Туземці пам’ятають Бога на Землі довгої білої хмари. Народність маорі із Нової Зеландії має багату культурну спадщину. В рамках їх культури існує думка, яка підтверджує біблійне значення природи Бога.

Плем’я маорі почало заселяти Нову Зеландію близько 1000 років назад після виходу із Полінезії. Різноманітні дані підтверджують теорію про те, що маорі та інші полійські люди прийшли з Азії. Наприклад, є багато спільних рис в їх мовах (особливо, порівнюючи малайзійську та індонезійську мови), а також в інструментах, керамічних виробах, продуктах харчування та віруваннях.

Коли європейці вперше ступили на землі Аотероа (так називається Нова Зеландія на мові маорі, що в перекладі означає «Земля довгої білої хмари»), вони, нічого не підозрюючи, принесли нові хвороби та культуру, що в майбутньому призвела до серйозних наслідків: через багато десятиліть чисельність маорі знизилась, і від великого гордого народу залишилась мала група людей із звичаями та традиціями на межі зникнення.

На щламі XIX-XX століть, Елсдон Бест, самоучка-антрополог і етнограф, почав непокоїтись, адже унікальні місцеві традиції от-от могли бути втраченими назавжди. Він вирішив поселитися разом із плем’ям Північного острова на східному узбережжі. Він став їх другом і почав описувати традиції, вірування та звичаї корінних жителів.

З покоління в покоління маорі дуже поважали знання і, як і багато інших азіатських народів, не записували їх, можливо, лише тому, що вважали занадто священними. Так як ці знання знаходились під цілковитим табу (були священними і закритим), вони передавались в усній формі через покоління без змін.

Люди з племені маорі були в змозі запам’ятовувати величезну кількість інформації, як це було з’ясовано в минулому столітті, коли вождь племені висловив претензії до земельної комісії. Він міг відтворити генеалогію свого роду до 34-го покоління, включаючи подробиці про сферу діяльності та одруження його пращурів. Його родовід налічував понад 1400 імен.

Елсдон Бест був вражений тим, як дбайливо зберігалися усні традиції племінних священників.

Він писав, що у маорі були легенди про Єву і змія, а такод про створення першої людини на землі. 

Найдивнішою була традиція, про знання Вищої Особистості. Це знання було настільки важливим та закритим, що лише вищий клас священників та вождів мали право володіти ним.

Дану святиню спочатку приховували від європейців, скоріше за все через те, що дехто з них частенько вживав ім’я Бога в лайливій формі. Можливо, жерці маорі вирішили, що такий бог не може бути тим самим Сущим Богом і тому не розповідали про це першим місіонерам.

Жерці володіли знанням про Вищу Особистість на ім’я Іо. Іо має понад 12 імен, кожна з яких якось характеризує його.

Іон уі-Іо — Верховний. Більший за всіх богів.

Іороа-Іо — Вічний. Його буття вічне, він ніколи не помирає.

Іоматуа-Іо — Батько. Він є батьком небес, світів, хмар, тварин, космоса і т.д. Він стоїть над усім і є батьком усіх цих речей, в тому числі і людини.

Іоматуа те Коре-Іо — Не має батьків. Не має ані початку, ані братів, ані сестер і т.д.

Іо таке таке-Іо — Перший, Іо є незмінним і безсмертним.

Іоматангаро-Іо — Приховане лице. Його не можна побачити, де б не було його творіння. 

Іоматануи-Іо — Багатоокий. Він бачить і слідкує за усім.

Іо те Вананга-Іо — Джерело знань.

Іо те пукенга-Іо — Джерело всякої думки.

Іоматаахо-Іо — Променистий.

Іо те Вивиа-Іо — той, що дарує усім.

На сьогодні Іо широко відомий народу маорі, хоча багато хто з них до цих пір не визнає, що Іо та Бог Біблії — той самий.

Через багато століть деякі народності нашої планети втратили свої традиції, але інші, такі як маорі, зберегли їх в тій чи іншій формі. Насправді, існує багато сотень народних згадок і легенд по всьому світу, які, скоріш за все, пов’язані із подіями, що описані в розділах книги Буття: про створення світу, Потоп, Вавилонську вежу та мовний поділ.

Слова апостола Павла, сказані жителям Лістри, були дуже влучними: Бог дійсно не лишив Себе без доказів серед народів.

Це саме те, що й треба було очікувати, так як всі народи і племена пішли від людей, які знали про ці події. Тим не менш, те, що описано в Біблії набагато пізніше, наприклад, історія переходу Мойсея через Червоне море, як і очікується, не буде відоме іншим народам і не буде присутнє серед їхніх оповідань, бо загальнокультурний зв'язок вже був встрачений після Вавилона.