Нас бомбардують різними науковими звітами, які описують відкриття «живих» або частково живих організмів у «древніх» гірських породах. Наприклад, було реанімовано бактерії і рослинний матеріал, знайдені у бурштині, якому, ймовірно, 25-30 мільйонів років.¹ Вони також були відокремлені від комах, знайдених у бурштині, якому від 25 до 135 мільйонів років.² 

Бурштин – це скам'яніла деревна смола, яка іноді містить у собі залишки комах, якы потрапили у неї.³ Комахи, які іноді ідентичні сучасним, зазвичай дуже добре зберігаються.

На подив, червоні кров'яні клітини були виявлені в кістках тиранозавра рекса в університеті штату Монтана у Бозмені.⁴ Більше того, у добре збережених частинах скелета динозавра, кістка «...майже не відрізнялась від сучасної кістки, без наповнення мінералами».⁴

Було також вилучено ДНК комах з бурштину, але багато вчених скептично ставляться до цього⁵, у той час, як багато інших прийняли ці результати. Хон Янг, який секвенував мітохондріальні ДНК з мамонтів і мастодонтів, вважає, що в особливих умовах ДНК може вижити протягом багатьох мільйонів років. 

Раніше вчені вважали, що молекула ДНК «...занадто тендітна, щоб зберегтися в записі скам’янілостей».⁶

Також стверджувалося, що була вилучена ДНК з динозавра.⁷ Серед усіх організмів найбільшу схожість ця ДНК має з ДНК індички! Деякі вчені погоджуються з цим дивним результатом через своє сильне бажання з'єднати динозаврів з птахами. Інші вважають, що забруднення через сендвічі з індичатиною, які, можливо, були з'їдені в лабораторії, є очевидною відповіддю. Дослідники, ймовірно, виключили можливість забруднення. 

Вчені, які проводили дослідження, однак, так само скептичні до результатів. Особливо у зв'язку з тим, що це був трицератопс, а не теропод, з яких, імовірно, еволюціонували птахи. Дослідник, більше того, стверджує, що виявлення ДНК динозавра «...для більшості людей є справжнісінькою єретичною ідеєю».⁷

Дивно, як ці бактерії і такі тендітні молекули могли вижити прогягом таких тривалих періодів часу?

Тепер тривалість виживання відсунута на 250 мільйонів років

Якщо цього не достатньо, то недавній звіт вказує на те, що солестійка бактерія була ізольована і відроджена із соляного родовища віком у 250 мільйонів років. Таким чином, час, протягом якого бактерія може вижити в гірських породах, подвоївся!⁹ Соляне родовища – це ропа (висококонцентрований розчин солей – прим. пер.), яка відокремилася під час кристалізації солі. 

Забруднення завжди викликає занепокоєння, і критики, зазвичай, вдаються до цього, щоб спростувати такі заяви. Хейзен і Роеддер⁸ кидають виклик цим дослідженням, стверджуючи, що відбулася рекристалізація. Однак дослідники зробили усі можливі заходи, аби переконатися в тому, що їхні зразки були забруднені, і що сіль не була рекристалізована.^{9, 10}

Час формування є іншою причиною атак критиків, однак формація з Делаверського басейну (Delaware Basin) у східному Техасі, ймовірно, добре датована безхребетними копалинами за допомогою радіометричного датування у рамках уніформістської системи.

Скоріше за все, організми молоді

Дослідники визнають, що вони не знають, яким чином бактерії могли вижити протягом 250 мільйонів років. Деякі вчені відмовляються вірити в те, що організм міг би вижити упродовж еонів, яким би він не був.¹¹ Інші дивуються, кажучи, що виживання організму протягом мільйонів років є вражаючим. Тим часом, вчені, які виявили «бактерію, що вижила протягом 250 мільйонів років», спекулюють, що їхній простий метаболізм надасть зачіпки до еволюції життя і тому бактерія може вижити у космосі чи на інших частинах Сонячної системи.¹¹ 

У звіті, який описує це відкриття в журналі Science News, було показано, що в 1960-х роках вчений, судячи з усього, виявив живу бактерію у відкладеннях солі віком у 500 мільйонів років, виходячи з уніформістської тимчасової системи.¹¹ Той звіт відкинули ще у 1960-х роках, так як вважали це неможливим, проте його серйозно розглядають і зараз.

Це насправді вражає, що бактерії, ДНК, червоні кров'яні тільця, білки, кістки і т.д. могли пережити рух тектоніки, теплові впливи, воду, яка просочується через скелі та інші геологічні процеси упродовж мільйонів років, і залишитися «живими». До цього потоку відкриттів вчені вважали, що таке збереження, тривалістю в більш ніж кілька десятків тисяч років, просто неможливе. 

Ці свідоцтва набагато краще вписуються в модель Створення/Потопу на молодій Землі. Бактерії і частини організмів насправді «молоді» (тобто їм кілька тисяч років), чого б і варто було науково очікувати.