Астрономія
Категорії / Космос / Астрономія / Чому креаційна модель в астрономії відстає від моделей в інших галузях науки?

Чому креаційна модель в астрономії відстає від моделей в інших галузях науки?

Креаційна модель в астрономії відстає в розвитку від відповідних моделей в біології та геології.

У більш ранній роботі я розглянув стан креаційної астрономії.1 Там я вказав, що розвиток моделі створення в астрономії відстає в розвитку від креаційних моделей в біології і геології. Для цього є дві причини. 

Одна з них полягає в тому, що в цій області дуже мало кваліфікованих дослідників. Для того, щоб внести вагомий внесок у цю справу, потрібно мати велике знання предмета, що сьогодні зазвичай вимагає одержання докторського ступеня. Креаціоністів з докторськими ступенями в астрономії чи фізиці зі спеціалізацією в астрономії дуже мало. 

Багато молодих християн зі схильністю до науки захоплюється біологією або геологією там, де є очевидні розбіжності з Біблією щодо питання походження. Проте багато хто не розуміє, до якої міри еволюційне мислення проникло в астрономію, а також в інші науки. Є надія, що статті зможуть розпалити живий інтерес і відданість у деяких молодих людей і надихнути їх продовжити кар'єру в астрономії, щоб допомогти розробити креаційні моделі.

Друга причина, з якої так мало було зроблено для астрономічніої моделі створення, полягає в тому, що у нас менше біблійних особливостей, які стосуються космосу, порівняно з біологією та геологією. Більшість біологічних та геологічних питань стосуються подій після Тижня створення, в той час як вагома частка астрономічних проблем здебільшого пов’язана із самим Тижнем створення. 

Фізика, яка діє сьогодні, можливо, не діяла, коли астрономічний світ творився. Створення небес згадується в книзі Буття 1:1, але неясно, що саме це означає. Єдина інша згадка про астрономічні тіла стосується 4-го дня, коли були створені Сонце, Місяць і зірки. Чи стосується створення небес у книзі Буття 1:1 домівки Бога чи простору? Чи воно передбачає також створення певних матеріальних об'єктів? Дехто вважає, що створення віддалених астрономічних об'єктів відбувається у цей час, але це, очевидно, суперечить дуже чіткому твердженню в Буття 1:19, що ці об'єкти були створені на 4-й день. Тому створення зірок і галактик на самому початку (до Землі) не є вірним з біблійної точки зору.

З іншого боку, створення небес у 1-й день може означати початкове створення матерії, яка на 4-й день була сформована в зорі та інші об'єкти. Якщо вся матерія була створена в 1-й день,то виникає питання, в якій формі вона була. Чи була ця матерія просто аморфною, чи вона мала якусь форму? Чи була ця матерія «нормальною», як ми її знаємо, такою, як атоми, що складаються з електронів, протонів і нейтронів, чи вона була в якійсь іншій формі? Відповіді носять спекулятивний характер, оскільки у Біблії немає достатньо інформації про ці питання. З іншого боку, така ситуація дає нам певну свободу в розробці ідей. Наприклад, у своїй моделі Расс Хамфріс припускає, що матерія була звичайною і складалась з атомів, в першу чергу водню та кисню для утворення води. Припущення про воду походить від згадки води в Буття 1:3, а також розповіді про воду, яка розміщувалась над твердю в Буття 1:6-7.

Маючи так мало інформації, креаціоністи зазвичай постулювали, що Бог створив астрономічний світ, ймовірно, повністю на четвертий день. Ось в такому стані перебуває космологія створення. Дана ситуація контрастує з креаційною біологією та геологією. Біологи-креаціоністи обговорюють барамінологію, вивчення створених родів, і задаються питанням, чи відбулося видоутворення всередині родів після Потопу. 

Геологи пропонують докази катастрофічних механізмів, які діяли під час і відразу після Потопу. Вони використовують Потоп і його наслідки, щоб пояснити геологічну колону та безліч різноманітних форм рельєфу на Землі сьогодні. Існує кілька конкуруючих теорій про те, чому почався Потоп і як відклались шари гірських порід.

Картина Якопо Тінторетто «Створення тварин», 1550 рік

Коротко кажучи, креаціоністи вважають, що події сформували Землю й життя на ній. Навіть протягом Тижня створення могли відбуватись деякі процеси (хоча й дуже швидкі!), а не лише миттєве створення. Наприклад, людина була створена з праху землі, що передбачало процес формування. Формування Єви з ребра Адама також передбачає процес. Термінологія Буття 1:11, 20 та 24 показує, що рослини й тварини, можливо, не були створені ex nihilo (з нічого)Можливо, вони були створені в швидкому процесі з використанням матерії, яка вже існувала. Кожен з цих трьох віршів каже: 

«Нехай земля (або вода) народить...». 

Ці слова передбачають можливість процесу, проте, є серйозні обмеження. Найбільш вагоме з них — всі процеси мали б тривати менше доби, так що це не були еволюційні процеси.

Більшість креаціоністів припускає, що астрономічній тіла були миттєво створені на 4-й день, але чи обов'язково це так? Чи могли ці тіла швидко сформуватися? Можливо, вся матерія Всесвіту була створена в 1-й день, але більша її частина залишалася безформною до 4-го дня, як і земля була безформною спочатку (Буття 1:2). Якщо це правда, то астрономічні тіла могли утворитися на четвертий день у результаті швидкого, спрямованого процесу. Знову ж таки, з огляду на швидку й впорядковану природу, це не був еволюційний процес. 

Дане припущення вловлює суть космології Хамфріса. Матерія була створена на самому початку, але тільки на 4-й день з'явилися зірки й інші космічні тіла. Можливо, планети утворилися на четвертий день з матерії, створеної трьома днями раніше. Одна з можливостей полягає в тому, що багато з кратерів, виявлених майже на кожній твердій поверхні в Сонячній системі, були результатом складання тіл на 4-й день.2

А як же Всесвіт у цілому? Космологія Хамфріса — єдиний приклад серйозної спроби пояснити, як виник Всесвіт з біблійної точки зору. Можуть бути й інші можливості, але мало хто витратив достатньо часу на їхній розвиток. Бажано, щоб у нас був вибір космологічних моделей, як це є зараз з геологією Потопу.

В Біблії (Буття, розділ 1) єврейське слово, яке зазвичай перекладається як «небо» — це shemayim (шемаїм). Спорідненим є давньоєврейське слово raqia (ракія). Воно перекладається неправильно як «твердь». Поняття твердь означає щось тверде; фактично, воно було введене під впливом давньогрецької космології. Слово raqia — це іменник, який походить від дієслова, що означає «вибивати», що можна було б зробити з металом. 

Робота з золотом є хорошим прикладом цього процесу. Молотки або ролики можуть бути використані для подрібнення золота в тонкий лист товщиною всього в декілька атомів. Сусальне золото можна нанести як покриття на поверхню в процесі, який називається золочення. Тому raqia — це те, що вибивається.

Очевидно, що у raqia повинна бути якась властивість чогось, що було вибито, але що це за властивість? Деякі люди, які підтримують переклад «твердь», стверджують, що річ, яка вибивається, зазвичай є металом, і оскільки твердість є загальною металевою властивістю, raqia повинна бути чимось твердим. Проте існують інші металеві властивості, такі як блиск, електропровідність та теплопровідність. Чому ми повинні обмежувати значення жорсткістю? 

Крім того, золото є одним з найкращих прикладів металу, який вибивається, але золото не є твердим у порівнянні. Можливо, головна властивість — це не щось притаманне вибитій речі, а скоріше результат самого процесу. Коли щось вибивається, воно розтягується, тому ракія може означати "розтягнутий". Це особливо цікаво тим, що в Старому Заповіті є численні твердження про те, що небеса простягаються, як у Псалмі 103:2. Насправді, саме ці уривки надихнули Расса Хамфріса на створення своєї моделі. Якщо ми розуміємо розтягнення небес, як розширення Всесвіту як в минулому, так і в сьогоденні, то християнин повинен приймати червоні зміщення, а не опиратися їм.

Багато сучасних перекладів Біблії приймають цю позицію, перекладаючи ракію як «простір». У книзі Буття 1:14 сказано, що зірки знаходяться в raqia на shamayim, а в 1:20 написано, що птахи літають в raqia на shamayim. Таким чином, хорошим альтернативним значенням може бути «небо». Англійською ми кажемо, що і птахи, і зірки знаходяться в небі. В інших уривках небо (shamayim) і простір (raqia) прирівнюються. Наприклад, в книзі Буття 1:8 прямо сказано, що Бог назвав «raqia-єю» shamayim. Таким чином, shamayim і raqia можуть використовуватися як взаємозамінні поняття. Якщо це правильно, то не має жодної підстави проводити відмінність між ними — ці слова можуть використовуватися рівноцінно для позначення однієї й тієї ж речі або можуть стосуватись різних аспектів одного й того ж об’єкта. У будь-якому випадку, цілком зрозуміло, що raqia — це не щось складне.

Деякі люди думають, що створення raqia стосується створення самого простору. Якщо це правда, то, що робити з твердженням, що Бог створив небеса (shamayim) на самому початку в Буття 1:1? Інші вважають, що створення raqia на четвертий день стосується атмосфери Землі. Якщо це правда, то, що таке води над ракією? Прихильники теорії купола (версія, що до Потопу над земною атмосферою був великий шар води) вважають, що raqia — це атмосфера Землі, а вода в ній була куполом, який випав під час Потопу у вигляді дощу. 

Дехто вважає, що ця вода була частиною атмосфери і знаходилась у вигляді пари та хмар. Згідно з ще іншою думкою, існує велика кількість води за межами простору, який ми бачимо у Всесвіті. Нарешті деякі креаціоністи вважають, що raqia — це створення земної кори, або поверхні планети. Останню інтерпретацію важко узгодити з деякими фактами, які щойно обговорювалися. У нас немає точної відповіді на те, що мається на увазі під цими уривками у Біблії, і тому деяка свобода в роздумах допускається. Проте найкраща інтерпретація полягає в тому, що сам простір був створений під час описаних у першому вірші подій.

Одним з найбільш серйозних недоліків астрономії створення є те, що не існує креаційної моделі зоряної астрономії. Знову ж таки, більшість креаціоністів приходять до висновку, що зірки були створені на четвертий день і з того часу не змінилися. Проте ми припускаємо, що Земля сильно і швидко змінилася під час Потопу. Ми також вважаємо, що, можливо, сталося видоутворення після Потопу й що багато родів рослин та тварин вимерли з моменту створення. Дуже мало було написано про застосування такого роду принципів до астрономії, тому давайте розглянемо декілька моментів.

Спалах на Сонці. Зображення: The Atlantic

Більшість астрономів вважають, що протягом тривалого періоду часу зірки поступово змінюються. Це базується на висновку, що зірки отримують свою енергію з термоядерних реакцій, насамперед злиття водню в гелій. Недавні дослідження сонячних нейтрино, здається, доводять, що, принаймні, Сонце робить це. Термоядерні реакції зазвичай відбуваються в ядрах зірок, де тиск і температура досить високі. Термоядерна енергія настільки ефективна, що зірки можуть отримувати енергію протягом дуже тривалих періодів часу. 

Наприклад, розрахунки показують, що Сонце може отримувати енергію таким чином близько 10 мільярдів років. Завдяки термоядерному синтезу склад ядра Сонця та інших зірок повинен поступово змінюватись від переважно водневого до майже повністю гелієвого. Така зміна складу призведе до збільшення середньої молекулярної маси ядра. Кожен, хто знайомий з законом ідеальних газів, зрозуміє, що при збільшенні середньої молекулярної маси відбувається зміна температури та об'єму ядра. Більш конкретно, ядро буде стискатися і ставати гарячіше. Збільшення температури й густини призведе до збільшення частоти термоядерних реакцій. Підвищений рівень термоядерних реакцій призведе до того, що зірка стане яскравішою.

Якщо зірка змінює свої видимі властивості, такі як яскравість, астрономи кажуть, що зірка еволюціонувала. Іншими словами, зміна прирівнюється до еволюції. Біологи намагаються уникнути подібного роду маніпуляцій, коли обговорюють біологічну еволюцію. Вони визначають еволюцію як зміну, тому якщо будь-яка зміна в генофонді виду може бути продемонстрована, то може бути продемонстрована й еволюція. Звичайно, більшість людей визнають, що біологічна еволюція, якщо б вона була можлива — це щось більше, ніж проста зміна. 

Біологічна еволюція повинна включати в себе збільшення об’єму інформації та розвиток нових родів організмів. Астрономи не стверджують, що жодна з цих речей відбувається з зірками: зірки можуть змінювати свої властивості, але не генерується нова інформація й не створюються нові види об'єктів. Це, мабуть, означає, що зоряна еволюція та біологічна еволюція принципово різні.

Ще одна відмінність між еволюцією зірок і біологічною еволюцією полягає в тому, що перша заснована на добре встановлених фізичних принципах. Біологічна еволюція повинна була б діяти всупереч більшій частині тієї ж фізики, як-от другий закон термодинаміки. Якщо зірки отримують свою енергію з термоядерних реакцій і якщо пройшло достатньо часу, то фізика вимагає, щоб зірки змінили свої загальні властивості. Тобто зірки повинні еволюціонувати, враховуючи визначення зоряної еволюції.

Старіння зірки на прикладі Сонця. Джерело зображення: Вікіпедія

Багато креаціоністів, природно, занепокоєні можливістю того, що зірки можуть змінюватися, особливо коли мова йде про слово «еволюція». Замість того, щоб говорити, що зірки еволюціонують, я можу запропонувати слово «ентропують» (entrope)? Це слово походить від слова «ентропія», бо будь-які зміни в зірках підкоряються другому закону термодинаміки. Тому це слово краще відображає реальність, ніж слово «еволюціонувати». Інші дослідники запропонували використовувати альтернативний термін «зоряне старіння», який позначає практично те саме.

Єдиною перешкодою для спостереження зоряної ентропії є брак часу. Щоб така зірка, як Сонце, зазнала помітних змін у своїй структурі, потрібно багато часу. Дійсно, якщо Всесвіту всього кілька тисяч років, як передбачає модель створення, то для більшості зірок не було достатньо часу, щоб помітно змінитися (або еволюціонувати, або ентропувати) від стану, в якому вони були створені. З іншого боку, якщо б Сонцю та Землі було мільярди років, поступові зміни, яких потребує теорія зоряної еволюції, стають проблемою.3

В ході більшої частини нашого обговорення ми припустили, що Сонце — це зірка. Розвиток астрономії за останні кілька століть привів нас до такого висновку. Проте чи вірно це в біблійному сенсі? Єврейське слово, що позначає зірку, стосується будь-якого яскравого об'єкта в небі. Крім зірок, цей термін буде включати планети, комети й метеори. Коротко кажучи, практично всі астрономічні тіла, крім Сонця й Місяця, вважалися б зірками на давньоєврейській мові. Навіть орбітальні космічні апарати, які можна побачити неозброєним оком, і сучасні літальні апарати, особливо вночі, відповідають біблійному визначенню зірок. У біблійному сенсі, Сонце може не бути зіркою. 

Якщо це правда, то, можливо, Сонце відрізняється від зірок якимось фундаментальним чином. Одним з можливих шляхів дослідження є з'ясування способів, якщо такі є, чим Сонце відрізняється від інших зірок. Мимохідь я повинен згадати, що деякі християни відзначають, що зірки іноді використовуються в Біблії, щоб представляти ангелів або посланців, і тому роблять висновок, що далекі зірки є ангельськими істотами. Хоча це звучить цікаво, це твердження неправильне теологічно і, врешті-решт, може призвести до сильних перекосів. Майже всі, якщо не всі, коментатори згодні з тим, що таке використання слова "зірка" є символічним.

Багато креаціоністів вважають, що основною частиною прокляття в результаті гріхопадіння людини в Едемському саду було накладення другого закону термодинаміки. Перший закон термодинаміки гарантує, що енергія (і матерія) не може бути створена або знищена, але другий закон термодинаміки — це твердження про те, як стає менше корисної енергії, коли вона використовується. 

Величина, яка називається ентропія, є мірою того, на скільки менше стає корисної енергії. Другий закон вимагає, щоб ентропія збільшувалася з часом. Ентропія була узагальнена не тільки до енергії, але й до порядку, інформації та розпаду. Велика частина випадків, коли закон ентропії є частиною прокляття, відноситься до Римлян 8:22 і контексту в ньому.

Перетравлення їжі є прекрасним прикладом другого закону термодинаміки. Їжа, яка має низьку ентропію, споживається з утворенням відходів з більш високою ентропією, весь час виробляючи енергію та поживні речовини для людини, яка її споживає. Чи їли Адам і Єва до гріхопадіння? Звичайно, дані вказівки про те, що можна й не можна було їсти, а також про те, що вони згрішили, з’ївши заборонений плід. Другий закон термодинаміки диктує напрямок руху енергії (від більш гарячого до холодного). 

Якщо другий закон термодинаміки не працював, то, як же могли світити Сонце й зірки до гріхопадіння? Є багато інших прикладів. Вони показують, що другий закон термодинаміки повинен був діяти до гріхопадіння людства. Якщо хтось хоче наполягати на тому, що другий закон термодинаміки розпочався в момент гріхопадіння, то він повинен висунути гіпотезу, що якийсь інший закон, що описує передачу енергії, був поміщений перед гріхопадінням, і що закон ентропії витіснив його піся гріхопадіння. Хоча така гіпотеза має право на існування (і я не обов'язково буду її заперечувати), дане припущення навряд чи є науковим, оскільки воно не піддається перевірці.

Я підняв це питання, щоб запитати, який вплив мало гріхопадіння людини на космос? Послання до Римлян 8:22 ясно вказує, що весь космос якимось чином розділив прокляття. Будь-яка креаційна космологічна модель повинна враховувати це та інші підняті раніше питання. На момент написання цієї статті описані проблеми майже не обговорювались, не кажучи вже про відповіді. Я щиро сподіваюся й молюся, щоб ці статті допомогли стимулювати роботу над цією важливою темою.

Одна річ, яку ми дізналися з нашого вивчення космології, полягає в тому, що ця галузь швидко змінюється. Протягом багатьох років цілий ряд ідей, які, здавалося б, не підлягали сумніви, згодом були відкинуті. Розуміння космології Буття, пов'язане з будь-якою з цих ідей, було б давно дискредитоване. Невже ми настільки самовпевнені, щоб думати, що тільки наше покоління нарешті пізнало вищу природу Всесвіту? Ті, хто пов'язує Буття з Великим вибухом, повинні ретельно розглянути дані мною застереження. Коли теорія Великого вибуху буде відкинута, що стане з книгою Буття, якщо ми загорнемо її в цю теорію? Наука — це галузь, яка неперервно змінюється, але Біблія істинна завжди.

Вас також може зацікавити:

Посилання:

  1. R.E. Walsh, editor, “The Current State of Creation Astronomy” by D.R. Faulkner, The Fourth International Conference on Creationism (1998) p. 201–216.

  2. D.R. Faulkner, “A Biblically Based Cratering Theory,” Creation Ex Nihilo.

  3. D.R. Faulkner, Impact 300.