Скам’янілості

Статті / Палеонтологія / Скам’янілості / Чому знаходять так багато прекрасно збережених скам’янілих листків? /

Чому знаходять так багато прекрасно збережених скам’янілих листків?

Джерело: Answers in Genesis

від 01.10.2016

Прекрасно збережені скам’янілі листки настільки розповсюджені, що ми не помічаємо, наскільки вони незвичні. Розглянемо викопні рослини, виявлені в Мейзон-Крик (Mazon Creek) поблизу Чикаго. Рослини зазвичай розкладаються після своєї смерті. Однак, не цього разу. Мільйони з них вишукано збереглися і виглядають ще краще, ніж за життя.

Яке ж унікальне поєднання подій, не таких, як ми бачимо зараз, робить таке збереження можливим? Відповідь: катастрофічне – Всесвітній потоп.

Крок 1: Руйнівна повінь повинна була зірвати листя з живих рослин ще до того, як вони почали розкладатись.

Крок 2: Свіжі листки плавали в океані достатньо довго, щоб вода проникла у їх клітини (цьому посприяло явище, відоме під назвою осмос), і листя стало жорстким (це той самий процес, завдяки якому домашні рослини, що зав’ядають, випрямляються після поливки). Насичене водою листя значно гарніше, ніж живе.

Крок 3: Так як листя почало б закручуватись, щойно вода зійшла, воно повинно мало б бути похованим ще до того, як вода покинула клітини.

Ми здивувалися б ще більше, якщо б дізналися, що такі ж добре збережені сплющені скам’янілості знаходять у різноманітних куточках по всьому світу. Виглядає так, що цілі ліси, які складались із рослин найрізноманітніших сортів, раптово «скинули» своє листя, яке згодом було поховане в осадових породах, внаслідок страшної водної катастрофи!

Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Подібні матеріали

11.12.2020

Парадокс пилка або як заховати мільярд років

Гора Рорайма належить до групи гір, яким корінні жителі дали назву тепуї. Це гори з плоскою вершиною (або столові гори), що складаються з кварцового ареніту (пісковика). Вважається, що це – залишки величезного плато з піщанику. Виходячи з традиційних геологічних методів, включаючи радіометричне датування, вважається, що ця порода відклалася не менше 1,7 (більшість вважає, що 1,8) мільярди років тому. Відповідно до загальноприйнятої еволюційної геологічної колони, ці відкладення відносяться до періоду докембрію, тобто сформувалися задовго до появи на Землі будь-яких багатоклітинних організмів – існували тільки бактерії й водорості. Це набагато, набагато раніше, ніж тоді, коли нібито виникли перші рослини, здатні виробляти спори або пилок. Найбільш ранній період, в якому еволюціоністи могли б припустити існування чогось, хоча б віддалено схожого на насіннєносні рослини – пізній девон, близько 380 млн років тому.

arrow-up