Фото, зроблене 2007 року, показує, як бруд з вулкану покрив 1400 акрів місцевості в Індонезії. Джерело: The New York Times29 травня 2006 р. рано вранці на східній стороні острова Ява, недалеко від селища Сидоарджо¹ (Індонезія), розпочалось виверження грязьового вулкану. У двохстах метрах від тестової свердловини для добування природного газу хлинув киплячий потік води, пару, газу та грязі.

Сьогодні з цього вулкану щодня викидається стільки бруду, що його вистачило б для заповнення 50 олімпійських плавальних басейнів.² Бруд знищив фабрики, школи, 10 000 будинків, дюжину селищ і залишив без даху над головою близько 50 000 чоловік. Він поховав під собою ділянку головної автомагістралі і залізничної лінії.³

Одні вчені вважають, що причиною виверження вулкану стала «віддача» буру, який потурбував кам'яні породи на глибині 2000 м. Інші кажуть, що винен землетрус, який за два дні до цієї події струснув береги центральної частини острова Ява.

Після виверження вулкану були насипані земляні вали, які сьогодні тримають потік бруду глибиною до двадцяти метрів на території близько семи квадратних кілометрів.

Один з тисяч будинків, що постраждали через виверження вулкану Люсі

Місцеве населення дало вулкану назву «Люсі».⁴ Спроби заблокувати виверження за допомогою гребель, осушувальних каналів і навіть величезних бетонних куль, скинутих у жерло кратера, не увінчалися успіхом. Вчені припускають, що вулкан буде вивергатися ще кілька десятиліть. Постійно виникають нові грязьові потоки, які піддають небезпеці ще більшу кількість будинків.

На прикладі художньої інсталяції можна побачити масштаб збитків після виверження вулкану Сидоарджо.У 2007 році геологи повідомили, що пласти кам'яної породи навколо жерла вулкану почали осідати через те, що грязьові пласти, які лежали нижче, вивергались. І може утворитися кальдера – величезне кругле або овальне поглиблення навколо жерла вулкану. Сьогодні просідання досягло позначки 60 м, а вулкан став вищим на 25 м.⁵ Деякі вчені вважають, що в міру просідання породи в ній будуть з'являтися тріщини, які стануть новими грязьовими вулканами. Таким чином, вулкан буде постійно породжувати нові.¹

І хоча виверження грязьового вулкану Люсі супроводжувалося великими руйнуваннями в тій місцевості, сумарний обсяг бруду склав за перші кілька років менше однієї десятої кубічного кілометра (0,1 км³). Це відносно мало в порівнянні з таким вулканом, як Сент-Хеленс в США, під час виверження якого в 1980 році вилився один кубічний кілометр (1 км³) вулканічної породи.⁶ 

А в 1883 р. сумнозвісний індонезійський вулкан Кракатау викинув 18 км³ породи.⁷ Кілька тисяч років тому вулкан Таупо в Новій Зеландії, який утворив величезну кальдеру, викинув близько 800 км^з вулканічної породи. Сьогодні там розташовується озеро Таупо, найбільше прісноводне озеро Океанії.⁸

Вулкани, які вивергалися в часи Потопу, були ще більш потужними. Одне широко відоме відкладення вулканічної породи в Великобританії тягнеться на сотні кілометрів, охоплюючи більшу частину Північної Ірландії і значну частину Шотландії. Деякі потоки лави досягали 100 м у глибину, а все відкладення становить більше кілометра в висоту.⁹

Виверження вулкану Люсі яскраво демонструє, які потужні тектонічні сили¹⁰ криються під землею – вони можуть за короткий час погубити і залишити без даху над головою десятки тисяч людей. Попри те, що нам твердять сучасні вчені, очевидно, що для утворення глибоких відкладень бруду не потрібні мільйони років. Під дією величезних тектонічних сил вони можуть утворитися досить швидко, в чому особисто переконалися тисячі індонезійських біженців.

Вулкан Люсі лише натякає нам на те, що відбувалося під час Ноєвого потопу, який тривав близько року. У Біблії сказано, що «...цього дня відкрилися всі джерела великої безодні...»¹¹ (Бут. 7:11) і що «вода ж посилювалася, і сильно збільшилась вона на землі...» (Бут. 7:18) так, що «...покрилися гори, які є під усім небом» (Бут. 7:19). 

Виверження вулкану Люсі хоча б частково пояснює, як тектонічні сили за часів Ноя змінили рельєф континентів і океанів, назавжди знищивши світ, котрий існував тоді.