Пернаті динозаври

Статті / Динозаври / Пернаті динозаври / Чи мали динозаври пір’я? /

Чи мали динозаври пір’я?

Автор:

Джерело: icr.org

Багато світських вчених вважають так званих «пернатих динозаврів» свідченням того, що динозаври були еволюційними предками птахів. Чітко визначені анатомічні категорії існують як для «птахів», так і для «динозаврів», але еволюція вимагає переходу одного у друге.1 

Серед живих істот пір’я мають лише птахи, а не ссавці чи рептилії. Окрім того, за кількома суперечливими винятками,2 усі вимерлі пернаті тварини визнані птахами. Навіть білки, які є в пташиних перах – кератини – унікальні.3

Зображення за допомогою скануючої електронної мікроскопії (SEM), що показує борідки пір’я з гачечкамиВикористання пір’я для польоту «впливає практично на всі аспекти дизайну та конструкції пір’я».4 

Махове перо має довгий, тонкий центральний стрижень, який називається рахісом (rachis). Від нього відходять довгі борідки, від яких відходять менші борідки другого порядку. На них, в свою чергу, розташовані рогові гачки, якими зкріплюються борідки пера.

Якщо припустити, що гіпотетичне пір’я на динозаврах функціонувало так, як це є у сучасного пір’я, воно повинне складатися з усіх необхідних робочих частин. Навіть кут, товщина, форма та конструкція «деталей» повинні існувати зразу й бути зібраними в межах допустимого відхилення.5 

Наразі дарвіністи мають лише уяву про «протопір’я», яке, як вони вважають, було «перехідним» на шляху до становлення сучасного пір’я. Але поки воно не стане функціональними пір’ям, здається, воно зменшило б пристосованість істоти і, в цьому випадку, ці зміни не збереглися б в наступних поколіннях.6

Отже, біблійний світогляд Творіння відкидає припущення, що «протопір’я» були структурами на шляху до еволюції повноцінного пір’я. Отже, якими ці утвори були? Можливо, колагенові волокна шкіри, а не пір’я. 

Деякі нагадують сліди препарування сккам'янілостей певними інструментами, що використовуються для очищення самої скам’янілості від оточуючої породи. З цих причин багато дослідників «скептично ставляться до висновку наявності пір'я, коли саме пір'я не збереглося» у скам'янілих справжніх динозаврів.7

Труднощів у визначенні чи є скам'янілість пернатим динозавром чимало. Більшість викопних складаються лише з фрагментованих скелетних частин. Інші демонструють лише неоднозначні відбитки в камені. Незвичні істоти, які демонструють докази пероподібних конструкцій, могли бути незвичайними птахами, такими як сьогоднішній страус, а не динозаврами.

З цих та інших причин навіть деякі еволюціоністи відкинули висновок про «пернатого динозавра».8 Натомість вони інтерпретують волокна не як протопір'я, а як частково зруйнований шкірний покрив.9 Теагартен Лінгем-Соляр (Theagarten Lingham-Soliar) припускає, що, оскільки було виявлено скам'янілість Синозавроптерикса (Sinosauropteryx), пов’язаного з озерною біотою, він, мабуть, був напівводною твариною. Філаменти (нитки), що росли на його шкірі, нагадували гладкі пухові пера, що використовують у подушках. Можливо, вони допомагали бути водонепроникним, як сучасне качине пір’я.10

Жодних доказів розвитку пір’я не існує. Пір'я в скам'янілостях завжди повністю сформоване.11 Широке вивчення найдавнішого пір'я – 69-міліметрового, добре збереженого пір'я археоптерикса (Archeopteryx) – виявляє, що всі його основні деталі відповідають сучасним пір'їнам птахів.12 Таким чином, можна було б очікувати, що на динозаврах знайдуться повністю розвинені пір’я, а не волокна «протопір’я».

Без бажаного еволюційного мислення, сучасні дані свідчать про те, що протопір’я не були структурами, що переростають у пір’я, а, ймовірно, напіврозкладеною шкірою із скам'янілими колагеновими волокнами. Подальші дослідження можуть змінити висновок про те, що пернатих динозаврів не існувало, але до тих пір ми будемо дотримуватися очевидних доказів, які заперечують теорію пернатих динозаврів. Цей висновок першкоджає «дмухати на вітрила» еволюційного зв'язку між динозаврами й птахами.

Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Подібні матеріали

01.02.2021

Аргумент: хто придумав генетичний код?

У науці широко використовується аргумент за аналогією, введений ще в XIX столітті англійським астрономом і фізиком Дж. Гершелем. Якщо ми бачимо які-небудь явища (наслідки) з безсумнівною схожістю, при цьому відомі причини одного з них, то можна з упевненістю стверджувати, що причини іншого явища (наслідків) аналогічні. На даний аргумент спираються сучасні астрономи, що працюють в програмах пошуку позаземних цивілізацій (Search for Extraterrestrial Intelligence). Вони намагаються вловити з космосу радіосигнали, які б свідчили про позаземний розум. Надзвичайно парадоксально і, зауважимо, нерозумно те, що офіційна наука готова визнати розум, що стоїть за якимсь штучним сигналом з космосу, але вперто не помічає розум, що стоїть за інформаційною насиченістю живої клітини, тобто біологічною програмою, яка закладена в ДНК.

arrow-up