Виявлення двох «дивно цілих» квітів, які чудово збереглися в бурштині, схвилювало експертів.¹ Бурштин (скам'яніла смола дерев) з родовища в Домініканській Республіці датується еволюціоністами в 15-45 мільйонів років. 

Професор Джордж Пойнар (Університет штату Орегон, США), ентомолог, який майже 30 років вивчає безліч комах, похованих в бурштинових скам'янілостях, помітив квіти, які можуть належати роду стріхнос (Strychnos). 

Чагарники і дерева цього роду, назву яким дав креаціоніст Карл Лінней у 1753 році, містять високотоксичний алкалоїд стрихнін, який часто використовують в отруті для щурів.

Професор Пойнар сказав:

«Ці квіти виглядали так, як ніби вони тільки впали з дерева».²

Він вислав фотографії у високій якості Олені Струве, професору ботаніки Ратгерського університету (США), експерта по стріхносам. Після порівняння з музейними колекціями, що складаються приблизно з 200 відомих видів, вона зробила висновок, що це новий вид, який назвали Strychnos electri (на грецькій мові бурштин – ἤλεκτρον, ēlektron). Їхня спільна стаття була недавно опублікована в журналі Nature Plants.³

Професор Струве вважає, що ця знахідка має «особливе значення для нашого розуміння еволюції рослин в Карибському басейні і тропіках Нового Світу». Однак підстави для віднесення рослини до нового виду були дуже незначними - точне розташування і зовнішній вигляд волосків на пелюстках. Таким чином, її висновки перебільшені. 

З біблійної точки зору вся безліч видів цього роду квіткових рослин, швидше за все, походить від одного створеного роду рослин. Організми були створені зі здатністю змінюватися, але в певних межах. Спостережуване різноманіття видів стріхносів не є доказом походження одного роду рослин від іншого, але прекрасно узгоджується з біологією Створення.

Крім того, дещо було упущено. А саме те, як квіти могли зберегтися в такому гарному стані через, як стверджується, (не менше) 15 мільйонів років. Настільки хорошому, що в них не тільки можна впізнати стріхноси, які ніби щойно впали з дерева (!), а й розрізнити найдрібніші деталі волосків на пелюстках, що дозволило провести мікроскопічне міжвидове порівняння.

Більш повна картина

Якщо ці бурштинові скам'янілості (на фото) розглядати в тандемі з багатьма іншими зразками, описаними в науковій літературі, які демонструють настільки ж вражаючу збереженість, вимальовується «повніша картина», яка повністю спростовує еволюційну хронологію і гіпотези про тривале формування бурштинових скам'янілостей.

Наприклад, бурштин, «датований» 320 мільйонами років, як було встановлено, мав молекулярний склад, характерний тільки для квіткових рослин (покритонасінних). Але ж вони нібито виникли лише 200 мільйонів років тому!⁴ Поховані у бурштині організми в переважній більшості демонструють «еволюційний стазис»⁵ – вони такі ж, як і їхні сучасні двійники.

Більше того, величезні розміри багатьох родовищ бурштину та типи організмів, похованих у них, вказують на те, що бурштин сформувався в ході події, яка абсолютно відрізняється від типового сценарію утворення бурштину, висунутого еволюціоністами – «смола, яка повільно витікала з лісових дерев». 

Хоча в бурштині переважають комахи, у ньому також були знайдені ящірки,⁶ водні (навіть морські) істоти,⁷ а також шерсть ссавців,⁸ і зовсім недавно – пташині крила.⁹ Все це вказує на катастрофічну подію біблійних масштабів, коли смола рясно витікала з безлічі розбитих плаваючих стовбурів – потоп Ноя, який стався всього близько 4 500 років назад.¹⁰