Більшість людей кажуть, що еволюція – це правда, то чому ж дедалі більша кількість вчених сумніваються в ній? Ці скептики не ставлять під сумнів передумову еволюції про те, що тільки природа якимось чином відповідальна за створення істот із зоряного пилу. Дебати ведуться про те, як природа могла досягти цього неймовірного результату.

Де і як виникли перші складні структури (наприклад, очі) в результаті природних процесів? Біолог з Університету Індіани Армін Мочек сказав в інтерв'ю The Guardian:

«У нас досі немає хорошої відповіді. Ця класична ідея про поступову зміну, по одній щасливій випадковості за раз, досі не працює».¹

Як ці засади могли зазнати невдачі після більш ніж столітнього перебування в підручниках?

Біолог Олен Браун та фахівець із системного моделювання Девід А. Халлендер докладно описали перешкоди на шляху дарвінівської поступової еволюції в своїй доповіді, опублікованій у журналі Progress in Biophysics and Molecular Biology.²

Неодарвінізм довгий час припускав, що більш пристосовані особини переважають в популяції. Протягом довгих століть найпристосованіші особини нібито породили людей із первісного супу. Браун та Халлендер піддали критиці можливості цієї парадигми, заявивши,

«Таким чином, виживання найсильнішого є нелогічним, коли воно пропонується як адекватний добір для виникнення всіх складних, основних, нових типів тіла та метаболічних функцій, бо численні зміни в численних геномах, що є необхідними, мають проміжні стадії без переваг; добір не буде відбуватися розумно, а нестача або смерть будуть логічно переважати».²

Якби можна було зібрати п'ять копійок за кожен раз, коли той, хто сумнівається в Дарвіні, наводив цей самий раціональний аргумент за останнє століття, автор міг би дозволити собі більше, ніж одну чашку доброї кави.

Наприклад, я писав два роки тому,

«Уявний процес перетворення риб'ячих плавців на людські ноги залишив би проміжну істоту або нездатною плавати, або нездатною ходити. Якщо забрати в риби достатньо плавців на її передбачуваному шляху до життя на суші, вона втратить здатність здобувати обід, перш ніж стане обідом».³

В той час як я посилався на надприродне вирішення проблеми повної неадекватності натуралістичної еволюції, цей дует запропонував статистичний підхід для пошуку відповідей. Статистика може допомогти в аналізі тенденцій, але для створення робочих механізмів, таких як ноги й очі, потрібен справжній інженер, а не якісь математичні формули.

Доповідь в Progress in Biophysics and Molecular Biology починається з розумних сумнівів щодо класичних еволюційних історій, але її прихильність одній лише природі залишає читачів такими самими розгубленими в пошуках відповідей, як і раніше.

Добре, що в Біблії є кращі відповіді. В ній розповідається про надприродного Майстра – саме те, що було потрібно цьому створеному світу, щоб він мав такий вигляд, який має.