У церквах по всьому світу загострюються суперечки щодо віку Землі. Протягом перших 18 століть історії церкви, майже загальна віра християн полягала в тому, що Бог створив світ за шість буквальних днів, приблизно за 4000 років до Христа, і зруйнував усе Всесвітнім потопом за часів Ноя.

Але близько 200 років тому деякі вчені розробили нові теорії про історію Землі, які припускали, що нашій планеті і Всесвіту мільйони років. За останні два століття християнські лідери зробили різні спроби вписати мільйони років в Біблію: уявлення про тривалість дня, теорія розриву, локальний потоп, рамкова гіпотеза, теїстична еволюція, поступове творіння і т. д.

БЛИЗЬКО 200 РОКІВ ТОМУ ДЕЯКІ ВЧЕНІ РОЗРОБИЛИ НОВІ ТЕОРІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЗЕМЛІ, ЗГІДНО ЯКИМИ ЗЕМЛЯ І ВСЕСВІТ ІСНУЮТЬ МІЛЬЙОНИ РОКІВ

Все більша кількість християн (яких називають молодоземельними креаціоністами), серед яких багато вчених, дотримуються традиційної точки зору, вважаючи, що це єдина версія, яка дійсно вірна Біблії і яка відповідає науковим доказам, набагато краща, ніж панівна еволюційна теорія старої Землі.

Багато християн кажуть, що вік Землі є незначною проблемою, що викликає побічні розбіжності, які перешкоджають проголошенню Євангелія. Але чи так це насправді?

У цій статті ми хочемо познайомити вас із деякими причинами, за якими ми вважаємо, що християни не можуть прийняти теорію про мільйони років, не завдаючи великої шкоди церкві і її свідченням у світі. Ми сподіваємося, що це допоможе вам більш ретельно обміркувати цю тему.

1. Біблія ясно вчить, що Бог творив протягом шести буквальних днів, тривалістю в 24 години, кілька тисяч років тому

Єврейське слово «день» в Буття 1 – це yôm. У переважній більшості випадків його використання в Старому Заповіті означає буквальний день, а де це не так, контекст дає це зрозуміти.

Точно так само контекст Буття 1 ясно показує, що дні творіння були буквальними днями.

По-перше, слово «йом» визначається вперше, коли воно використовується в Біблії (Буття 1: 4-5) у двох буквальних значеннях: світла частина циклу світла/темряви і весь цикл світла/темряви.

По-друге, «йом» вживається разом зі словами «вечір» і «ранок». Скрізь, де ці два слова використовуються в Старому Заповіті, разом або окремо в контексті, вони завжди означають буквальний вечір або буквальний ранок.

По-третє, yôm модифікується числом: перший день, другий день, третій день і т. д., що всюди в Старому Заповіті вказує на буквальні дні.

По-четверте, «йом» визначається буквально в Буття 1:14 по відношенню до небесних тіл.

Те, що ці дні створення відбулися всього близько 6000 років тому, ясно з генеалогії Буття 5 і 11 (які дають дуже докладну хронологічну інформацію, на відміну від скороченої генеалогії в Матвія 1) та з інших хронологічних відомостей в Біблії.

2. Вихід 20:11 блокує всі спроби вписати мільйони років в Буття 1

Цей вірш дає підставу Божому наказу Ізраїлю працювати шість днів, а потім відпочивати в суботу. Йом використовується в обох частинах заповіді. Якби Бог мав на увазі, що євреї повинні були працювати шість днів, тому що Він творив протягом шести довгих періодів часу, Він міг би сказати це, використовуючи одне з трьох невизначених єврейських слів часу. 

Він вибрав єдине слово, яке означає буквальний день, і євреї зрозуміли його буквально (до тих пір, поки ідея про мільйони років не розвинулася на початку ХІХ ст.). З цієї причини, слід відкинути гіпотезу денного віку чи рамкову гіпотезу. Теорія розриву або будь-яка інша спроба поставити мільйони років замість шести звичайних днів також помилкові, тому що Бог говорить, що за шість днів Він створив небо і Землю, і море, і все, що в них. Тому Він зробив усе за цей буквальний тиждень і нічого до першого дня.

3. Ноєвий потоп змиває мільйони років

Докази глобального катастрофічного потопу в Буття 6-9 величезні. Наприклад, потоп мав знищити не тільки всіх грішних людей, а й усіх наземних тварин і птахів, а також поверхню Землі, що могла зробити лише катастрофа глобального масштабу. Мета ковчега – врятувати по парі з кожного роду наземних тварин і птахів, щоб заселити Землю після потопу. Ковчег не був би потрібний зовсім, якби потоп був локальним. 

Люди, тварини і птахи могли мігрувати із зони потопу ще до того, як катастрофа відбулась, і ця зона могла бути заселена істотами з-за меж області після потопу. Катастрофічний характер проявляється в безперервних дощах протягом, принаймні, 40 днів, які викликали б масову ерозію, зсуви ґрунту, урагани і так далі. 

Єврейські слова, перекладені як «фонтани великого глибокого прориву» (Буття 7:11), ясно вказують на тектонічне руйнування земної поверхні в багатьох місцях протягом 150 днів, що призвело до вивержень вулканів, землетрусів і цунамі. 

Ноєвий потоп породив би такий самий складний геологічний запис, який ми бачимо сьогодні по всьому світу: тисячі метрів осадових порід, явно відкладених водою, які потім затверділи у вигляді скель і які містять мільярди скам'янілостей. Якщо за більшу частину кам'яних шарів і скам'янілостей відповідальні річні повені, то ці камені і скам'янілості не можуть представляти історію Землі протягом мільйонів років, як стверджують еволюціоністи.

4. Ісус був молодоземельним креаціоністом

Ісус послідовно розглядав чудотворні оповідання Старого Заповіту як прямі, правдиві історичні розповіді (наприклад, створення Адама, Ноєвий потоп, Лот і його дружина в Содомі, Мойсей і манна небесна та Йона всередині риби). Він постійно стверджував владу Писання над людськими ідеями і традиціями (Матвія 15: 1-9). 

У Марка 10:6 ми маємо найясніше (але не єдине) твердження, яке показує, що Ісус був молодоземельним креаціоністом. Він стверджує, що Адам і Єва були на початку творіння, а не через мільярди років після його початку, як це було б, якби Всесвіту дійсно були мільярди років. Отже, якщо Ісус був молодоземельним креаціоністом, то як Його вірні послідовники можуть мати інші погляди?

5. Віра в мільйони років підриває біблійне вчення про смерть та характер Бога

Буття 1 говорить шість разів, що Бог назвав творіння «хорошим», і коли Він закінчив свою роботу на шостий день, Він назвав усе «дуже хорошим». Людина, тварини і птахи спочатку були вегетаріанцями (Буття 1: 29-30, рослини не є такими «живими істотами» згідно Писання, як люди і тварини (вони не мають душі - прим. ред.). Але Адам і Єва згрішили, що призвело до Божого суду над усім творінням.

Миттєво Адам і Єва померли духовно, і після Божого прокляття вони почали вмирати фізично. Змій і Єва змінилися фізично, і сама Земля була проклята (Буття 3:14-19). Все творіння тепер стогне в рабстві тління, чекаючи остаточного спасіння християн (Римлян 8:19-25), коли ми побачимо відновлення всього сущого (Дії 3:21, Колосян 1:20) до стану, подібного передсмертному світові, коли більше не буде хижої поведінки (Ісаї 11:6-9) і не буде хвороб, страждань або смерті (Об'явлення 21: 3-5), тому що більше не буде прокляття (Об’явлення 22: 3). 

Прийняття мільйонів років (протягом яких тварин вмирали) перед творінням і гріхопадінням людини суперечить і руйнує біблійне вчення про смерть та повну спокуту Христа. Це також перетворює Бога в незграбного, жорстокого творця, який використовує (або не може запобігти) хвороби, стихійні лиха і смерть без будь-якої моральної причини, але називає все це «дуже хорошим».

6. Ідея про мільйони років виникла не з наукових фактів

Вона була розроблена деїстичними і атеїстичними геологами в кінці ХVIII і початку XIX століття. Ці люди використовували антибіблійні філософські та релігійні припущення, щоб інтерпретувати геологічні спостереження таким чином, який явно суперечив біблійному опису створення світу, потопу і віку Землі. Більшість церковних керівників і вчених швидко пішли на компроміс, використовуючи теорію розриву, уявлення про тривалість дня, уявлення про локальний потоп і так далі, щоб спробувати вписати «глибокий час» в Біблію. 

Але вони не розуміли геологічних аргументів і не захищали свої погляди ретельним вивченням Біблії. Ідея «глибокого часу» випливає з натуралістичних припущень, а не з наукових спостережень («глибокий час» – концепція геологічного часу, яка виходить із надзвичайно повільного характеру протікання геологічних процесів і великого віку Землі – прим. ред.).

7. Радіометричні методи датування не доводять мільйони років

Радіометричне датування не було розроблено до початку ХХ століття, на той час весь світ уже прийняв теорію про мільйони років. Протягом довгого часу вчені наводили безліч прикладів цих методів датування в опублікованій науковій літературі, явно вказуючи на помилкові дати (наприклад, дату в мільйони років для лавових потоків, які з'явилися в останні кілька сотень років або навіть десятиліть). 

В останні роки креаціоністи в проекті RATE (радіоізотопи і вік Землі – прим. ред.) провели багато експериментальних, теоретичних і польових досліджень, щоб розкрити більше таких доказів (наприклад, алмази і вугілля, яким, як кажуть еволюціоністи, мільйони років, були датовані за допомогою вуглеця-14 всього лише в кілька тисяч років) і показати, що швидкість розпаду була на порядок швидшою в минулому, що скорочує мільйони років до тисяч, підтверджуючи Біблію.

Висновок

Це лише деякі з причин, чому ми віримо, що Біблія дає нам справжню історію створення світу. Слово Боже повинно бути остаточним авторитетом у всіх питаннях, про які воно говорить: не тільки в моральних і духовних сферах, але і у вченні, що має відношення до історії, археології та науки.

Вирішальне значення має авторитет Біблії, характер Бога, вчення про смерть та сама основа Євангелія. Якщо перші розділи книги Буття не є істинною буквальною історією, то віра в іншу частину Біблії підривається, включно з її вченням про спасіння і моральність.

Давайте продовжувати закликати християн – і особливо християнських лідерів – повернутися до істини, яка викладена в книзі Буття.