Псевдогени колись вважались нічим іншим, як геномними скам’янілостями – залишками розщеплених генів. Тепер вважається, що вони є функціональними та життєво важливими під час процесів, які відбуваються в клітинах.¹

Псевдогени, безумовно, відіграють активну роль у регуляції хронічних запалень в організмі людини, головного клітинного процесу, пов'язаного з раком, автоімунними розладами, серцево-судинними та нейродегенеративними захворюваннями.¹

Якщо колись кожен псевдоген можна було досліджувати лише по окремості, то сьогодні, завдяки новим технологіям, масштаби досліджень зростають. Наприклад, у 2012 році була опублікована стаття про масштабне дослідження, під час якого активність псевдогенів була досліджена в 293 зразках тканин, з яких 13 тканин були раковими.² Вражаюче, але  вчені зареєстрували в геномі людини аберрантну активність 2082 різних псевдогенів, що безпосередньо пов’язано з таким захворюванням як рак.

Нещодавно був  опублікований ще один широкомасштабний аналіз псевдогенів. Цього разу фокус дослідження було зосереджено на вивченні причетності псевдогенної активності до запалення тканин.³ Хронічне запалення тканин в організмі людини є ключовою ознакою, пов'язаною з такими захворюваннями, як, наприклад, автоімунні розлади, серцево-судинні порушення та нейродегенеративні захворювання.

Запалення – це нормальна реакція імунної системи на напади бактерій, вірусів, шкідливих хімічних речовин та навіть ракових клітин. Процес, пов'язаний з запаленням – це захисна реакція організму, спроба подолати напад та вивести з системи подразники, що спричинили збій, і таким чином розпочати процес природного  одужання. 

Оскільки така реакція може відбуватись лише тимчасово, вона повинна бути чітко регульована, оскільки запалення повинне зменшуватись після того, як атаку було подолано, в іншому випадку може виникнути хронічне запалення. 

Неймовірно, але нещодавно було виявлено низку псевдогенів, які безпосередньо пов'язані з запальним процесом.

Під час стимулювання людських клітин білковими тригерами, які регулюють запалення, науковці виявили, що на реакцію відреагувало 54 псевдогенів. Більш вражаючим було те, що при застосуванні різних типів хімічних елементів, включаючи вірусні  елементи або частини стінок клітин бактерій, було активовано різні набори псевдогенів. Це вказує на те, що різні групи псевдогенів мають унікальні функції в імунній реакції, а загальне спостереження за активністю псевдогена при запаленні було значно складнішим та спеціально скоординованим.

Дослідження та його результати не тільки виявили,  наскільки  великі групи псевдогенів були задіяні у реакції запалення, але й також дозволили вивчити функції конкретних груп. Один із досліджуваних псевдогенів отримав назву «Лета». Як виявилось, він був відповідальним за регулювання запалення, а саме гасив його, коли в цьому більше не було потреби. 

Таким чином, псевдоген відіграє важливу  роль в геномі людини, регулюючи запалення! Непогану функцію виконує те, що еволюціоністи колись вважали геномною скам’янілістю.

Багато еволюціоністів і досі намагаються применшити роль псевдогенів, стверджуючи,  що навіть якщо  послідовність ДНК і є біохімічно функціональною (виробляючи транскрипт РНК), то цей факт не є надзвичайно важливим. Проте, коли науковці досліджують псевдогени детальніше, то виявляється, що функції псевдогенів  не тільки дуже складні, але й також відіграють ключову роль в клітинних процесах, які підтримують нас здоровими.⁴, ⁵ 

Насправді, псевдогени  відіграють дуже важливу роль в регуляції генів, що кодують білок, у складних та динамічних системах біохімічних перехресних та зворотних петель.⁶

Псевдогени, безумовно, не є псевдо, а зовсім навпаки – це досить складні ділянки генетичного коду, запрограмовані всемогутнім і всемудрим Творцем. Абсолютно провальні теорії прихильників еволюції – ось що є насправді псевдо.