Устриця Crassostrea virginica, також відома як східна устриця, є цінним морепродуктом. Дослідження показали, що викопна версія устриці Crassostrea жила набагато довше, ніж її сучасні побратими. Названа Crassostrea titan через свій великий розмір, вона служить доказом того, що принаймні деякі тварини в допотопному світі жили набагато довше, як і люди (Буття 5).

Багато років тому дослідники-креаціоністи Дон Паттен та Грег Бізлі передбачили, що гігантизм й сповільнене дозрівання супроводжували надзвичайну довговічність істот, які жили до Потопу.^{1 2} І викопні представники багатьох істот колись були набагато більші за своїх нащадків. Допотопний світ був наповнений велетенськими черепахами, рибами, верблюдами, акулами, зміями, пінгвінами, динозаврами – та ким завгодно! Але як довести, що викопна істота жила довше й дозрівала довше, ніж її нащадки?

Один зі способів – підрахунок ліній росту в твердих частинах деяких організмів, таких як мушлі молюсків. Це дає змогу вченим побудувати криві росту, що показують, наскільки великими були устриці, як довго вони жили й скільки часу їм знадобилося для дозрівання. Це можна зробити як для живих, так і для викопних устриць.

Малюнок, що додається, – це моя реконструкція графіка, взятого з основного технічного журналу Paleobiology.³ В ньому порівнюються криві росту, побудовані за трьома групами викопних устриць Crassostrea й однією групою сучасних устриць Crassostrea. Дві з викопних груп, що жили в допотопному світі, були знайдені в допотопних шарах. Третю викопну групу було знайдено, ймовірно, в післяпотопних відкладеннях льодовикового періоду. Остання група складалася із сучасних устриць Crassostrea. 

Криві росту в період Потопу й після демонструють разючу відмінність. Дорослі устриці, що виросли під час Потопу, більш ніж вдвічі довші за устриці, що виросли після (близько 275 мм проти близько 135 мм). Післяпотопні криві показують, що жодна з цих устриць не прожила довше дев'яти років. Але допотопні устриці жили цілих 20 та 23 роки!

Окрім того, за нахилом кривих росту можна простежити, скільки часу знадобилося устрицям для дозрівання. У віці, коли ріст припиняється, нахил кривої стає більш пласким. Порівняння нахилів кривих чотирьох груп показує, що устриці, які виросли під час Потопу, досягали зрілості набагато довше, ніж устриці, які виросли після Потопу. Таким чином, на одному графіку ми бачимо свідчення більшого розміру дорослого тіла, пізнішого дозрівання й більшої тривалості життя допотопних устриць, як і передбачали Паттен і Бізлі!

Але чи можемо ми бути впевнені, що лінії росту є річними? Що можна сказати про можливі заперечення проти цього висновку дослідження? Місце відведене для цієї статті не дозволяє провести детальне обговорення, але я розглядаю ці питання в нещодавній науковій статті, яку можна вільно прочитати в Інтернеті.⁴

Очевидно, що необхідно вивчити більше викопних тварин й розглянути можливі заперечення, перш ніж ми зможемо зробити переконливе твердження. Проте, я дуже радий тому, що ми знаходимо. Як завжди, спасибі вам за ваші вірні молитви й фінансову підтримку, завдяки яким ці дослідження стають можливими.