Протягом багатьох століть плем'я аборигенів варлпірі веде кочовий спосіб життя в пустельних районах Центральної Австралії.

Через проживання в напівізоляції, релігійні вірування і звичаї цього народу зазнавали мінімального впливу аж до нинішнього століття. Коли в 1940-их роках ми вперше приїхали до цього народу в якості християнських місіонерів, ми опинилися майже в такій самій ситуації, як апостол Павло в Афінах, коли він говорив з давніми греками про невідомого БОГА, за винятком того, що не було свідчень про жертовник варлпірі, перед яким вони поклонялися.

Місце проживання народу варлпірі. WikipediaАле вони мали обряди. Вони вважали, що їх церемонії можуть впливати на речі таким чином, що в результаті вони отримують допомогу і вигоду. Повелитель дощу вважав, що його ритуали викликали дощ, церемонія кенгуру повинна була збільшити кількість кенгуру, і так далі. Їх віра в існування світу духів була помітна в тому, що вони боялись злих духів. 

Завдяки  їх мисленню та культурній спадщині нам було легко говорити з ними про Великого Духа, Того, Хто вищий за всіх інших духів. 

Коли я познайомився і почав спілкуватися з ними, тоді, вивчаючи їхню мову і культуру, я почав розуміти, як тісно вони жили з царством духів. У європейській культурі ми проводимо грань між тим, що є священним і духовним, і тим, що є матеріальним і фізичним. Але ці аборигени не мали такої межі. 

Для них духовний і фізичний світи були єдині. Ніщо не було чисто духовним або чисто матеріальним, але все перекривалось і було переплетено один з одним. Все мало священний і духовний сенс, а також матеріальне і фізичне значення.

Вважається, що, слова в мові відображають спосіб життя людей, які говорять на ній. Варлпірі використовують слово 'тьюкуррпа' (tjukurrpa) для позначення слів "сон, сновидіння, вічність або вічний духовний світ". Вони додають суфікс 'варну' (-warnu), щоб надати слову кінцеве або чудове значення, його найвищу або найголовнішу характеристику. Додавання цього суфікса вказує, що мова йде про щось, що є вище від усіх інших явищ або предметів, що позначаються даним словом. 

Тому, коли вони кажуть "Тьюкуррпаварну" (Tjukurrpawarnu), вони мають на увазі найвищого або найголовнішого в духовному світі. Тьюкуррпаварну — це Той, хто дав початок або створив всіх інших тьюкуррпа, кожному з яких була дана влада, щоб створити окремий вид тварин чи птахів. Наприклад, Ванатьюкуррпа (Wanatjukurrpa) був відповідальним за створення і підтримку всього життя змій, а Вавіррітьюкуррпа (Wawirritjukurrpa) був відповідальний за все життя кенгуру. 

Таким чином, Тьюкуррпаварну — це Вища Істота, початковий автор і творець всього. Матеріальні об'єкти сільської місцевості також були сформовані діями різних тьюкуррпа.

Творець

Тьюкуррпаварну має багато подібностей з Творцем, про Якого йдеться в Бутті 1:1, Який створив небо і землю. Коли ми говорили з варлпірі про Великого Духа (так ми називали Єдиного Бога, Творця, який створив усе), ми говорили про речі, які вони могли зрозуміти, тому що це було близьким для їхньої культури. Те, як ми чинили, було дуже схоже на те, як це робив Павло в Афінах. 

Хоча для варлпірі Творець був ВІДОМИМ, вони мало що знали про Нього. Ми запропонували для них повніше одкровення того, кого вони називали Тьюкуррпаварну — Всевишній Бог, Творець Буття. Ми розповідали, що Він був зацікавлений в них і послав Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа, бути Спасителем світу.

Створення світу на думку варліпі 

Танець хлопчиків варлпірі. Джерело: Pinterest.Коли ж все почалося? Коли цей світ був створений? Вони кажуть: "Ніуруві" (Nyuruwi) в значенні "по-перше", або "спочатку". Вони подовжують звучання голосних в слові "Ніу-у-уру-у-уви" (Nyuuuruuuwiii), схоже на те, як ми могли б сказати "давним-давно", і розтягують слова, щоб дати уявлення про дуже і дуже давні події. Іноді вони кажуть: "Танга-тангангулу" (Tanga-tangangulu), що означає "з давніх давен" або, як ми могли б сказати, "в давнину". Але одне можна сказати напевно. Вони не вірять в еволюцію, так як для варлпірі світ мав певний старт, створення на початку.

І в цьому задіяні навіть сузір'я зірок. Сузір'я Плеяд, яке часто називають Сім Сестер, на мові варлпірі — Напалтьяріварну (Napaltjariwarnu). Це зірки сновидінь Напалтьярі (Napaltjari) — частини жінок племені, які мають один колір шкіри. Майже повна асоціація сузір'я Плеяд з жінками є хорошою вказівкою про походження назви сузір'я до подій Вавилонської вежі.

Мої знайомі аборигени пояснили, як кожна людина при народженні успадковує тотем сновидінь "тьюкуррпа" (tjukurrpa) у вигляді тварини або птиці. Коли наш син Тревор народився в Юендуму (Yuendumu), нам повідомили, що він належить до "Юррампітюкурра" (Yurrampitjukurrpa) — сновидіння мурашки з цукрового мішка. 

Кожна людина повинна була сама навчатися і навчати традиціям своїх власних конкретних сновидінь.

Закон

Закон варлпірі називається Тю-Тю (Tju-Tju), і походить від слова Тюкуррпаварну (Tjukurrpawarnu). Він передається через старців племені, які називаються Пулкапарду (Pulkapardu). Їх сиве волосся вказує на мудрість і знання, накопичені за роки. Вони є хранителями законів, церемоній та історії племені. Їх обов'язок полягає в тому, щоб навчити прийдешні покоління законам і звичаям, якими керувалося плем'я в минулому. Порушення законів або нехтування ними називають Вінгкі (Wingki). Така людина часто підлягає страті (хоча це часто замінюється виконанням спеціального ритуалу або кровопусканням). Винний повинен був стоячи прийняти поранення списом таким чином, щоб пішла кров, задовольняючи вимоги закону.

Дика собака або дінго називається Вінгківарну (Wingkiwarnu). Вона є символом тих, хто не приймає попередження закону, і вона сама — найвеличніша з порушників закону. Тому, коли аборигени кажуть "Я веду себе, як собака" (або як дінго), вони мають на увазі, що вони є злісними порушниками. А термін «дінго-бос» позначає особистість, повністю протилежну Тюкуррпаварну (Найвищому в духовному світі).

Сновидіння

Ми читаємо про Дрімтайм (Час сновидінь) в матеріалах про аборигенів, і думаємо при цьому про далеке минуле. Але для варлпірі сновидіння не є чимось тьмяним і сумнівним, родом з далекого минулого. Сни існують реально і часто в даний час. 

Коли члени племені бачать картини під час сну, вони вважають, що їх дух залишає тіло і вільно переміщається в Тюкуррпа-світ (tjukurrpa) або Тюкуррпа-час, тобто в Час сновидінь. Для них події, які відбуваються там, настільки ж реальні, як і ті, що відбуваються вдень, коли вони не сплять. Мені сказали, що ніхто не повинен прокидатися раптово, так як це може бути небезпечно, бо дух може знаходитись у віддаленому місці в світі Тюкуррпа. Раптовий заклик до пробудження і швидке повернення в тіло може викликати біль. 

Вважається, що під час сновидінь дух рухається в духовному світі окремо від тіла, і сновидець може отримати настанови від Тюкуррпа або навіть від Тюкуррпаварну, Вищого Духа. Це нагадує мені те, що Біблія говорить про Бога, який звертається до людини уві сні. З цих історій ми починаємо розуміти зв'язок між снами і вічністю, вічним духовним світом, і тим, що називається Часом сновидінь.

Коли член племені варлпірі засинає вночі, його дух входить в світ "Часу сновидінь". Світ Часу сновидінь є частиною могутнього духовного світу, який простягається від нескінченності в минулому до нескінченності в майбутньому. Для варлпірі це реальний світ, в якому кожен бере участь, і його дух бродить там, коли він спить і бачить сновидіння ночами. 

Саме в цьому світі буде дух туземця, коли він помре. Там його дух буде відпочивати в одному зі священних артефактів в одній зі священних печер близько двадцяти років, а потім в один прекрасний день якась жінка, що знаходитиметься поруч, відчує в собі рух її майбутньої дитини. Це дух померлого туземця оселиться в організмі ще не народженої дитини, а коли врешті-решт народиться дитина, про нього будуть говорити як про того, хто втілився. Для цього використовують термін «Палкатярі» (Palkatjari), що означає втілення. 

Деякі аборигени кажуть, що при кожному відродженні у людини чергується стать. Отже, Тюкуррпа — це духовний світ, який існує паралельно з фізичним, і між цими двома світами переміщаються варлпірі. Цей народ вийшов з Тюкуррпа, і він повернеться в Тюкуррпа, а потім прийде назад в фізичний світ. Але над усім і за межами всього існує Тюкуррпаварну. Ймовірно, вони не знають значення слів "деїст" або "боги", але у них є одна Вища Істота — Тюкуррпаварну, який був від початку, чудовий творець, автор всього, що є.

Варлпірі вірять, що коли вони перебувають в царстві Тюкуррпа під час сну, Тюкуррпаварну може відкрити знання для них. 

Одного разу я був серед племен Арабуна (Arabunna) на далекому півдні Південної Австралії, коли один чоловік і його дружина прийшли до мене з проханням прийняти водне хрещення. Але він додав наступне зауваження: 

— Але я не хочу бути вода-християнином. 

Я запитав, що він має на увазі, і туземець сказав, що знав людей хрещених, як християни, але що не були ними по-справжньому. Я почав розпитувати, що він знає про християнство, і він розповів мені про людину, яка вперше познайомила його з Євангелієм. 

Задовго до того, як абориген зустрівся з християнською місією, у нього було видіння або сон, в якому він побачив прекрасну річку з чистою водою, зеленими трав'янистими берегами і плодоносними деревами. Він бачив звичайних людей, які гуляли та відпочивали на березі річки, а також «сяючих людей», які ходили між ними. Тузецемець розповів мені, як він запитав одного ыз «сяючих», чи можна йому залишитися на березі річки в цьому прекрасному місці. «Сяючий» сказав, що туземець не має тут свого місця. Але він запропонував показати гостю його місце. 

«Сяючий» повів його вниз до печери і через тунель до широкої відкритої піщаної рівнини, на якій було багато хатин аборигенів і людей, що знаходяться в них. Але це місце було нестерпно гарячим, і більшість з таборів були у вогні. «Сяючий» сказав йому: 

— Це твоє місце, якому ти належиш. 

Туземець відповів, що він не хоче залишатися тут, але хоче повернутися до прекрасного місця на березі річки. «Сяючий» відповів: 

— Тоді слухай того, хто прийде і пояснить тобы шлях. 

Закінчивши свою розповідь, Фінке Боб повернувся до мене і сказав: «Я почув про Ісуса і прийняв Його як свого Спасителя, і я хочу слідувати за Ним і жити для Нього». Його історія мала схожість з історією про Корнилія і Петра, а також вписується в те, що я дізнався про старовинні вірування варлпірі.