Для утворення бурштину потрібна вода (і багато!)
Бурштин – скам’яніла деревна смола, в якій часто знаходять добре збережених комах (та навіть мікроорганізми в їхніх нутрощах1), квіти, мох, равликів, ящірок, пір'я птахів і хутро ссавців.
Серед світських вчених, які, як правило, приписують бурштину вік від 15 до 220 млн років, існує значна невизначеність (і розбіжності) щодо того, яким чином у нього потрапили всі ці включення.
Більшість дослідників вважає, що виділена деревом смола затверділа на деревній корі, в яку потім потрапили організми й застряли там через постійні потоки смоли.
Але одна з проблем цього сценарію полягає в тому, що він не пояснює, чому така велика кількість водних організмів, як-от ракоподібні, плавунці, черепахи, устриці, мідії, водоміри, водорості і бактерії були виявлені в ньому. Яким чином водні істоти (як прісноводні, так і морські) могли потрапити в липку деревну живицю?
Мереживниці (Tingidae), що живуть сьогодні, виглядають так само, як і ті, що були знайдені в бурштині, якому приписують вік у мільйони років. Ці та інші «живі скам’янілості» створюють головоломку для еволюціоністів. Чому не відбулося ніякої еволюції за весь цей (ймовірний) час?
Олександр Шмідт (Alexander Schmidt) з музею природознавства в Берліні, Німеччина, і Девід Ділчер (David Dilcher) з Університету Флориди, США, думають, що тепер вони знають відповідь на це запитання.2
Обрізавши пилкою кору з дерев, що ростуть в болотах Флориди, вони спостерігали, як у смолу, що витікала у воду, потрапляли дрібні ракоподібні, плавунці, кліщі, водні бактерії і гриби.3 Тому в їхньому дослідженні було зазначено, що:
«водні комахи можуть потрапити у смолу, не залишаючи меж свого проживання. Таким чином, наявність водних організмів у бурштині є результатом простого природного процесу».4
Насправді обрізання кори дерев пилкою в болоті навряд чи можна назвати щоденним «простим природним процесом». Але результати проведених вченими польових досліджень є гарною новиною для креаціоністів, багато з яких вже давно вказують на те, що наявність бурштину по всьому світу є наслідком Потопу, описаного в книзі Буття.5
Хоча Шмідт і Ділчер є еволюціоністами, подивіться, як їхні власні спостереження і висновки вказують на те, що для утворення бурштину по всьому світу потрібні були умови, що забезпечуються глобальним руйнівним Потопом:
- Вода уповільнює процес затвердіння і утворення бурштину, який зазвичай відбувається під дією кисню в повітрі. Таким чином, під водою смола залишається в'язкою довше і має більше шансів захопити комах та інші організми. Як повідомляє журнал New Scientist,6 смола у воді, ймовірно, більш небезпечна для комах, ніж на деревній корі.
- У ході дослідження Шмідта і Ділчера деревна смола нетвердішала, але вони кажуть, що вона могла б стати твердим бурштином, якби рівень води у водоймі знизився і «якби бурштин був вкритий достатньою кількістю осадових відкладень, він міг би зберегтися недоторканим протягом мільйонів років».2
- Але шари осадових порід повинні бути якимось чином принесені сюди – наприклад, водним потоком. І дійсно, Шмідт і Ділчер вдаються до повені в своєму сценарії. За їхніми власними словами, після того, як комахи потрапляють у пастку деревної смоли, відбувається наступне:
«Влітку водойма висихає, і потік води приносить осадові породи, які вкривають лісову підстилку, тому шматочки смоли добре зберігаються [згодом перетворюючись у бурштин]».2
І звичайно, глобальне руйнівне затоплення призвело б до ефекту набагато більшого, ніж пилка Шмідта і Ділчера. Наприклад, варто було б очікувати, що вирвані дерева, стикаючись одне з одним у водних потоках і хвилях, втрачали б свою кору і виділяли величезну кількість деревної смоли. Ще в рідкому стані смола захоплювала б як водні, так і наземні організми, переміщені водами Потопу зі свого звичайного місця проживання.
Якщо звернути увагу на величезну кількість викопного бурштину по всьому світу,7 то хіба не очевидно, що для його походження необхідна була величезна кількість води, іншими словами – дуже велике затоплення. Буття 6-9 описує цю катастрофу – подію, під час якої дощ йшов протягом 40 днів і 40 ночей. Не дивно, що багато зразків бурштину містять «цілі краплі води»2 і «бульбашки»7, 8 повітря!9
Виявлені в бурштині викопні терміти (Mastotermes), яким нібито 20 млн. років, настільки добре збереглися, що дослідники змогли встановити, що бактерії в травній системі термітів – такі ж бактерії, які присутні всередині сучасних термітів цього ж роду. І через багато поколінь – ніякої еволюції.
Датування за замовчуванням
Можна було б зрозуміти ваші думки про те, що вік, який приписують скам’янылостям у бурштині, є «вирішеним питанням», з огляду на те, як переконливо звучать заяви в ЗМІ і наукових виданнях. Ось кілька прикладів зі світських посилань, цитованих в основній частині статті:
- «Ми дивимося на ліс, з якого 40 мільйонів років тому утворився бурштин...».1
- «...він виявив морську качечку, рифтію, устрицю і молюска в бурштині віком у 15-20 мільйонів років...».1
- «Шмідт заявляє, що найдавніший бурштин, який містить ознаки живих організмів, віком 220 мільйонів років...».1
- «Викопним щонайменше 4 мільйони років, кажуть вони [дослідники, включаючи Хенка Годхелпа (Henk Godthelp), палеонтолога з університету Нового Південного Уельсу], а може бути і набагато більше».2
Однак час від часу в засоби масової інформації прослизають повідомлення про те, що, на думку деяких палеонтологів, вік бурштину, що викидається водою на берег (де і виявляється найбільше скам’янілостей), зовсім не є «вирішеним питанням»:
«За словами Годхелпа, важко визначити точний вік бурштину, і дослідники шукають відкладення корінної породи, що містить бурштин, який і дозволить встановити його вік».2
Але як же вони збираються визначити вік «відкладень корінної породи»?
Осадова порода датується відповідно до присутності в ній так званих «керівних скам'янілостей», вік яких «відомий». Але в дійсності цей вік не є відомим, а лише передбачуваним – на підставі еволюційної часової шкали, яка визначає, коли еволюціонували ці перші організми, і коли вони вимерли.
Вулканічна порода (яка не містить викопного бурштину, але може залягати в тих самих пластах, що і осадові відкладення, які містять бурштин) ймовірно «датується» з використанням радіометричного датування. Але в дійсності ці методи не дають точний вік, а слідують за прийнятою ідеєю – вони завжди вибираються для того, щоб відповідати «провідним» ідеям щодо передбачуваного (тобто бажаного) віку досліджуваних порід/скам’янілостей.
Іншими словами, таке датування «за замовчуванням» не є об'єктивним вимірюванням.3
Посилання:
- Viegas, J., Howamberbecomes a deathtrap, ABC NewsinScience, <,www.abc.net.au/science/news/stories/2007/2054857.htm?ancient>,, 9 October 2007.
- Salleh, A., Amberfossils a firstforAustralia, ABC ScienceOnline, <,www.abc.net.au/science/news/stories/2006/1796778.htm>,, 29 November 2006.
- Walker, T., Howdatingmethodswork, Creation 30 (3): 28-29, 2008.
-
Див. Termite tummy bugs, Creation 24(3):7, 2002.
-
Viegas, J., How amber becomes a death trap, ABC News in Science, 9 October 2007.
-
Schmidt, A.R. and Dilcher, D.L., Aquatic organisms as amber inclusions and examples from a modern swamp forest, PNAS, USA 104(42):16581–16585, 16 October, 2007.
-
How amber becomes death trap for watery creatures, ScienceDaily, 20 October 2007.
-
Див. наприклад The amber mystery, Creation 25(2): 52–53, 2003; .
-
How pond life falls prey to killer trees, New Scientist 196(2625):21, 2007.
-
Раніше вважалось, що Австралія є винятком (тобто там не знаходять бурштин), але на узбережжі півніної частини Квінсленда були знайдені «величезні запаси бурштина», в яких містились комахи та фрагменти рослин. Salleh, A., Amber fossils a first for Australia, ABC Science Online, abc.net.au/science/news/stories/2006/1796778.htm, 29 November 2006.
-
Berner, R.A. and Landis, G.P., Gas bubbles in fossil amber as possible indicators of the major gas composition of ancient air, Science 239(4846):1406–1409, 1988.
-
Тобто скоріше за все вони потрапили в нього, коли на рідкий бурштин, що плавав біля поверхні, падали краплі дощу. Оскільки гранична вага бурштина трохи більша за одиницю, він плаває у соленій воді, але тоне у прісній. Тому комахи та інші матеріали, що збереглись у бурштині, могли або плавати, або осісти, або з’явитись завдяки краплям дощу, як у випадку з мікроорганізмами та дуже маленькими комахами. (Гранична вага - це густина речовини по віднощенню до густини чистої води).