Детальний огляд повідомлення про найдавніші дерева планети, які, ймовірно, старші за біблійну дату створення світу.

Виявлену в горах західної Швеції групу дерев (які називаються, між іншим, «норвезькою ялиною») вважають найдавнішими живими деревами планети. Ці рослини, яким, як стверджується, 8000 років (а згідно з однією із статей, навіть більше 9550 років), не просто на тисячі років старші за біблійний Всесвітній потоп – вони на дві з гаком тисячі років старші за весь Всесвіт!

З огляду на деякі «результати датування» в мільйони років, можна подумати: «Ну то й що? Це твердження розходиться з Біблією всього лише на пару тисяч років».

Багато хто, прочитавши в газетах цю сенсаційну заяву,^1, 2 за замовчуванням припускає, що вік визначався підрахунком річних кілець. Це завжди вважалося надійним способом датування, з набагато меншою кількістю припущень і невизначеностей, ніж метод радіометричного датування.

Всупереч домислам тих, хто не вірить Біблії, біблійні твердження потрібно (і можна) ретельно перевіряти об'єктивними фактами. Адже якщо Біблія помиляється у викладі про минуле, як можна довіряти їй у тому, що стосується нашого майбутнього у вічності (Івана 3:12)?

Так що ж відбувається?

Вже встановлено, що за рік на дереві може з'явитися не одне «річне» кільце, а більше. Але в будь-якому випадку, якщо вчитатися уважніше, стає ясно, що вік дерев визначається не підрахунком деревних кілець, а за допомогою радіовуглецевого датування – методу, відомого великою кількістю помилок і багатьма припущеннями.

Але і це ще не все. Метод датування за вуглецем-14 заснований на ідеї, що коли організм помирає, він припиняє обмінюватися вуглецем з навколишнім середовищем. Тому при «датуванні» зразка за відправну точку приймається час смерті організму. Радіовуглецеве датування, навіть якщо б воно було точним, в принципі не може вказувати на смерть ще живого дерева 8000 років назад. 

І справді – жодне живе дерева так не датували. Найбільший вік, який давали зразкам деревини у живих дерев – менше 600 років.

У цих дерев є здатність себе клонувати, і вони вижили завдяки тому, що «викидали новий стовбур, як тільки відмирав старий». Радіовуглецевим методом датувалася мертва деревина, знайдена під живими деревами з нібито таким самим генетичним складом. Іншими словами, дерева самі себе клонували, і мова йде про «вік» не власне шведських дерев, а їх ймовірних предків.³

З усього цього випливає висновок: якщо створюється враження, що ті чи інші дані суперечать Біблії, завжди варто придивитися уважніше. Особливо, якщо мова йде про публікації в популярних засобах масової інформації.