і вже сформовану цивілізацію, датується ще більш раннім періодом (на кілька століть раніше), що підкріплює висновки Шейді.

За її словами, це відкриття показує, що «люди Нового Світу володіли такою ж здатністю до створення цивілізації, що й жителі Старого Світу».

Абсолютно вірно. Згідно з книгою Буття, розсіювання, яке призвело до «бурхливого розквіту» цивілізацій, супроводжувалося раптовою появою різних мовних сімей. Це неминуче повинно було привести до подальшої різноманітності всередині кожної групи, в тому числі і до появи безлічі нових (але взаємопов'язаних) мов всередині ізольованих груп. 

При цьому ні в одній з мов не простежується зв'язок з мовами інших сімей, оскільки «прамови» (наприклад, індоєвропейські) виникли раптово і надприродним чином.⁵

Тому наступне спостереження з нової еволюційної книги про походження мови не здається нам ні дивним, ні загадковим: 

«Одна з найбільших загадок доісторичної епохи — яким чином у людей, розділених значними відстанями, раптово, мимоволі і приблизно в один і той же час раптом розвинулася мова. Наче в головах древніх людей у всіх куточках землі раптово спрацював якийсь генетичний будильник, і в розкиданих по континентах групах повсюдно почали з'являтися мови».⁶

Варто лише позбутися еволюційних упереджень, і те, що здається загадковим і незрозумілим, знаходить ясний сенс в світлікКниги Буття — справжньої історії походження світу.