Генетика та мікросвіт
Креацентр > Статті > Генетика та мікросвіт > Людські гени днРНК спростовують еволюцію

Людські гени днРНК спростовують еволюцію

Вчені Массачусетського технологічного університету та медичної школи Університету штату Массачусетс нещодавно дослідили  групу генів людини та інших ссавців і заявили, що склад генів не тільки суперечить еволюційним моделям, але й підтверджує біблійні прогнози про унікальність створених видів з чітко вираженими генетичними ознаками.1

Незважаючи на те, що менше ніж п'ять відсотків людського генома кодує білок, вчені з'ясували, що наш геном широко транскрибується (розшифровується) в дивовижному наборі молекул РНК.2,3 А транскрибовані ділянки геному, розташовані за межами ділянки білкового кодування, кодують багато унікальних типів генів, що виробляють РНК, які використовуються безпосередньо клітиною. Важливою категорією цих РНК є "довгі некодуючі РНК" або днРНК, які мають однаковий тип контрольних структур та особливостей, що і гени, які беруть участь у кодуванні білка.

На сьогодні відомо, що гени днРНК є надзвичайно важливими для нормального функціонування клітин. Причому при порушеннях у цих генах, викликаних експериментально під час дослідів із лабораторними мишами, в деяких випадках були навіть летальні наслідки4,5. Оскільки вчені вже протягом декількох років знали про те, що гени днРНК різних видів істот є більш видовими (специфічними для кожного виду) ніж гени, що кодують білок, вони почали використовувати їх для перевірки еволюційних припущень.6

Група вчених дослідила вираження 1898 різних генів днРНК у різних типах тканин людей, шимпанзе, макак, корів, мишей та щурів і опублікувала результати дослідження в журналі Genome Research.1 Несподіванкою стало те, що лише 80% генів днРНК людини мали аналоги, виражені в шимпанзе, і лише 63% у макаки. Ці відмінності повністю виходять за межі еволюційної парадигми та популярної риторики, які стверджують, що геноми людини та шимпанзе майже ідентичні.

Цікаво, що це нещодавно опубліковане дослідження перегукується з іншою нещодавно завершеною цим автором роботою, в якій він використовував три різні набори даних днРНК. Вони являють собою понад 50 000 різних ділянок геному людини, які порівнювалися із аналогічними наборами геному шимпанзе (дослідження ще не опубліковане).6 Залежно від набору даних, виявляється, що у всіх ділянках днРНК людини, що використовували, знайдено лише від 67% до 79% подібностей відносно ділянок, що є у складі генома шимпанзе. Ці висновки тісно пов'язані з дослідженнями генів днРНК, про які повідомляється в Genome Research.1

Більше 20%  днРНК є різними у людей та шимпанзе, тому вони не мають еволюційної історії вони з'являються раптово і повністю функціонально в геномі людини. В той час, коли еволюційна модель ще раз зазнає невдачі в поясненні цього неймовірного генетичного розриву, модель створення точно передбачає, що всі живі організми були створені унікальними за їх родом, що і проявляється в структурі та функціонуванні людського генома.

 



Автор: Джеффрі П. Томкінс*

Дата публікації: 26 лютого 2014

Джерело: Institute for Creation Research

 

Переклад: Франковської В.

Редактор: Тупчієнко В.

  

Посилання:

  1. Washietl, S., M. Kellis, and M. Garber. Evolutionary dynamics and tissue specificity of human long noncoding RNAs in six mammals. Genome Research. Posted on genome.cshlp.org January 15, 2014, accessed February 15, 2014.
  2. Clark, M. B. et al. 2013. The dark matter rises: the expanding world of regulatory RNAs. Essays in Biochemistry. 54 (1): 1-16.
  3. Hangauer, M. J., I. W. Vaughn, and M. T. McManus. 2013. Pervasive Transcription of the Human Genome Produces Thousands of Previously Unidentified Long Intergenic Noncoding RNAs. PLoS Genetics.9 (6): e1003569.
  4. Sauvageau, M. et al. 2013. Multiple knockout mouse models reveal lincRNAs are required for life and brain development. eLife. 2: e01749.
  5. Tomkins, J. 2014. Mouse Study Shows “Junk DNA” Is Actually Required. Creation Science Update. Posted on icr.org January 15, 2014, accessed February 15, 2014.
  6. Tomkins, J. 2014. Using ENCODE Data for Human-Chimp DNA Comparisons. Acts &, Facts. 43 (1): 9.

Вас також може зацікавити: