Вигадки в перебільшеній історії
Чи справді в районі Південного полюса було знайдено викопне пір'я динозаврів?
Еволюція динозаврів й птахів часто викликає ажіотаж в соціальних мережах, тож мою увагу привернула фотографія повністю опереного динозавра з сенсаційним заголовком National Geographic, який свідчив: «Вперше викопне пір'я динозавра знайдено поблизуЗухвалий пост в соціальних мережах Південного полюса».1 Однак те, що було знайдено насправді, настільки разюче відрізнялося від заголовка, що на думку одразу ж спали такі слова, як надмірні домисли та відверто прикрашений виклад історії. Далі я розібрав основні моменти статті, щоб підкреслити вкрай недостовірний характер заяв National Geographic.
Що було знайдено насправді?
Факт – Група дослідників описала десять прекрасно збережених викопних пір'їн завдовжки 10-30 мм, знайдених з 1962 року під час численних розкопок у шарі Кунварра (Koonwarra Fossil Bed) на південному сході Австралії.2 Серед знахідок – пухове пір'я, контурне пір'я тіла, складне ювенільне махове пір'я, «схоже на те, що є на крилах сучасних птахів», та пір'я, яке вони називають «протопером».
Спекуляція – Вони стверджують, що вік пір'я становить 118 млн років, й що деякі з них належали наземним м'ясоїдним динозаврам. Традиційно це «датується» раннім крейдовим періодом, коли, на їхню думку, Австралія була з’єднаною з Антарктидою, а потім дрейфувала на північ до свого нинішнього місця розташування. Саме тому в назві статті викопне пір'я знайдено не в Австралії, а поблизу «Південного полюса», щоб зробити історію ще більш сенсаційною. Хоча вони вважають, що в Антарктиді не було так холодно, як сьогодні, все ж таки припускають, що «пір'я могло бути важливим для ізоляції, даючи змогу невеликим м'ясоїдним динозаврам виживати у важкі зимові місяці».
З яким видом динозаврів було знайдено пір'я? – «Жодне з пір'я нині не пов'язане з кістками динозавра або птаха. Ймовірно, вони були загублені під час линьки або чищення й занесені вітром на поверхню стародавнього озера, де опустилися на дно й збереглися в намулі».
Що б вони хотіли знайти в майбутньому? – «Знайти скелет пернатого динозавра тут, в Австралії, було б просто приголомшливо», – каже доктор Стівен Поропат, палеонтолог з Університету Свінберна в Мельбурні. Схоже, ми можемо погодитися: це було б дивовижно!
Нав'язана ідеологія – Стаття National Geographic намагається зміцнити існуючу еволюційну ідею про те, що птахи походять від динозаврів. Для цього використовується спеціально створена картинка повністю покритого пір'ям динозавра (яка просто вигадана) й заголовок, що вводить в оману. Подробиці, наведені в статті, не підтверджують ні ідею про те, що динозаври перетворилися на птахів, ні навіть те, що у динозаврів було пір'я (хоча модель творіння не обов'язково виключає це). Подібна відверта пропаганда трапляється занадто часто; інший приклад – див. статтю Вибачте, скільки пір'я ви знайшли? Насправді це просто ще один випадок поклоніння вівтарю натуралістичної еволюції.
Геологічний контекст – Дослідницька група не представила жодних прямих доказів того, що пір'я не належить птахам. А щоб зберегти його, воно мало бути швидко вкрите осадовими породами. Їх було знайдено в шарі осадової породи, відкладеної водою в Австралії. У викопному шарі також було безліч інших тварин: прісноводні променепері риби, дводишна риба, різні комахи, арахніди та інші наземні безхребетні, личинки водних комах, жуки-водолюби й мечохвости. Були знайдені й рослинні скам'янілості: мохи, печіночники, папоротеподібні рослини, гінкго й хвойні дерева.
Краще пояснення – Реальність така, що це викопне пір'я і його геологічний контекст набагато краще узгоджуються з біблійною історією. Скам'яніле пір'я є ще одним прикладом скам'янілостей, що швидко літифікуються. Вони, а також низка інших істот і рослин, згаданих вище, скам'яніли в умовах Потопу Ноя близько 4 500 років тому, який сам по собі був послідовним похованням допотопних екосистем. Знахідка пір'я у віці 118 млн років нічого не додає до еволюційної історії; в літописі скам'янілостей є «більш давні» птахи з пір'ям, наприклад, Confuciusornis, вік якого ймовірно становить 135 млн років. Буття 1 ясно вчить, що тварини були створені для розмноження всередині свого виду. Саме про це свідчать скам'янілості, й саме це ми спостерігаємо сьогодні.10 пір'їн, описаних дослідницькою групою
Уроки, які варто було б засвоїти
Соціальні мережі використовуються для швидкого й широкого поширення новин. При цьому організації часто використовують унікальні помітні заголовки, щоб привернути увагу людей, сподіваючись, що вони відвідають їхні сайти й прочитають їхні матеріали. Creation Ministries International також використовує соціальні мережі. Однак ми дуже ретельно стежимо за тим, щоб заголовки, зображення й підписи до наших статей були фактологічно точними й не вводили в оману. На жаль, організації, які завзято пропагують еволюцію з великої літери, як-от National Geographic у цьому сміливому й чудернацькому прикладі, часто не виявляють такої самої обережності, даючи заголовки своїс статтям й співвідносячи зміст з реальними фактами та історією, що перевіряється.
Це не перший випадок, коли National Geographic відверто пропагує хибну ідею еволюції динозаврів у птахів. Після гучного скандалу з містифікацією археораптора – фальшивого викопного динозавра з пір'ям, який вони опублікували й розрекламували, але потім змушені були відмовитися від своїх слів, – можна було сподіватися, що вони засвоїли урок. Провідний палеорнітолог Алан Федуччіа (Alan Feduccia) в’їдливо засудив фіаско з археораптором:
«В своєму відкритому листі Пітеру Рейвену Сторрс Олсон стверджував, що National Geographic "досяг історичного мінімуму, займаючись сенсаційною, необґрунтованою, бульварною журналістикою", й що "Ідея пернатих динозаврів... активно пропагується групою ревних вчених, які діють у згоді з деякими редакторами Nature й National Geographic, які самі стали відвертими й вельми упередженими прозелітами цієї віри". Хоча скандал було розв'язано завдяки самокоригувальному процесу науки, варто зазначити, що його не сталося б, якби в науковій і популярній літературі переважало більш критичне ставлення до динозаврів й походження птахів. Ілюструючи виродження наукового дискурсу з цього питання, лист Олсона наочно показав, що шановний журнал National Geographic й великий науковий журнал Nature не здатні або не бажають критично розглядати питання походження птахів».3
Підроблена скам'янілість археораптораХристияни завжди повинні дотримуватися більш високих стандартів істини й бути обережними в тій інформації, яку вони підносять іншим. У статті National Geographic намір заголовка зрозумілий, як і його наслідки: тепер виявлено ще один «корисний» приклад еволюції, який поповнює величезну кількість доказів того, що еволюція – це факт. Однак багато читачів, найімовірніше, не перейшли на статтю й не прочитали подробиць, тому саме це повідомлення вони й сприйняли. Однак якби вони читали уважно, допитливо, то в них мало б залишитися зовсім інше розуміння. З огляду на необґрунтовану фантазію, яку видають публіці, що нічого не підозрює, за факт (порівняно з фактичними даними про це викопне пір'я), уся ця історія виглядає як фарс.
Наша молитва в CMI полягає в тому, щоб люди прийшли до альтернативного та істинного розуміння світу, який їх оточує: людина була створена за образом й подобою Божою (Буття 1:20-31), але ми відокремлені від Нього через нашу грішну природу (Римлянам 3:23). Це ми успадкували від Адама, й наш власний гріх ще більше засуджує нас (Римлян 5:12; 1 Івана 1:8, 10). Це погана новина: кожен із нас абсолютно безпорадний, тому що не може спокутувати свій гріх перед Богом (Римлянам 6:23; Євреям 9:27). Але Бог, будучи милостивим, послав Свого сина Ісуса, щоб той прожив досконале життя, пролив Свою кров на хресті на відкуп за гріх, щоб усі, хто покається й увірує в Нього, могли бути врятовані: Це Блага звістка для всіх людей.
-
Pickrell, J., Fossil dinosaur feathers found near the South Pole, nationalgeographic.com, 19 November 2019; accessed 27 November 2019.
-
Kundrát, M. et al, A polar dinosaur feather assemblage from Australia, Gondwana Research, 11 November 2019 | doi:10.1016/j.gr.2019.10.004.
-
Feduccia, A., Riddle of the Feathered Dragons: Hidden Birds of China, Yale University Press, pp. 8–9, 2014 (Kindle Edition).