Основи креаціонізму
Креацентр > Статті > Основи креаціонізму > Попередні зауваження про поняття інформації

Попередні зауваження про поняття інформації

В якості введення ми розглянемо декілька систем і неодноразово задамося питанням: у чому причина того, що така система може функціонувати?

1. Павутина павука: на малюнку 1 ми бачимо ділянку павутини павука, в даному випадку циртофори. Розмір сітки становить приблизно 0,8 х 1,2 мм. Коло в лівому зображенні вказує на частину, яка була сильно збільшена за допомогою електронного мікроскопа, щоб забезпечити правильне зображення. Конструкція й структура цієї павутини геніальні, і павук використовує наявний матеріал дуже економічно. Необхідна жорсткість і міцність виходять при мінімальній кількості матеріалу. Спіральні нитки не просто перетинають радіальні, і два набори не прикріплюються тільки в точках перетину. Скоріше, вони йдуть паралельно на невеликій відстані, де вони пов'язані або «спаяні» разом з дуже тонкими нитками.
Кожен павук — універсальний геній: він проектує свою павутину, як архітектор, а потім виконує цей план, як досвідчений ткач. Він також хімік, який може синтезувати шовк, використовуючи комп'ютерний процес виробництва, а потім використовувати шовк для прядіння. Павук настільки досвідчений, що, здається, закінчив курси по структурної інженерії, хімії, архітектурі та інформатиці, але ми знаємо, що це не так. Так хто ж його проінструктував? Де він отримав спеціалізовані знання? Хто був його дорадником? Більшість павуків також активно беруть участь у переробці відходів. Вони їдять свою павутину вранці, потім матеріал хімічно обробляється та повторно використовується для нової павутини.

Малюнок 1: павутина павука Cyrtophora.
Відповідь на запитання, чому все працює саме так, однозначно полягає в тому, що інформація відіграє суттєву роль.
Малюнок 2: спінери Uroctea.
2. Фільєра/павутинні бородавки Uroctea: рухливі парні вирости павуків Uroctea показані на малюнку 2 (велике збільшення). Самка має 1500 прядильних апаратів, лише кілька з яких показані на малюнку 2, де можна побачити нитки, що виходять з двох з них. Шовк, який володіє необхідною міцністю на розтяг, виробляється на «фабриках», розташованих безпосередньо під фільєрами. Усі ці складні процеси управляються комп'ютером, та все необхідне обладнання сильно мініатюризовано. Як це можливо, що такий складний і деталізований виробничий процес може бути виконаний без збоїв? Тому що система містить керуючу програму, яка має всю необхідну інформацію для обробки.

3. Метелик Morpho rhetenor: південноамериканський метелик, Morpho rhetenor, зображений на малюнку 3 при різних збільшеннях, так що можна побачити детальну структуру лусочок його крил (Scientific American, т. 245, листопад. 1981, стор 106). Крила демонструють чудові барвисті візерунки; металевий синій зверху й коричневий знизу. Крила були проаналізовані на пігментацію, але нічого не було знайдено. Як же тоді пояснити цю барвисту красу?

Малюнок 3: південноамериканський метелик Morpho rhetenor з ділянками поверхні крила при різних збільшеннях.

Детальна структура крил стає очевидною в трьох кроках збільшення, а саме 50 x 350 x і 20 000 x. При меншому збільшенні структура нагадує черепицю, але коли збільшення становить 20 000, секрет розкривається. Структура досить незвичайна: регулярна сітка точно побудованих клиновидних гребенів, розташованих з інтервалами близько 0,00022 мм. Ця картина повторюється настільки точно, що максимальне відхилення становить 0,00002 мм. Жодна земна майстерня, яка спеціалізується на мініатюризації, не змогла б зробити один масштаб крила з такою необхідною точністю. Яка мета цієї чудової споруди?
Тут дивним чином використовується певний фізичний ефект. Це можна пояснити в термінах простого прикладу: коли два камені падають у басейн, концентричні хвилі поширюються від кожної точки удару. В одних точках ці хвилі нейтралізуються, а в інших — підсилюють одна одну. Цей ефект відомий як інтерференція, і саме цей ефект викликає спостережувані кольори. Коли сонячні промені падають на ступеневу сітку, деякі кольори скасовуються, а інші кольори посилюються. Відстань між сітками й довжиною хвилі падаючого світла точно налаштовані один на одного.
Як виникла ця дивовижна структура, де все спрямоване на особливий фізичний ефект? Ще раз відповідь — інформація!

4. Розвиток людських ембріонів: чудеса, які відбуваються протягом дев'ятимісячного періоду вагітності, є неперевершеними. Протягом перших чотирьох тижнів нового життя утворюються мільярди клітин, і вони шикуються у відповідності з дивним планом формування нової людини. Приблизно на 15-й день відбувається значний новий розвиток: з'являються перші кровоносні судини. Через кілька днів відбувається ще одна чудова подія: у крихітних грудях ембріона довжиною 1,7 мм з'єднуються дві кровоносних судини, утворюючи серце, яке починає перекачувати кров через крихітне тіло до кінця третього тижня. Крихітне нове серце забезпечує мозок, який розвивається, кров'ю та киснем. На четвертому місяці серце плода1 вже перекачує майже 8 галонів (30 літрів крові, а при народженні цей обсяг складе 92 галона (350 літрів).
В ембріональній стадії розвиваються легені, очі й вуха, хоча вони ще не використовуються. Через два місяці ембріон досягає в довжину всього трьох-чотирьох сантиметрів. Він настільки малий, що міг би буквально поміститися усередині шкаралупи волоського горіха, але навіть на цій стадії всі органи вже присутні. Протягом наступних місяців органи збільшуються в розмірах і приймають свою остаточну форму. Різні стадії ембріонального й фетального розвитку людини показані на малюнку 4 [B3]:
Малюнок 4: різні стадії розвитку людського ембріона.
Частина А: чотиритижневий ембріон завдовжки 4,2 мм: 1 — межа між спинкою й черевцем, 2 — зароджується плечова борозна, 3 — опуклість печінки, 4 — опуклість серця, 5 — очей, 6 — тонка й товста частина воронки пупка, 7 —паховий канал, 8 — Anulis umbilicalis impar, 9 — куприк.
Частина B: ембріон в чотири тижні, коли він має довжину 4,2 мм.
Частина З: нервова система двомісячного ембріона довжиною 17,7 мм: 1 — теленцефалон (=передня частина першого мозкового міхура), 2 — оптичний нерв, 3 — мозочок, 4 — довгастий мозок, 5 — Lobus olfactorius (нюх), 6 — Нерви ulnaris (лікоть), 7 — Нерви obturatorius область стегна), 8 — Нерви plantaris lateralis (зовнішня підошва стопи) і Нерви suralis (ікра ).
Частина D: плід 75 мм, показаний всередині матки: 1— плацента, 2 — міометрій (м'язова стінка матки), 3 — навколоплідна оболонка. Навколоплідні води були видалені.Як можливо, що ембріональний розвиток не тягне за собою безладного росту клітин, а носить систематичний і цілеспрямований характер відповідно до встановленого графіка? Точний план, в якому всі етапи, запрограмовані в найдрібніших деталях, лежить в основі всіх цих процесів. У цьому випадку інформація також є загальним керівним фактором.

Малюнок 5: Цей органний робот був представлений на виставці EXPO' 85 в Японії. Він був розроблений професором Ітіро Като з Університету Васедо й побудований компанією Sumitomo Electronic Industries. Робот зараз демонструється в офіційній японській урядовій будівлі EXPO' 85 (Цукуба). Це ілюструє можливості робототехніки, але ця система не може робити нічого, що не було запрограмовано заздалегідь.

5. Робот, який грає на органі: чи можливо, щоб робот грав на органі? На малюнку 5 ми бачимо саме це. Цей японський робот, званий Васубот, навіть зачаровує любителів музики. Він має дві руки й дві ноги, які можуть керувати керівництвами й педалями, і він читає ноти з допомогою відеокамери. Потім ноти перетворюються в необхідні рухи рук і ніг. Цей робот може читати й відтворювати будь-яку музичну п'єсу відразу, без необхідності спочатку практикувати її. Причиною такої здатності є інформація, представлена в програмі, разом з усіма необхідними механізмами. Якщо програма вилучена, робот нічого не зможе зробити. Знову ж таки, ми бачимо, що інформація є важливим компонентом.

Наслідки
Розглянувши кілька дуже різноманітних систем, ми можемо зробити висновок, що вбудована інформація є загальним фактором. Жодна з цих систем не зможе працювати, якщо збережена інформація буде видалена. Для кращого розуміння процесів, що відбуваються як в живих, так і в неживих системах, ми повинні детально вивчити поняття інформації. Професор інформатики з Дортмунда коротко сформулював основну теорему, з якої ми могли б погодитися:
«Всякий, хто може визначити джерело інформації, має ключ до розуміння цього світу» 2 (або: «Той, хто може дати звіт про походження інформації, тримає в своїх руках ключ до тлумачення цього світу»).
Книга американського фізика Річарда П. Фейнмана «Характер фізичного закону» може вважатися класикою в галузі фізики. З її передмови цитується наступне: «Століття, в якому ми живемо, - це вік, в якому ми відкриваємо основні закони природи, і цей день ніколи більше не настане». В області фізики більшість законів були відкриті й сформульовані з того часу. Проте, що стосується фундаментальної кількісної інформації, ми все ще перебуваємо прямо в процесі відкриття. З метою оцінки обсягу та змісту розроблених теорем у наступній статті де розглядаються деякі фундаментальні властивості законів природи.

Автор: доктор Вернер Гітт
Дата публікації: 26 лютого 2009 року
Джерело: Answers In Genesis

Переклад: Горячкіна Г.
 Редактор: Недоступ А.


Посилання:
 1. Через 12 тижнів нові органи не утворюються. Коли органогенез (ембріогенез = зріст і диференціювання клітин на ділянках нових органів протягом перших 12 тижнів) завершується, ембріон називають плодом, а його подальше зростання відоме, як розвиток плода.

 2. Проте, я хотів би додати наступну умову. 

З цього твердження неясно, чи згадується Бог чи Він виключений. Питання про джерело інформації визнається фундаментально важливим, але навіть якщо б на питання про джерело інформації була дана логічна й правильна відповідь, людина не змогла б по-справжньому зрозуміти цей світ, не визнавши Духа Божого. Якщо Біблія дійсно є книгою істини, як стверджується в багатьох відносинах (наприклад, Івана 17:17), то вона є ключем до розуміння світу. 

Написати коментар