Перехідні форми

Статті / Палеонтологія / Перехідні форми / Еволюція китів опускається на нову глибину /

Еволюція китів опускається на нову глибину

Автор:

Джерело: icr.org

від 25.04.2019

Перегоцет (Peregocetus). Художня реконструкція. Copyright © 2018. A. Gennari.

Історія еволюції китів – одна з найсмішніших байок про науково непідкріплені спекуляції, які коли-небудь були представлені громадськості. І ось, з часу недавнього відкриття перуанської скам’янілості явно чотириногої сухопутної тварини на ім’я Перегоцет (Peregocetus), якого називають «китом-амфібією», еволюційний міф занурився на ще глибший рівень.1

Нещодавно знайдена скам'яніла істота могла бути амфібією, оскільки, схоже, у неї були перетинчасті лапи. Вона могла ходити по суші й, можливо, також плавати у воді, як бобри та видри. Якщо для того, щоб стати китом потрібно мати здатності амфібії, то чому б також не назвати видр, ондатр та бобрів «китами»?

Згідно з великою еволюційною історією, кити еволюціонували з наземної істоти розміром з собаку. З плином часу – мільйони років потому – розмір цих істот ненормально збільшувався і, нарешті, це призвело до утворення найбільших тварин, яких коли-небудь знали на Землі – вусатих китів, які досягають 30,5 метрів у довжину.

Окрім величезних відмінностей у розмірах та спеціалізаціях – харчування шляхом фільтрації води й подрібнення їжі зубами – багато конструкцій зустрічаються лише у китів.2, 3, 4, 5 Назвемо лише декілька: кити мають фізичні особливості, які дозволяють унікальне дихання, плавання, глибоке занурення, розмноження, ехолокацію , спілкування, спеціалізоване харчування та багато інших рис, які не зустрічаються в жодному іншому типі морських або наземних істот.

З палеонтологічної точки зору в еволюційній лінії китів досі не вистачає найважливішої умови: доказів. Дослідники-еволюціоністи досі не досягли консенсусу щодо жодної скам’янілої чи живої істоти, яка має проміжні риси між китом й наземною істотою (включаючи напівводних істот, таких як видри). Дослідження, опубліковане в Current Biology описує анатомічні особливості, які були використані для того, щоб вписати перегоцета в придуману категорію предків китів. Цей процес придумування еволюційних категорій сприяє легшому заковтуванню «недалекої» концепції ходячих китів.

У цьому новому дослідженні автори повністю визнають, що істота ходила по суші й навіть мала невеликі копита. Вони кажуть: 

«Наявність невеликих копит з пласким передньовентральним кінцем на пальцях передніх та задніх ніг свідчить про те, що перегоцет все ще міг стояти й навіть ходити по суші».1 

Незважаючи на те, що у тварини були копита, автори припустили, що у тварини були перетинчасті лапи й вона плавала, як видра. Збережених м’яких тканин, що вказують на перетинки, виявлено не було, але будова кісток стопи є такою, що це можна було припустити.

Скам’янілі рештки перегоцета.

Значна частина скелету відсутня, включаючи весь череп, окрім нижньої щелепи. Навіть кінцева частина хвоста істоти була повністю відсутня, але це не завадило художникам-еволюціоністам додати уявний маленький китоподібний дволопатевий хвіст у свої графічні реконструкції!

Особливості скам’янілості, яка нібито вказувала на походження китів, мали незначну схожість з іншими так званими скам’янілими «предками китів», званими протоцетидами. Скам'янілості цієї еволюційної категорії не були китами. Натомість вони були ще менш водними тваринами й виглядали як собаки.

Ця еволюційна історія потребує того, що потрібно кожній еволюційній історії: відсутня ланка, скам’янілість з особливостями, що демонструють перехід від вовка до кита. Цей список включає в себе ніздрі, які пристосовані до води, утворення плавників, також нових кісток та м'язів відповідно до них, нових зубів, створення цілком нової репродуктивної системи та інтеграцію нових терморегуляції, очей, вух, датчиків тиску та температури.6 

Як і всі інші вимерлі або живі земноводні ссавці, перегоцет не має жодної з цих необхідних перехідних ознак.

Загалом, новини про цю скам’янілість зводяться до еволюційної маячні, що супроводжується вражаючими спекуляціями, породжені уявою. Наскільки наука може показати, кити завжди були китами.

Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Подібні матеріали

06.11.2020

«Це не наука!»

Антікреаціоністи (атеїсти відносяться до них за визначенням) зазвичай стверджують, що креаціонізм – це релігія, а еволюція – наука. Щоб захистити це твердження, вони перерахують список критеріїв, що визначають «хорошу наукову теорію». Один з найбільш часто вживаних критеріїв – це що значна частина сучасних практикуючих вчених повинні приймати її як дійсну науку. Ще один критерій, який визначає науку – це здатність теорії будувати припущення, які можна перевірити. Еволюціоністи зазвичай заявляють, що теорія еволюції робить безліч прогнозів, які виявляються вірними. Вони наводять як приклад щось на зразок стійкості до антибіотиків у бактерій як «передбачення» теорії еволюції, в той час як самі сумніваються в цінності передбачень, зроблених в рамках креаціоністської моделі. Вони кажуть, що оскільки креаціонізм не підходить під їх визначення «науки», то це «релігія», і його (по суті) можна просто ігнорувати.

15.01.2021

Скільки років існує Земля і життя на ній?

Скільки років існує Земля й життя на ній? Будь-який школяр відповість нині майже не замислюючись: чотири з половиною мільярди. Але хто перший дав таку цифру? Хто виміряв ці роки і яким фізичним приладом? Виявляється, єдиний метод, який дійсно зводиться до якихось вимірів і розрахунків і дає подібні цифри, – це радіометричний. Але цікаво, що розмови про мільйони років почалися задовго до радіометрії й лише «підтвердилися» нею згодом. Теорія еволюції, прийнята буквально «на ура» й без будь-якої перевірки, «дала» геологам і палеонтологам завдання: час вважати тепер мільйонами років, щоб усім живим істотам вистачило часу перетворюватися в більш складні форми спокійно й неспішно. Саме цим і пояснюється існування одного з методів датування: послідовність організмів визначається віком порід, в яких виявлені скам'янілі рештки, а відносний вік порід визначається послідовністю знайдених в них решток організмів. Виходить своєрідне порочне коло.

arrow-up